- •Загальна характеристика виробничого процесу та його організація.
- •1.1.Сутність виробничого процесу, його структура та зміст
- •1.2 Принципи раціональної організації виробничого процесу
- •Характеристика організації виробничого процесу
- •2.Організація виробничого процесу в просторі.
- •2.2. Виробнича структура , її види та характеристики
- •2.3. Особливості просторового розташування підприємства
- •3.Моделювання просторової організації виробничого процесу на підприємстві
- •3.1. Загальна характеристика підприємства
- •3.2. Аналіз просторової організації виробничого процесу
- •3.3. Заходи щодо підвищення ефективності організації виробничого процесу в просторі на підприємстві.
- •Напрямки підвищення ефективності використання основних засобів.
- •Напрямки прискорення обертання оборотних коштів.
- •Напрямки підвищення ефективності роботи персоналу:
- •4.Висновок
- •5. Список використаної літератури
Напрямки підвищення ефективності роботи персоналу:
- формування оптимального складу персоналу;
- механізація й автоматизація виробництва;
- заміна діючих технічних засобів на прогресивніші;
- модернізація устаткування;
- впровадження прогресивних технологічних процесів;
- удосконалення управління та організації виробництва і праці;
- поглиблення спеціалізації виробництва;
- збільшення реального фонду робочого часу;
- створення раціональних структур управління;
- створення відповідного морально-психологічного клімату в колективі;
- моральне заохочення працівників;
- поліпшення системи підготовки і перепідготовки персоналу;
- удосконалення систем оплати праці;
- застосування системи участі робітників у прибутках.
Кожен із зазначених напрямків на ефективність діяльності підприємства впливає різною мірою. На кожному етапі діяльності підприємства менеджери мають звертатися до найбільш актуальних і суттєвих за результативністю з них. Проте стратегічний план розвитку підприємства повинен передбачати застосування всіх можливих напрямків підвищення ефективності.
4.Висновок
Дослідження теми курсової роботи "Організації виробництва у просторі " можна зробити такі висновки.
-технологічний і виробничий цикли, є най довшими при послідовному виді руху деталей. В цьому випадку тривалість циклу прямо пропорціональна до величини партії деталей і норм часу та їх виконання. Отже, цей вид доцільно застосовується при невеликих трудомісткості операцій, оскільки це приведе до скорочення тривалості циклу.
-Найменша тривалість циклів є при паралельному русі деталей але тут можуть виникати перерви в роботі на робочих місцях, які знижують ефективність організації виробництва.
-Витрати на транспортування при паралельному й паралельно – послідовному видах руху деталей є більші ніж при послідовному через появу транспортних партій. Таким чином, для зниження транспортних витрат ці види руху деталей доцільно використовувати у випадках предметної організації дільниць чи цехів, тобто за ходом протікання технологічного процесу.
-Послідовний вид руху деталей раціонально застосовувати при організації дільниць і цехів за технологічним принципом. Однак здебільшого види руху деталей комбінують, тобто на малотрудомістних операціях використовують послідовний вид, на трудомістких – два види.
