25. Індивідуальна та суспільна свідомість.

Свідомість як уся сукупність дух. творчості людей є єдністю індивідуальної та суспільної свідомості.

Індивідуальна свідомість – це дух. світ кожної особистості. В ній відбувається суспільні ідеї, цілі, ідеали, знання, вірування.

1. Надсвідомість – рівень на якому відбувається синтез свідомого і підсвідомого, закладаються основи не репродуктивної а творчої діяльності;

2. Усвідомлення – рівень, на якому інформація перетворюється на знання стає чіткою зрозумілою, доказовою. Образи чуттєвого сприйняття на цьому рівні переводяться в логічні конструкції – поняття, судження, умови;

3. Самосвідомість – виділення людини самої себе навколо дійсності, усвідомлення нею свого ставлення до світу ін. людей і навколишньої дійсності. У ній відбувається аналіз, обробка змісту свідомості та процесу мислення за її допомогою здійснюється цілеспрямований контроль за діяльністю свідомості;

4. Підсвідомість – своє рідкий резервуар свідомості де зберігається не запитування інформація свого і чужого досвіду. Підсвідомість є основою репродуктивної діяльності;

5. Несвідоме – рівень психічного відображення дійсності, який характеризується мимовільністю виникнення і перебігу відсутністю свідомого контролю і регулювання. Знаходить вияв в автоматичних несвідомих діях, сновидіннях, гіпнотичному стані.

Суспільна свідомість – є існуванням свідомості у суспільній формі, у вигляд певного сукупного результату людської діяльності у формі спільного надбання, здобутку суспільства. Вона втілюється в різноманітні об’єктивні форми духовної культури людства – мову, науку, філософію, мистецтво, політику, право.

Кожний індивід формує свою свідомість через освоєння суспільної свідомості.

26. Буденна та теоретична свідомість.

За пізнавальними можливостями і особливостями відображення суспільного буття виділяють рівні суспільної свідомості:

1. Емпіричні (відчуття);

2. Теоретичний.

Емпіричний рівень суспільної свідомості є відображення дійсності в межах повсякденного життя (буденна свідомість або здоровий глузд). Буденна свідомість формується стихійно в процесі безпосереднього життя і вкл.. в себе накопичені за віки емпіричний досвід, знання, норми, та зразки поведінки, уявлення, традиції. Це є розрізнена і несистематизована сума уявлень і знань про явища, що лежать на поверхні життя і тому не потребують обґрунтування і доведення.

Теоретична (раціональна) свідомість – виходить за межі повсякденності. Це є системна теоретично-оформлена сукупність ідей, поглядів, переконань. Вони відрізняються послідовністю, логічністю, потребують теоретичного обґрунтування, доведення, пов’язані з фідософсько-світоглядними принципами і настановами.

27. Ідеологія та суспільна психологія.

Сфера ціннісного відображення дійсності, соціального бачення, буття з позиції окремих соц. груп і суспільства в цілому представлені соц.. психологією та ідеологією.

Соц. психологія – є частиною буденної свідомості але пізнання не є її основною ф-ю. Здійснює регулятивну ф-ю безпосереднього життя людей. Суспільна псих. охоплює всю різноманітність почуттєвих станів суспільства: релігійних, моральних, естетичних станів симпатії чи антипатії, страху, відчаю, незадоволеності, надії, злагоди. Прояви соц. психології є: громадська думка, традиції, звичаї, мода.

Ідеологія – так само і соц.. псих. спрямована на регулювання суспільних відносин. Вона є певним виразом суспільних цінностей, інтересів і норм поведінки, але на відміну від соц. псих ідеологія є обґрунтованою, упорядкованою і теоретично оформленою системою.