- •1. Визначити місце та значення канонічного права у католицькій церкві
- •2. Проаналізувати зміст та значення юридичних актів у канонічному праві
- •3. Розкрити природне право як право ідеальне і моральне
- •4. Дати оцінку історичним матеріальним і формальним джерелам церковного права
- •5. Охарактеризувати змістовну суть та значення в канонічному праві юридичного ефекту закону
- •6. Розкрити зміст та значення категорії фізичної особи в канонічному праві
- •7. Проаналізувати поняття права. Дефініція права. Право писане і живе.
- •8. Дати оцінку принципу вакансії закону
- •9. Проаналізувати історичні особливості розвитку канонічного права.
- •10. Означити канонічну суть юридичної особи.
- •11.Розкрити критерії і засади побутового права і моралі.
- •12.Визначити особливості застосування закону в канонічному праві.
- •13.Дати оцінку теологічних джерел канонічного права.
- •14. Вияснити зміст вкладу іі Ватиканського Собору в становлення канонічного права Католицької церкви.
- •15. Дати оцінку конкордатам як досконалій формі церковного публічного права.
- •16. Проаналізувати Святе Письмо як історичне джерело становлення канон. Права.
- •17. Визначити основоположні засади поняття церкви і церковного права.
- •18. Вияснити юридичні наслідки загальних та партикулярних законів церкви.
- •19. Дати оцінку суті інтерпретації карних церковних законів
- •20. Означити і охарактеризувати основні джерела канонічного права
- •21. Проаналізувати історично-суспільну парадигму церковних конкордатів.
- •22. Розкрити юридичне значення в канонічному праві місця проживання суб’єкта права
- •23. Розкрити юридичну природи і ефекти конкордату як міжнародного договору
- •24. Проаналізувати суть позитивного права
- •25. Виявити природу та особливості законодавчої влади в Церкві
- •26. Розкрити зміст і особливості розвитку канонічного права після іі Ватиканського собору.
- •27. Проаналізувати зміст поняття та класифікацію конкордатів
- •28. Дати оцінку суті та засад загально поділу права
- •29. Визначити природу і зміст суб’єкта
- •30. Проаналізувати концепцію загального поділу в канонічному праві
- •31. Охарактеризувати історичні й суспільно-церковні особливості церковного публічного права
- •32. Проаналізувати церковне публічне право в світлі соц.Доктрини Церкви
- •33. Розкрити особливості конкордату Ватикану з Португалією, Іспанією та Францією
- •34. Визначити роль законодавства римських і візантійських імператорів в становленні канонічного права
- •35. Дати оцінку проблемам світського та церковного публічного права
- •36. Охарактеризувати юридичну суть конкордату та його сучасні проблеми
- •37. Проаналізувати впливи богослужбових книг на становлення церковного права
- •38. Розкрити юридичні особливості змісту і дії адміністративного акту
- •39. Визначити місце канонічних кодексів Київської церкви і кормчих книг в становленні канонічного права
- •40. Дати оцінку зміни церковного закону та її зовнішніх і внутрішніх причин
- •41. Дати оцінку змісту та суспільно-церковного значення конкордатів Ватикану з постсоціалістичними країнами
- •42. Розкрити роль синодів та соборів Київської церкви доберестейської доби в становленні канонічного права
- •43. Дати суспільно-юридичну оцінку незнання або помилки щодо канонів
- •44.Розкрити проблеми походження і становлення церковного публічного права.
- •45.Проаналізувати історичні особливості становлення церковних звичаїв як джерела канонічного права.
- •46.Вияснити основні принципи й суть автентичного тлумачення законів та його різновиди. Автентичне тлумачення у формі закону.
- •47.Виявити історичні особливості й дати загальну оцінку діючих конкордатів Католицької Церкви.
- •48. Окреслити й розкрити засадничі правотворчі риси перших чотирьох Вселенських соборів.
- •49.Охарактеризувати юридичні особливості судового й адміністративного тлумачення церковних законів.
- •50.Розкрити історичні проблеми та особливості розвитку церковного публічного права.
- •51.Обгрунтуйте юридичні основи конкордату Ватикану з Італійською республікою.
- •52.Дати оцінку засадничих правотворчих здобутків п’ятого-сьомого вселенських соборів.
- •53. Проаналізувати наслідки доктринального – юридичного і звичаєвого тлумачення церковних законів.
- •54. Дати оцінку впливу соціального вчення Католицької церкви на церковне публічне право.
- •55. Виявити зміст та суспільно – церковне значення конкордатів конкордатів Ватикану з латиноамериканськими країнами.
- •56.Проаналізувати номоканони Візантійської церкви Івана Схоластика і Фотія
- •57. Обгрунтувати юридичні засади та розкрити суть поняття браку виразного припису церковного закону.
