4.2 Долікарська допомога потерпілим при нещасних випадках

У випадку ураження електричним струмом, надається перша (долікарська) допомога:

- якомога швидше вивільнити потерпілого від струмопровідних частин;

- швидко вимкнути напругу рубильником або вимикачем;

- для звільнення від струмопровідних частин або проводу напругою до 1000 В користуються палицею, дошкою або іншим сухим предметом, який не проводить електричного струму, проводи перерубуються сокирою, інструментом з ізольованою рукояткою, кожний провід окремо;

- потерпілого можна відтягнути за одяг, уникаючи торкання відкритих частин його тіла та оточуючих металевих предметів;

- під напругою понад 1000 В треба надіти діелектричні рукавиці, взяти боти і діяти штангою або ізолюючими кліщами;

- якщо струмопровідна частина ( провід ) доторкуються до землі, слід пам’ятати про небезпеку крокової напруги, тому після звільнення від струмопровідних частин потерпілого треба винести із зони крокової напруги;

- місцеві опіки перев’язують, як рану;

- при клінічній смерті роблять штучне дихання, а у випадку фібриляції серця-непрямий масаж.

У випадку отримання потерпілим термічних опіків-результату впливу високої температури(розжарених елементів)необхідно дотримуватись наступних правил:

- людина в одязі, що горить, не повинна бігти, на потерпілого треба накинути тканину, пальто, ковдру, брезент або збити полум’я водою;

- не можна торкатись руками обпеченої ділянки шкіри, змащувати її мазями, будь-якими розчинами, видаляти шматочки одягу з обпеченого місця;

- з обпеченої частини тіла обережно зняти одяг, взуття;

- якщо є обгорілі шматки одягу на обпеченій шкірі, то стерильну пов’язку накладають поверх них;

- потерпілого з тяжким опіком не роздягають, його треба загорнути в чисту тканину, тепло вкрити, напоїти теплим чаєм і не турбувати до прибуття лікаря; - при невеликих опіках(I-II ступеня)накладають стерильну пов’язку і потерпілого доставляють до лікарні.

3. Пожежна безпека

Основною умовою пожежею і вибухобезпеки на підприємствах є усунення можливих причин загоряння. Джерелами загоряння можуть бути:

- необережне поводження з відкритим полум’ям і нагрівними приладами, паління в недозволених місцях;

- несправність електрообладнання і неправильна його експлуатація;

- несправність систем опалення та порушення правил користування ними;

- неправильне зберігання паливно-мастильних матеріалів, самозаймання горючих речовин;

- іскри удару і тертя машин і обладнання;

- розряди блискавок, статичної електрики.

Припинення горіння досягається за допомогою вогнегасник засобів:

- води(у вигляді струменя або у розпиленому вигляді);

- інертних газів(вуглекислота та інші);

- хімічних засобів(у вигляді піни або рідини);

- порошкоподібних сухих сумішей(суміші піску з флюсом);

пожежних покривал з брезенту або азбесту.

В кожному цеху повинні бути пожежна шафа, або щит з набором первинних протипожежних засобів. Первинні протипожежні засоби повинні утримуватись у постійній готовності.

Надійним і швидким засобом повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація плавких автоматичних оповісниках пружини спаяні легкоплавким сплавом. При підвищеній температурі сплав розплавляється, пружини розходяться і утворюють сигнальне коло. Крім того, повинні бути сигнальні пристрої-сирена, дзвін і таке інше. Легкозаймисті рідини(бензин, спирт) повинні зберігатись в закритій металевій тарі у спеціальній коморі. Біля місць їх зберігання треба вивішувати плакати про заборону куріння і застосування відкритого вогню. Для гасіння пожежі в місцях зберігання легкозаймистих рідин необхідно застосувати вуглекислотні, тетрахорді, густо пінні і сухі вогнегасники. Забороняється гасити рідину, що горить водою. Електрообладнання, що знаходяться під напругою, слід гасити лише вуглекислотними, сухими або тетра хлорними вогнегасниками. Водою гасити забороняється.