61. Поняття і види недоговірних зобов’язань, які виникають із правомірних дій.

Одностороння дія, з якої виникло подібне зобов'язання, за характером повинна бути правомірною. Із недозволеної дії виникає зовсім інший тип недоговірних зобов'язань — заподіяння шкоди (деліктні зобов'язання).

До недоговірних правомірних зобов'язань Цивільний кодекс України відносить такі категорії зобов'язань:

1) публічне обіцяння винагороди без оголошення конкурсу;

2) публічне обіцяння винагороди за результатами конкурсу;

3) вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення;

4) рятування здоров'я та життя іншої особи, майна фізичної або юридичної особи.

До недоговірних зобов'язань належить також група зобов'язань, що виникають з цивільних правопо-рушень. На відміну від зазначених вище недоговірних зобов'язань, в основу яких покладено дозво-лені дії, в основу деліктних зобов'язань покладено, навпаки, тільки неправомірні дії.

Такими недоговірними зобов'язаннями є:

1) створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;

2) заподіяння шкоди;

3) набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

62. Поняття договору перевезення і його юридична характеристика.

Джерелами правового регулювання перевезень в Україні є сукуп­ність нормативно-правових актів, які регулюють здійснення того чи того виду перевезення. Основні з них:

- ЦК України;

- Кодекс торговельного мореплавства України;

- Повітряний кодекс України;

- Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Мі­ністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457;

- Статут автомобільного транспорту УРСР, затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 27 червня 1969 р. № 401;

- Статут внутрішнього водного транспорту СРСР, затверджений по­становою Ради Міністрів СРСР від 15 жовтня 1955 р. № 1801.

Окрім них, існує велика кількість відомчих актів: правила перевезень, тарифи, технічні умови навантаження та кріплення вантажів тощо.

За характером об'єкта, що перевозиться, розрізняють нсрснс'ісіши вантажу, пасажирів, багажу та пошти.

Перевезення, залежно від виду транспорту, яким вони ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ, поділяються на:

- залізничні;

- внутрішніми водними шляхами (річкові);

- морські;

- повітряні;

- автомобільні.

Залежно від того, здійснюються перевезення одним чи кількома тран­спортними підприємствами, перевезення поділяються на:

- перевезення місцевого сполучення - здійснюються в межах терито­ріальної сфери дії одного транспортного підприємства;

- перевезення прямого сполучення - здійснюються кількома тран­спортними підприємствами одного виду транспорту;

- перевезення прямого змішаного сполучення - здійснюються кілько­ма транспортними підприємствами різних видів транспорту, але за єдиним транспортним документом.

Згідно з Законом України "Про залізничний транспорт" від 4 липня 1996 р., перевезення на залізничному транспорті поділяються на пере­везення:

• прямого залізничного сполучення - перевезення вантажів і пасажи­рів у межах двох та більше залізниць України;

• прямого змішаного сполучення - перевезення, що здійснюється за­лізницями разом з іншими видами транспорту за єдиним транспорт­ним документом, складеним на весь шлях;

• міжнародного залізничного сполучення - перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти між Україною й інозем­ними державами;

• непрямого міжнародного сполучення - перевезення між Україною та іноземними державами з переоформленням транспортного доку­мента в процесі транспортування.

На залізничному транспорті, залежно від кількості вантажу, розрізняють:

- дрібні перевезення;

- повагонні перевезення;

- помаршрутні перевезення (перевезення потягами). На морському транспорті виділяють:

• лінійні (регулярні) перевезення - здійснюються на певних напрям­ках за твердим розкладом;

• трампові (нерегулярні) перевезення - здійснюються на основі віль­ної домовленості сторін.

На морсьюму транспорті перевезення також бувають: каботажними (між портами України) та міжнародними.

Згідно з Законом України "Про автомобільний транспорт" від 5 травня 2001 р., послуги пасажирського автомобільного транспорту загального користування поділяються на:

- автобусні;

- таксі;

- вантажопасажирські перевезення пасажирів і багажу. Внутрішні перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загально­го користування поділяються на:

• міські - перевезення за маршрутами в межах території населеного пункту;

• приміські - перевезення за маршрутами завдовжки до 50 км неза­лежно від адміністративно-територіального поділу, крім міських маршрутів;

• міжміські внутрішньообласні - перевезення за маршрутами, довжи­на яких перевищує 50 км і які проходять у межах території Авто­номної Республіки Крим чи області;

• міжміські міжобласні - перевезення за маршрутами, довжина яких перевищує 50 км і які виходять за межі території Автономної Респу­бліки Крим чи області.