Іv. Програма переддипломної практики

Переддипломна практика, як складова частина навчального процесу повинна бути тісно пов'язана з теоретичним навчанням. Виходячи із цього, студентові слід спиратися на отримані знання вивчених теоретичних курсів предметів: «Економіка і нормування праці», «Управління витратами», «Економіка підприємства», «Планування і організація діяльності підприємства», «Фінансовий облік», «Ціноутворення», «Економічний аналіз», «Маркетинг».

Програма переддипломної практики включає висвітлення таких питань:

• Коротка характеристика підприємства (історична довідка, організаційна структура підприємства, основні види продукції підприємства, постачальники сировини, покупці продукції та ін.)

• Зібрати інформацію та підготувати слідуючи документи:

• Програму збуту продукції підприємства;

• Виробничу програму;

• Кошторис використання основних матеріалів;

• Кошторис витрат на придбання основних матеріалів;

• Кошторис по праці основних виробничих робітників;

• Кошторис загальнозаводських накладних витрат та кошторис витрат на збут;

• Річний виробничий кошторис.

• Аналіз беззбитковості та безпечності виробництва.

• Аналіз основних техніко-економічних показників.

Для виконання програмних питань переддипломної практики студентам необхідно обрати один або два види продукції. Про обрані види продукції на підприємстві необхідно зібрати слідуючу інформацію:

1. Вартість праці основних виробничих робітників в грн. за год.;

2. Вартість матеріалів для виробництва обраних видів продукції (для полегшення рахунку необхідно обрати не більше 2-х видів матеріалів);

3. Ставки розподілу накладних витрат;

4. Розмір невиробничих накладних витрат;

5. Прогнозний обсяг продаж готової продукції, од.;

6. Ціна реалізації одиниці продукції, грн.;

7. Необхідний запас готової продукції на кінець планового періоду, од.;

8. Запас готової продукції на початок планового періоду, од.;

9. Запас основних матеріалів на початок планового періоду, од.;

10. Необхідний запас основних матеріалів на кінець планового періоду, од.;

11. Нормативні витрати основних матеріалів та робочого часу на виготовлення обраних видів продукції.

Аналіз беззбитковості та безпечності виробництва необхідно розраховувати за наведеной методикой.

Точка беззбитковості розраховується:

• в натуральному виразі:

• в вартісном виразі:

де - коефіцієнт виручки;

де - маржинальний прибуток

Зона безпечності розраховується за формулою:

де, - передбачуваний обсяг реалізації;

- обсяг беззбиткової реалізації.

Критерії визначення зони безпечності:

- дуже високий рівень ризику;

- високий рівень ризику;

- нормальний рівень ризику;

- нормальний стан;

- стійкий стан.

Зона безпечності показує той рівень зменшення виробництва у %, при якому прибуток становить 0.

Операційний важель обсягу виробництва діленням 100% на значення зони безпечності. Операційний важель показує на скільки відсотків знизиться прибуток при зниженні обсягу виробництва на 1%.

Цінова еластичність визначається слідуючим чином:

Очікуєма виручка – очікуємі загальні витрати

Очікуєма виручка

Цінова еластичність показує той рівень зменшення цін при якому прибуток становить 0.

Аналіз основних техніко-економічних показників треба проводити за останні три роки та використовувати слідуючі показники:

• Обсяг валової продукції;

• Обсяг реалізованої продукції;

• Собівартість товарної продукції;

• Собівартість реалізованої продукції;

• Витрати на 1 грн. товарної продукції;

• Середньооблікова чисельність працівників;

• Продуктивність праці;

• Фонд оплати праці;

• Середньомісячна заробітна плата;

• Середньорічна заробітна плата;

• Середньорічна вартість основних виробничих фондів;

• Фондовіддача;

• Середньорічний залишок оборотних коштів;

• Чистий прибуток (збиток);

• Рентабельність основних виробничих фондів;

• Рентабельність оборотних коштів;

• Рентабельність продукції;

• Рентабельність виробництва.

Якщо на одному підприємств і проходять практику декілька студентів-практикантів, вони повинні обирати різні види продукції.