3. Значення маркетингу в галузі освіти

Маркетинг освітніх послуг має свої особливості лише у галузі практичного застосування, проте основні теоретичні викладки у ньому не від маркетингу будь-якому ринку товарів чи услуг.

Загальновизнаний авторитет у сфері, Філіп Котлер, виділяє в ролі основних

такі поняття маркетингу: потреба, запит, товар, міна й ринок. Розглянемо їх

стосовно предмета нашого дослідження.

Потреба - почуття відчутною людиною нестачі чего-небудь.

Мотиви, що рухають людьми в суспільстві із метою підвищувати власний

освітній рівень різноманітні. Але основним мотивом є прагнення до

поліпшенню свого соціального статусу, розвитку особистості, оскільки ті,

хто мають вищий освітній рівень, мають значення і вищі доходи і рівень

життя, тобто, мають те, до чого прагне більшість людності. Потреба освіти

проявляється у усвідомленому чи неусвідомленому бажанні навчання.

У нашому випадку, потреба - це об'єктивний, і зрозумілий людиною брак

знань, умінь і навиків їх у якійсь галузі. Прояв потреби у освіті є бажання

людини отримати якісно нового рівня освіти, або отримати якусь додаткову

кваліфікацію, у якій дана людина суб'єктивно чи об'єктивно має

необхідність.

Потреби людей безмежні, а ресурси їхнього задоволення обмежені, тому людина обиратиме ті товари та, які доставлять їй найбільшого задоволення у межах його можливостей.

Запит - це потреба, підкріплена купівельної спроможністю. Що стосується освітніх послуг можна назвати дві групи витрат, які несуть споживачі - фінансові і часові. До фінансовим недоліків відносять ті витрати, які несуть споживачі освітніх послуг щоб одержати освіти (плату навчання) й забезпечення втрат свого життя на цей час. Часові ж пов'язані з тривалим характером отримання майже кожного виду освіти, особливо вищого. З сказаного слід, що навіть коли освітні послуги власними силами безплатні, їх споживач однаково несе витрати харчування, проживання, проїзд впродовж навчання тощо. Отже, виникає ситуація, коли сама собою плата за навчання часто вже не головне на заваді звернення по одержання освіти. З поняттям запиту тісно пов'язане поняття товару, яке визначає усе, що може задовольнити потреба, або потребу і пропонується на ринку із залученням уваги, придбання, використання.

Товаром у ринку освітніх послуг є знання, вміння і навички, запропоновані суб'єктами цього ринку (вузами, приватними викладачами, училищами, коледжами тощо.). Угоди між які пропонують послуг у сфері освіти та його споживачами здійснюються у вигляді обміну, який сприймається як акт отримання від когось бажаного об'єкта з пропозицією чогось взамін. Вочевидь, що на даний час угоди здійснюються насту пним чином: продавець освітньої послуги навчає чогось споживача і підкріплює отриману освіту дипломом, свідченням, атестатом, а споживач вносить плату за навчання, або за нього це робить хтось ще, наприклад, держава.

Ринок освітніх послуг, у разі, постає як сукупність людей, які мають або матимуть у майбутньому потребу у отриманні будь-якої освіти, з одного боку, й з закупівельних організацій, які можуть їм забезпечити належний рівень освіти, з іншої.

Ринок послуг у галузі вищої освіти має також свої особливості, які важливо усвідомлювати для правильного практичного застосування маркетингу. До них, зокрема, відносятся:

. Тривалий характер послуг. Одержання першох вищої освіти за різним спеціальностями може обіймати свою від 4 до 6 років.. Ліцензування послуг. Держава у ролі арбітра над ринком освітніх послуг, видаючи ліцензії на право ведення освітню діяльність і встановлюючи державний акредитаційний статус навчального закладу, яким ВУЗ буде видавати дипломи державного зразка.

. Конкурсний характер освіти. Більшість вузів надають освіту на основі, якщо споживач володіє певними знаннями, вміннями і навичками, наявність яких перевіряється за допомогою тестів, іспитів чи співбесід. . Споживачами освітніх послуг зазвичай виступають молоді люди віком із 16 до 30 років. Мотивація молоді на придбання тих чи інших послуг зазвичай відрізняється від мотивації людей старшого віку, яких серед споживачів освітніх послуг явна меншість. Деякі автори, наприклад, Рогів, вказують, на переважання серед молоді прагнення до розвитку особистості як однієї з головних мотивів отримання освіти.