- •1. Метеорологія і кліматологія як науки
- •2. Методи кліматичних та метеорологічних досліджень
- •3.Історія метеорології і кліматології
- •Методи дослідження атмосфери
- •10. Просторово часові закономірності добових і річних змін температури повітря
- •Приземні інверсії
- •Висотні інверсії
- •13. Основні типи річних змін температури повітря
- •15. Закономірності розподілу атмосферного тиску
- •14. Загальна характеристика атмосферного тиску та методи його вимірювання
- •16.Основні форми баричного поля та особливості їх розвитку
- •17.Загальна характеристика вітру
- •18. Фізичні сили які діють в атмосфері
- •19. Особливості насичення води в атмосфері
- •20. Основні гідрофізичні властивості атмосфери
- •21. Атмосфера є дуже турбулентним середовищем в якому спостерігаются висхідні рухи повітря.
- •22. Адіабатичні процеси в атмосфері. Рівні конденсації та конвекції Адіабатичні процеси в атмосфері
- •Сухоадіабатичні зміни температури повітря
- •Вологоадіабатичні зміни температури повітря
- •23. Морфологічна класифкація хмар
- •24. Генетична класифікація хмар
- •25. Атмосферні опади та їх класифікація
- •26. Географічна класифікація повітряних мас
- •27. Термодинамічна класифікація повітряних мас Термодинамічна класифікація повітряних мас
- •28.Атмосферні фронти
- •29.Баричні системи атмосфери та їх вплин на умови погоди
- •30. Загальна циркуляція атмосфери
- •32.Комірка Ферелла
- •33.Полярна комірка
- •Механізм[ред. • ред. Код]
- •34. Місцеві циркуляційні системи атмосфери
- •35. Поняття клімату та загальна схема кліматоутворення
- •36. Кліматоутворюючі фактори
- •Клімат листяних лісів помірної зони.
- •Мусонний клімат помірних широт.
- •Клімат вологого субтропічного лісу.
- •Клімат позатропічних пустель.
- •38. Класифікація кліматів Кеппенна –Треварта
- •39. Мікроклімат та закономірності його формування
- •40. Кліматичне районування
- •41. Космічні фактори змін клімату
- •42.Антропогенні фактори зміни клімату
- •43. Зміни клімату в період інструментальнгих спостережень. Зміна клімату в майбутньому
- •44. Приземні карти погоди та карти баричної топографії
- •45. Правила переміщення і трансформації повітряних мас
- •46. Прогнози погоди та їх класифікація
- •47. Фактори формування арктичного і кліматичного поясів
- •50. Фактори формування субтропічних поясів
- •51. Фактори формування тропіків
- •52. Субеекваторіальні пояси
- •54. Клімат України
40. Кліматичне районування
Климатическое районирование Украины. Согласно строительной классификации территория Украины разделена на зоны, которые по климатическим условиям относятся ко II, III и IV климатическим районам.
По климатическим и ландшафтным особенностям различают следующие зоны Украины: 1) Полесье; 2) лесостепь; 3) степь; 4) Карпаты; 5) Крымские горы.
Полесье — зона, расположенная в северной части Украины. Ее южная граница проходит по линии Луцк, Шепетовка, Житомир. Киев, Нежин, Конотоп. В Полесье лето умеренно теплое, зима сравнительно мягкая. Средняя температура января в западном Полесье -4,5°С, а на левобережье — (-7,8°С), в июле соответствен- но17...18°С и 19...20°С; среднегодовая температура 7...5,5°С, абсолютный минимум — 32...-35°С (очень редко, обычно -25"С), абсолютный максимум — 35...36°С. Зимой часто бывают оттепели. Годовая сумма осадков равна 500—600 мм. Из них 70% приходится на апрель — октябрь, 30% — на холодные месяцы. Общее количество дней с осадками 170—190, относительной влажностью 30% и менее — 13—20 в год.
Лесостепь. Ее южная граница проходит по линии Котовск, Кировоград, Кременчуг, Полтава, Харьков. Климат умеренно теплый. Средняя температура в январе (-7)...-8°С), в июле — 18—21°С; абсолютный минимум — (-3°1°С). Безморозный период продолжается 160—170 дней. Осадков выпадает до 500—700 мм в год (меньше к востоку); устойчивый снежный покров отмечается в течение 90— 100 дней (с 15—20 ноября).
Степь. Различают северную, центральную и южную степь. Южная граница степной зоны проходит по линии: Раздольная, Одесса, Николаев, Северный Крым, Мариуполь. Средняя температура января (-5)...-2°С), июля — 20—22°С. Осадков выпадает относительно мало — 250—300 мм в год, часты суховеи, скорость ветра до 10—12 м/с.
41. Космічні фактори змін клімату
Сонячний цикл і орбіта Землі. Інтенсивність сонячної радіації міняється, хоча й у відносно невеликих межах. Прямі виміри інтенсивності сонячного випромінювання існують тільки за останні 25 років, але є непрямі параметри, зокрема активність сонячних плям, що давно використовується для оцінки інтенсивності сонячної радіації. Крім зміни потоку від Сонця, Земля одержує різну кількість енергії в залежності від положення її еліптичної орбіти, що має коливання. Протягом останнього мільйона років льодовикові і межльодовикові періоди мінялися в залежності від положення орбіти нашої планети. Менші коливання орбіти спостерігалися в останні 10 тисяч років і клімат став відносно стабільним. Однак у будь-якому випадку коливання орбіти – явище достатнє інерційне, воно принципово важливо в тисячолітньому масштабі часу, у той час як антропогенний вплив на клімат має набагато більш короткий часовий масштаб.
42.Антропогенні фактори зміни клімату
Антропогенні причини. До антропогенних причин відноситься, насамперед, підвищення концентрації в атмосфері парникових газів, в основному СО2, що утворюється при спалюванні викопного палива. Інші причини – викид аерозольних часток, зведення лісів, урбанізація і т.п.
В последние десятилетия во всем мире увеличились выбросы СО2, так, как и предполагалось в худших сценариях последнего отчета Межправительственной группы экспертов по изменению климата ООН. Если так пойдет дальше, то температура к концу столетия повысится не на два, а на четыре градуса. Из-за этого лед в Гренландии растает полностью, в 2100 году нам придется столкнуться с повышением уровня океана на один метр. Через несколько столетий уровень океана повысится уже на семь метров. Такие приморские города, как Бремерхафен, Мумбаи или Нью-Йорк придется или оставить или переносить в другое место. Но уже заранее мы должны подготовиться к волнам горячего воздуха. Если наши модели правильны, то такое необычайно жаркое лето, как в 2003 году, в ближайшие три десятилетия будет совершенно обычным явлением, а через 60 лет такое лето будет считаться даже прохладным – при условии, что мы продолжим выбросы парниковых газов.
