80. Як співвідносяться між собою поняття «людина»,»особа», «особистість» ?

  У буденній мові поняття «людина», «особа» , «особистість» уживаються як рівнозначні поняття.

  Поняття «людина» означає перш за все біологічну характеристику суб'єкта. Людина-це жива істота, що володіє здібністю до праці, мислення і мови. Кожна людина народжується з ознаками приналежності до людського роду і рядом індивідуальних рис, які властиві лише їй І змінюються впродовж всього життя (вік, зовнішність, розум, звички І т. д.). У людини як індивіда розрізняють біологічні та соціальні якості. Біологічне в людині, яка частиною матеріального світу, складається з її природної основи, що характеризується наявністю тіла, органів чуття, природної фізичної сили та інших біологічних якостей. Соціальне в ній характеризується концентрованим виразом тих суспільних відносин, які відображають взаємозв’язок людини і зовнішнього світу. Без біологічного змісту людини не можна охарактеризувати її соціальні якості. Проте само лише біологічне в людини не визначає її як особистість. Поняття «особа» має декілька значень: по-перше особа це суб’єкт і об’єкт соціальних стосунків тобто той від кого продукуються соціальні дії та до кого вони спрямовані. Особа постає в певних соціальних ролях (керівник, сумлінний працівник, енергійний підприємець) також особа постає як представник певних соціальних верств( особа лицаря, селянин, міщанин); по-друге особа характеризується через особливий неповторний світ людини з її темпераментом, знаннями та ідеалами; по-третє особа постає перед нами як людська замість, вісь , центр зосередження усіх дійових, психічних та інтелектуальних якостей. Якщо людська особистість усвідомлює свою унікальність, вади та переваги т вона стає людською особистістю- самдіяльною, соціальною та інтелектуальною одиницею. Існують такі атрибути особистості як Воля, Свобода, Розум ,Почуття.

Суть особистості визначається розвиненістю суспільства. Особистість несе в собі риси цивілізації, історичної епохи і певного способу життя. Людина будучи включеним у практичну діяльність, у навчання та виховання, в різні сфери соціальної практики стає носієм суспільного життя, джерелом її розвитку, представником колективу, соціальної групи, класу. 

81. Як співвідносяться між собою поняття «свідомість» , «самосвідомість» та «суспільна свідомість»

Свідомість – це властивість високоорганізованої матерії відображувати специфіку існування буття на рівні формування його уявних , наочних образів.Свідомість людини — складне і багатограннеявище.Свідомість є своєрідним поєднанням усіх простіших форм відображення дійсності (сприйняття, відчуттів, уявлень, понять, почуттів, дій), узагальнюючою формою відображення дійсності, у якій з найбільшою повнотою відображено те, що є специфічним для людини порівняно з тваринами Вищим рівнем свідомості є самосвідомість. Самосвідомість –це здатність людини робити об’єктом розгляду свою власну свідомість. На рівні самосвідомості людина здійснює самооцінку та самоконтроль, проводить аналіз своїх знань, думок, ідеалів, мотивів, вчинків та ін. Самосвідомість є обов’язком свідомості, без неї людина не змогла б зрозуміти себе, визначити своє місце у світі та вдосконалюватись. Іншими словами, самосвідомість- це діяльність душі людини, її спрямованість на свою внутрішню сутність, діалог я з самим собою . Суспільна свідомість - це не емпірично ісоняття нуюче самостійне духовне утворення, а  сусшльна свідомість лософська категорія, що позначає фундаментальну особливість соціальних суб'єктів відображати соціальну та природну дійсність при визначальному впливі суспільного буття, а суспільне буття — це реальний процес життя людей. Суспільна свідомість є відображенням буття людей. суспiльному самопiзнаннi вiдображення реалiзується у всiй повнотi своїх проявiв, а кожний прояв - як наймасштабнiше.  Суспiльна свiдомiсть вiдображає суспiльне буття як цiле, тобто, i економiчнi, i полiтичнi, i духовнi стосунки разом. Таке вiдображення є одночасним пiзнанням, розумiнням i творенням.