- •58. Розкрити взаємозв’язок юридичного і суспільного в канонічному праві.
- •59. Проаналізувати зміст конкордату Апостольської столиці з Німеччиною,Австрією і Швейцарією.
- •60. Вияснити засади припинення припинення церковного закону.
- •61.Проаналізувати особливості функціонування конкордату як форми узгоджувального права.
- •62. Означити й розкрити канонычну дыю адмыныстративних законів
- •63. Проаналізувати значення церковних уставів князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого для становлення церковного права
- •64. Розкрити суть, поділ та класифікацію поняття звичаю в церкві.
- •65. Проаналізувати канонічні особливості функціонування звичаїв
- •66. Обґрунтувати роль звичаю та його класифікації в канонічному праві
- •67. Проаналізувати суть об’єкту і мети церковного закону
- •68. Розкрити особливості і юридичну природу конкордатів Католицької церкви
- •69. Дати оцінку принципу вакансії закону.
- •70. Виявити суть і дію позитивного права.
- •72. Дати юридичну оцінку проблеми затвердження звичаю
- •73. Обгрунтувати історичні та суспільно-теологічні засади конкордатів Апостольської Столиці.
- •74. Розкрити природу і зміст адміністративних актів.
- •76. Дати юридичну оцінку проблемі усунення звичаю в церкві
- •77. Визначити значення та роль конкордатів в розвитку суспільної парадигми католицизму.
- •78. Охарактеризувати загальні засади юридичної дії адміністративного акту.
- •79. Дати оцінку рішень Берестейського собору 1595-1596 рр. Щодо становлення канонічного права в угкц.
- •80. Окреслити зміст адміністративних актів і суть поняття декрету, наказу й рескрипту
- •81. Проаналізувати особливості законодавчої влади в Католицькій церкві.
- •82. Розкрити юридичну природу і зміст спеціальних (доповнюючи) адміністративних актів (диспенз).
- •83. Визначити і охарактеризувати основні юридичні ефекти, пов’язані з постійним і тимчасовим місцем проживання суб’єкта права.
- •84. Проаналізувати проблеми публічного права.
- •85. Визначити суть суб’єкта і об’єкта конкордату.
- •87. Розкрити юридичні принципи та зміст і роль поняття сумніву в церковних законах.
- •88. Визначити вклад Кобринського собору (1626 р.) в становлення канонічного права Укр.-Білор. Церкви
- •89. Дати аналіз та оцінку влади, компетентної видавати й тлумачити декрети,накази, рескрипти
- •90. Охарактеризувати о-т і с-т церковного закону
- •91. Дати оцінку декрету як особливої форми адміністративного акту.
- •92. Розкрити суспільно-релігійну класифікацію церковних законів
- •93. Визначити зміст і дію спеціальних форм адміністративних актів
- •94. Проаналізувати канонічні принципи рішень соборів і синодів угкц в др.Пол. Хх ст.
- •95. Обгрунтувати основоположні засади поняття особи, її повноліття та вживання розуму в канонічному праві.
- •96. Визначити особливості і теологічно-юридичну суть законодавчої влади в церкві.
- •97. Дати оцінку змісту і дії рескрипту як спец. Фрми адміністративних актів
- •98. Вияснити значення та зміст поняття юридичної особи і суттєвих елементів юо.
- •99. Охаректеризувати загальні проблеми юридичної ефективності церковного права
- •100. Проаналізувати засаду і дію привілею як спец. Форми адміністративних актів
- •101. Розкрити природу і властивості церковного закону
- •102.Дати тлумачення юридичного акту та факту. Суттєві елементи юрид. Особи
- •103. Проаналізувати юридичні засади і наслідки незнання і тлумачення законів в Церкві.
- •104.Визначити джерела й особливості дії партикулярної диспензи
- •105. Вияснити історичні та церковно-юридичні традиції класифікації церковних законів.
- •106. Охарактеризувати засадничі риси дефектів юридичних актів та понять згоди і поради при юридичному акті.
- •107. Розкрити особливості і критерії класифікації церковних законів.
- •108. Дати оцінку юридичного значення та змісту спеціальних адміністративних актів.
- •109. Проаналізувати значення Замойського собору (1720 р.) в становленні канонічного права Українсько-Білоруської церкви.
- •110. Вияснити зміст та юридичне значення адміністративного акту, його виконання та припинення дії.
- •111. Проаналізувати мету і властивості церковних законів.
- •112. Визначити правничі засади та вклад Львівського синоду (1891 р.) угкц в становленні канонічного права церкви.
- •113. Виявити юридичну суть поняття привілею, диспензи й епікеї (???) в канонічному праві.
