Розділ. 2. Експериментальне дослідження особливостей розвитку зв'язного мовлення дітей із зпр

2.1. Опис досліджуваної групи

Дослідження проблеми розвитку зв'язного мовлення і постановка дослідно-експериментальної роботи здійснювалася на базі дошкільного навчального закладу №4 «Берізка» у м. Нововолинськ у старшій групі №3 «Букварик». Для проведення експерименту були обрані 5-6 річні діти із ЗПР, оскільки саме цей період дошкільного віку є сензитивним для розвитку зв'язного мовлення. Дошкільники з ЗПР у порівнянні з нормальними однолітками знаходяться на значно нижчому рівні сформованості монологічного мовлення. Крім цього, ця категорія дітей є досить неоднорідною за рівнями розвитку мовлення: як за обсягом мовленнєвих висловлювань, так і за їх структурним та граматичним оформленням.

У дітей із ЗПР значна обмеженість знань та уявлень про навколишній світ, не сформованість мисленнєвих операцій, яка виявляється не тільки в словесно-логічному мисленні, й у сприйманні конкретних якостей предметів, у розвитку мовлення: дуже збідненому словнику, недорозвиненому, граматичному висловлюванні. У процесі розв'язання діагностичних завдань вони мають чималі труднощі через обмеженість досвіду, несформованість навичок інтелектуально працювати, недорозвиненість мовлення, яке, як відомо, дає змогу усвідомити свої дії та керувати ними. Проте в межах доступного матеріалу ці діти здатні скористатися допомогою; вони дуже чутливі до позитивної стимуляції, під впливом якої стають уважнішими і продуктивнішими. Тому про таких дітей ми говоримо, що в умовах індивідуальної роботи вони виявляють достатню здатність засвоювати знання і свідомо ними керуватися. Але вони зовсім не готові до навчання в умовах масової школи і випадають з навчального процесу. Саме тому їм необхідна тривала й систематична корекція у спеціально організованих умовах навчання, які б враховували їхні індивідуальні можливості в темпі засвоєння знань та просування в розвитку. 

2.2. Схема обстеження

Констатуючий експеримент включав в себе такі завдання:

Опис іграшки. Мета: Виявити особливості зв'язних монологічних висловлювань у дітей старшої групи в ході опису іграшки: структуру, послідовність і зв'язність викладу, характер пропозицій і використовуваних мовних засобів.

Опис предмета. Мета: Вивчити особливості зв'язкових монологічних висловлювань описового типу в дітей старшої групи в ході розповіді про предмет.

Розповідь за сюжетною картинкою. Мета: Вивчити особливості зв'язних монологічних висловлювань послідовного типу у дітей старшої групи в ході розповіді за сюжетною картинкою.

1. Опис іграшки. Для з'ясування навичок опису дітям пропонувалося розповісти про іграшку: «Розглянь уважно матрьошку і розкажи про неї все. Яка вона?». У протоколі №1. (Додаток А) дослівно фіксувалась розповідь кожної дитини зі збереженням особливостей висловлювань.

Мовлення дітей не виправлялося. Обстеження дітей проводилося в індивідуальному порядку для того, щоб виключити вплив висловлювань однієї дитини на якість мовлення інших дітей.

Для аналізу зв'язних монологічних висловлювань описового типу були використані показники:

− послідовність викладу, наявність структурних частин в описі,

зв'язність викладу.

− використовувані мовні засоби у вислові: кількість прикметників, іменників, дієслів.

− характер пропозицій: прості, складносурядні, складнопідрядні, однослівні пропозиції.

− інформативність висловлювання: кількість слів, використовуваних у викладі.

− плавність висловлювання: кількість пауз.

На основі методики оцінки дитячих текстів, Т. А. Ладиженського і О.С. Ушакової, а також даних аналізу зв'язних висловлювань були виділені 4 рівні розвитку зв'язного мовлення:

Високий рівень: діти відчувають структурну організацію тексту. В оповіданнях простежується композиційна завершеність, зв'язність частин висловлювання. В описі використовуються різноманітні засоби мови, висока інформативність висловлювання. Розповіді побудовані граматично правильно, присутня велика кількість пропозицій складно підпорядкованої конструкції. Мова плавна, кількість пауз не більше двох.

Достатній рівень: порушена структура і послідовність опису. Поряд з займенниковим зв'язком використовують формально-приєднувальні сполучники а, і . У висловлюванні практично відсутні образні засоби мови, переважають пропозиції простої конструкції, хоча використовують і пропозиції складнопідрядних конструкцій; в мові є паузи. Розповідь складають з допомогою дорослого.

Середній рівень: діти цього рівня просто перераховують ознаки деталей іграшки. У промові переважають іменники та прикметники, відсутні образні засоби мови, інформативність висловлювання низька. Присутня велика кількість пауз. Розповідь складають з допомогою дорослого.

Низький рівень: діти намагаються скласти розповідь, але обмежуються окремими пропозиціями без початку і кінця. Кількість пауз більше 5.

2.Опис предмета. З метою виявлення у дітей вміння описувати предмети, дошкільнятам було запропоновано завдання: «Розглянь уважно стілець і розкажи про нього все. Який він?»

У протоколі № 2 (Додаток Б) дослівно фіксувалась розповідь кожної дитини зі збереженням особливостей зв'язного висловлювання.

Для аналізу зв'язних висловлювань монологічного типу були використані ті ж показники, що й при описанні іграшки: послідовність і структура висловлювання, зв'язність, мовні засоби, характер використовуваних пропозицій, інформативність і плавність висловлювання.

На основі показників були виділені рівні сформованості зв'язних монологічних висловлювань описового типу: I - високий, II - достатній, III - середній, IV - низький рівень (їх опис див. вище).

3.Розповідь за сюжетною картинкою. Для вивчення у дітей зв'язних монологічних висловлювань наказового типу дошкільнятам пропонувалося завдання, яке вони виконували індивідуально: розповідь за сюжетною картинкою.

Для аналізу зв'язних монологічних висловлювань розповідного типу були використані наступні показники:

• повнота охоплення фактів, зображених на картинці, вміння встановлювати різноманітні зв'язки між фактами, діючими особами та предметами і т. п.

• послідовність і зв'язність викладу, наявність структурних частин в оповіданні.

• здатність формулювати думки і питання і висловлювати їх у пропозиції.

• характер пропозицій: прості, складносурядні, складнопідрядні, однослівні пропозиції.

На основі показників були виділені рівні сформульовані зв'язних монологічних висловлювань розповідного типу:

Високий рівень: дитина повністю охоплює факти, зображені на картинці,

встановлює різноманітні зв'язки між ними, а також між предметами і дійовими особами. Послідовно і складно викладає побачене на картинці. В оповіданні дитини присутні всі структурні частини. Дитина точно формулює думки і висловлює їх у пропозиції. У своїй промові використовує як прості, так і складні пропозиції.

Середній рівень: дитина частково охоплює факти, зображені на картинці, частково встановлює різноманітні зв'язки між ними, а також між пропозиціями і діючими особами. В оповіданні пропущені деякі структурні частини. У промові дитини спостерігається наявність простих речень.

Низький рівень: дитина не встановлює зв'язків між предметами, діючими особами, явищами, зображеними на картинці. Розповідь відсутня.