- •Основні вимоги до джерел світла, що застосовуються для сценічного та студійного освітлення.
- •Порівняння різних джерел світла, що застосовуються для сценічного та студійного освітлення.
- •Теоретична частина
- •1.1 Фізичні основи роботи лампи.
- •Миттєве перезапалювання гарячої лампи здійснюється шляхом подачі на неї високовольтного імпульсу з напругою 65 кВ.
- •1.2 Будова лампи.
- •1.3 Галузь застосування, параметри, переваги та недоліки лампи.
- •2.2 Аналіз і поповнення вихідних даних, необхідних для розрахунків.
- •Чим менше значення λ, тим стабільніший розряд.
- •2.3 Розрахунок основних розмірів і параметрів лампи.
- •2. Розрахунково-конструкторська частина
- •Вибір можливої конструкції лампи.
- •Після підстановки значень Рл, kл та Uл отримаємо:
- •Тоді питомий тепловий потік теплопровідності qТ:
- •2.4 Вибір конструкційних матеріалів та наповнення лампи.
- •2.5 Структурна схема будови лампи.
- •3. Технологічна частина
- •3.1 Технологічна схема процесу виготовлення лампи.
- •Технологія виготовлення лампи.
- •Технологія заготівельних операцій при виготовленні колби лампи.
- •3.3 Технологія відкачування та наповнення лампи.
- •4. Охорона праці
- •Виявлення небезпечних та шкідливих факторів виробництва лампи.
- •Розробка організаційних та технічних заходів з охорони праці у виробництві лампи.
- •Техніка безпеки при виготовленні лампи.
- •4.4 Розробка протипожежних заходів при виготовленні лампи.
- •5. Питання стандартизації та якості продукції
- •5. 1 Вимоги стандарту до основних параметрів лампи та методів її випробування.
- •6. Економічна частина
- •Обґрунтування виробничої потужності лінії складання. Виробнича потужність.
- •Розрахунок виробничих площ.
- •Склад необхідного обладнання дільниць.
- •Визначення потреби в світловій та силовій електроенергії.
- •Розрахунок собівартості та ціни одиниці виробу.
- •Визначення рентабельності продукції.
- •7. Заключна частина
- •Висновки, пропозиції і рекомендації з експлуатації.
- •Перелік літератури.
Технологія заготівельних операцій при виготовленні колби лампи.
Кварцові труби, що використовуються для виготовлення лампи, мають повністю відповідати вимогам технічних умов на кварцові труби.
До цих вимог відносять вимоги до геометричних параметрів (величини діаметру, різниці по товщині стінки вздовж діаметра, конусності, несоосності, стріли прогину тощо), якості кварцового скла (наявність та розміри капілярів, свілей, бульбашок, кольорових включень тощо).
Кварцові труби, що повністю відповідають вимогам технічних умов, з яких виготовляють ніжки, технологічний прибуток та штенгель, ріжуться алмазними дисковими ножами на верстаті при охолодженні їх струменем води на ділянки відповідної довжини.
Після цього отримані заготовки промиваються спочатку технічною водою, а потім – дистильованою водою і сушаться в сушильній шафі.
Кварцові труби довжиною ~ 1 м, що йдуть на виготовлення колби промиваються спочатку технічною водою, а потім – дистильованою водою і сушаться в сушильній шафі. Підготовлені труби, за необхідності, заповнюють чистим спиртом, який має заповнити капіляри та інші порожнини на внутрішній поверхні труби. Спирт зливають і труби заповнюють фтористоводневою кислотою і протравлюють для зняття тонкого шару внутрішньої поверхні труби для видалення різного роду домішок, концентрація яких на поверхні більша, ніж всередині кварцового скла.
Кислоту зливають і труби знову промивають дистильованою водою і сушать.
Підготовлена таким чином труба йде на виготовлення колб на колбовидувному верстаті.
3.3 Технологія відкачування та наповнення лампи.
Наявність навіть незначних концентрацій шкідливих домішок приводить до нестабільності роботи ламп, їхнього згасання, істотної зміни Ткф, виходу з ладу. Цим і пояснюється малий вихід придатних ламп, що становить приблизно 30 – 35 %. Тому, до чистоти кварцового скла, електродних вузлів і компонентів наповнення лампи пред'являються дуже високі вимоги. Чистота повинна забезпечуватися на всіх етапах виготовлення деталей і вузлів лампи, у тому числі й у процесі відкачування й наповнення колби складеної разом з електродними вузлами перед заварюванням електродних вузлів, вакуумною обробкою колби лампи й електродів після заварювання, а також у процесі відкачування і наповнення лампи.
Для цього при вакуумній обробці неприпустиме використання вакуумних насосів з робочими рідинами. У цьому випадку необхідно використовувати „безмасляне” відкачування, наприклад, використовувати кріогенні або магніторозрядні насоси. Наповнення ламп галогенідами й ртуттю необхідно виконувати в захисному середовищі, наприклад у боксах, що продуваються аргоном особливої чистоти.
Колба складена з завареними фольговими уводами, що пройшла перевірку на герметичність, після відрізання запаяного штенгеля встановлюється у відкачний вузол відкачного поста, відкачується до високого вакууму, прогрівається до температури 700...800 º С, наповнюється аргоном до тиску 100 мм. рт. ст. Після відключення пічки і охолодження лампи уводи включаються в мережу 380 В послідовно з дроселем. На лампу подають напругу і за допомогою апарату “Тесла” запалюють. Розряд підтримують протягом 20...30 с і вимикають. Лампу знову відкачують до високого вакууму, промивають і наповнюють аргоном до атмосферного тиску, дозують ртуть і від’єднують від поста.
Через воронку в лампу дозують йодиди металів та метали і знову штенгелем встановлюють у відкачний вузол відкачного поста, відкачують і наповнюють аргоном до тиску 100 мм. рт. ст. та відпаюють штенгель.
Після завершення виготовлення лампа надходить на випробування і пакування.
Пакування лампи здійснюється в спеціальну індивідуальну тару, що убезпечує її від ушкодження при транспортуванні та зберіганні. Упаковані в індивідуальну тару лампи вміщують у групову тару. Кількість ламп у коробі узгоджується з замовником.
