3. Вказати основні правила пуску двигуна з допомогою передпускового підігрівника. Поясніть, до яких наслідків призводить частий пуск переохолодженого двигуна.

Для пуску двигуна в умовах низьких температур застосовують пускові підігрівники електрофакельного типу, які працюють на бензині.

Рекомендують встановлювати дані підігрівники тільки на дизельних двигунах при температурі навколишнього середовища нижче - 5°С.

Передпусковий підігрівник являє собою котел, у якому відбувається згорання бензинової суміші. Тепло, що виділяється при згоранні, використовується для нагрівання охолоджуючої рідини в системі охолодження (для цього котел підключають до системи охолодження) та для підігрівання масла в піддоні картера (для цього під піддоном розташований кожух, який направляє тепле повітря під піддон).

Живиться котел бензиново-масляною сумішшю (мастило заливають з розрахунку 1:30). Подачу палива до котла забезпечує електромагнітний клапан, а впорск палива -форсунка. Повітря нагнітається електровентилятором. Паливна суміш запалюється свічкою розжарювання. На пульті розташовані тумблери, якими здійснюється керування роботою підігрівника.

Правила пуску двигуна підігрівником:

• Увімкнути вентилятор.

• Увімкнути свічку розжарювання.

• Увімкнути подачу палива.

• Слідкувати за станом нагрівання охолоджувальної рідини і масла.

• Після нагрівання охолоджувальної рідини до температури 50-60°С, вимкнути подачу палива і свічку розжарювання.

• Після того, як у котлі припиниться горіння, вимкнути вентилятор;

• Перед новим пуском двигуна та коли гасне полум'я, обов'язково треба виконати продувку котла.

Підігрів двигуна, особливо при низьких температурах, є необхідним тому, що при частому пускові холодного двигуна можуть виникнути такі несправності:,

1. Надмірне спрацювання підшипників колінчастого валу через те що холодне масло густе і не може забезпечити нормальне їх змащування.

2. При пуску холодного карбюраторного двигуна потрібно збагачувати паливну суміш, а експлуатація двигуна в такому режимі призводить до нагароутворення на днищах поршнів, клапанах та в камерах згоряння.

4. Ремонт автомобіля. Види ремонтів.

Ремонт - сукупність організаційних і технічних заходів, що здійснюються для відновлення справності або працездатності автомобіля й полягають в усуванні відмов і несправностей, які виникають під час експлуатації або виявляються в ході ТО. Під час виконання ремонту несправні вузли, агрегати й деталі автомобілів замінюють справними, взятими з оборотного фонду, а також виконують розбиральні, регулювальні, складальні, слюсарні, механічні, зварювальні, електромехічні та інші роботи.

Ремонтні роботи виконуються як у разі потреби, так і за планом через певний пробіг автомобіля.

У залежності від характеру та умов виконання ремонти бувають:

• запобіжний;

• поточний;

• капітальний.

Запобіжний ремонт рекомендуються для міських або міжміських автобусів, автомобілів-таксі, автомобіля «швидкої медичної допомоги», пожежних автомобілів, автомобілів-бензовозів та інших автомобілів, до яких ставляться підвищені вимоги щодо забезпечення безпеки руху та безвідмовної роботи. При цьому визначаються терміни заміни чи ремонту окремих деталей і вузлів для запобігання відмови під час роботи автомобілів на лінії.

Поточний ремонт спрямований на усунення відмов і несправностей, що виникають під час експлуатації автомобіля. При цьому передбачається часткове розбирання автомобіля , заміну окремих несправних агрегатів або деталей, крім базових. До базових деталей належать блок циліндрів, картери коробки передач, заднього мосту, рульового механізму, балка переднього мосту, металевий каркас кузова чи кабіни, поздовжні балки (лонжерони) остову.

Своєчасне проведення потокового ремонту дає змогу уникнути капітального ремонту й збільшити міжремонтний пробіг автомобіля. Поточний ремонт має забезпечити роботу автомобіля до ТО-2.

Капітальний ремонт спрямований на відновлення частково або повністю втраченого ресурсу автомобіля (агрегату). Передбачає повне розбирання автомобіля та його агрегатів, ремонт чи заміну всіх несправних вузлів, агрегатів та деталей, в тому числі й базових, а також складання, регулювання й випробування. Ресурс автомобіля та його частин після капітального ремонту має становити не менше ніж 80% ресурсу нового автомобіля.

Автомобіль підлягає одному капітальному ремонту.

Існують такі методи капітального ремонту:

індивідуальний - полягає у зніманні з автомобіля пошкодженого агрегату,

відновленні його і встановленні на той самий автомобіль, котрий під час

ремонту простоює;

агрегатний - полягає в тому, що з автомобіля знімають несправні агрегати, а

замість них встановлюють відремонтовані або взяті з оборотного фонду.