- •114. Обґрунтувати засади і значення промульгації (оприлюднення) закону в канонічному праві.
- •115. Виявити особливості церковного і публічного права.
- •116. Охарактеризувати особливості і зміст церковних адміністративних актів.
- •§ 2. Адміністративними актами зокрема є:
16. Проаналізувати Святе Письмо як історичне джерело становлення канон. Права.
Основним джерелом для визначення початків церковного устрою та управління служить Св. Письмо Нового Заповіту. У Св. Письмі головно містяться основні правди віри і звичаї. Самі по собі вони не становлять Церковного права чи юридичних норм, однак вони є основою церковного законодавства, і через нього оформлюються юридично, відносячись до джерел церковного права.
Окрім правд віри і звичаїв, у Св. Письмі Нового Заповіту знаходимо ще деякі установи самого Ісуса Христа, які стосуються Церкви, як зовнішньої спільноти. Іншим прикладом є встановлення священної ієрархії. У новозаповітних священних книгах знаходимо правила і розпо¬рядження апостолів, які стосуються церковного устрою та послужили для встановлення різних правил і норм у спільноті християн. Вже в часи апостолів, у первісній Церкві, встановлено було церковні ступені єпископа, пресвітера та диякона. Знаходимо також правило для висвячення єпископів, пресвітерів та дияконів «через покладання рук». Правила одержання сану священнослужителів, - Апостол має право жити з Євангелії; про суд єпископа над пресвітерами; про відлучення від Церкви її недостатних членів ; про лад на церковних зібраннях; про розлучення подружжів. Старозаповітні книги та їхні закони перестали зобов’язувати в Новому Заповіті . Вони мають радше історичне значення для науки церковного права. Якщо деякі старозаповітні закони були прийняті Христовою Церквою, то вони одержали свою силу лише від законодавчої церковної влади. Деякі установи, закони і правила в Церкві, що виводяться зі Св. Письма, вважаються законами Божими, і тому вони є незмінними в Церковному праві. Всі закони, що стосуються устрою Церкви, засобів спасіння, святих таїн, нерозривності подружжя, завжди залишаються незмінними, як і правди віри, догми та правила звичаєвості моралі. Оскільки Церква є спільнотою, що живе у світі, в багатьох речах вона, як спільнота, зумовлена новими обставинами місця і часу. Тому не можуть бути і залишитись вічно незмінними такі церковні приписи і закони, про які говориться у Св. Письмі і які були лише пристосуванням до зовнішніх обставин первісної Церкви. Отже, йдеться про все те, що повинно бути незмінне й зобов’язуюче в установах і правилах Церкви на основі Св. Письма. Це визначає учительський уряд Церкви як вірного сторожа божест¬венних істин.
17. Визначити основоположні засади поняття церкви і церковного права.
Церква Христова за своїм походженням, метою, засобами й умовами свог о існування відмінна від інших політичних і громадських людських спільнот.1. Її' заснував Ісус Христос, Бог і людина, дві тисячі років тому у Палестині. 2. Мета життя і діяльності Церкви полягає в тому, щоб вести людей до можливої досконалості, в міру зросту Христового. 3. Засоби, які Церква вживає для осягнення своєї мети, - це навчання правд віри, поданих у Євангельській Благовісті, і звичаїв, які Церква зберігає в чистоті й поширює.
У своєму існуванні Церква не обмежується ані певним часом, ані певним місцем, расою, народом чи нацією. Де лише живе людська душа, там може існувати Христова Церква, оскільки вона є, за своїм завданням, місіонерською, перебуває в постійному русі, в пошуках і здобуванні безсмертних людських душ.
Живучи в державі, Церква, як Христове Царство, за своєю природою не від цього світу, не може бути залежною від державної влади. Церква Христова - це не лише внутрішній, духовний збір, але й фізичний зв’язок людей, зібраних в одній спільноті. Тому в ній існує своя конституція.
В Церкві існує твердо встановлений внутрішній лад, необхідний для того, щоб Церква могла бездоганно виконувати своє призначення. В ній є управління зі своїми священними повноваженнями, в ній є точно визначені обов’язки та відносини між її членами і ставлення до церковної влади. Крім цього, Церква, як видима спільнота і організація, необхідно вступає у видимі зв’язки з іншими спільнотами, як політичними, так й інших конфесій чи сповідань, а також і поганами. Цей видимий і незалежний нравний устрій життя Церкви зібрано саме в Церковному і Канонічному праві. Церковне право, отже, в об’єктивному значенні - це сукупність усіх норм і законів, якими регулюється життя Церкви й відносини між її членами як видимої і самостійної спільноти. У суб’єктивному значенні - це сукупність різних прав і обов’язків, що стосуються до членів Церкви як таких.