1. Спостереження. Суттю спостереження є безпосереднє, цілеспрямоване, планомірне сприйняття дітьми процесів, явищ, об´єктів навколишнього світу за допомогою органів чуття, без втручання у їх буття.

Спостереження буває короткочасним і тривалим.

— розпізнавальні спостереження. їх застосовують у всіх вікових групах для ознайомлення з новими об´єктами, уточнення та розширення уявлень дітей;

— спостереження за зміною і перетворенням об´єктів. Полягають у зіставленні стану об´єкта на конкретний час із попереднім його станом, виокремленні серед різноманітних ознак тієї, що свідчить про зміну. Такі операції стимулюють розвиток пізнавальної активності дітей;

— репродуктивні спостереження. Вони засновані на відтворенні образу об´єкта, формують уміння використовувати знання у вирішенні практичних і пізнавальних завдань.

2. Демонстрація. полягає у показі дітям натуральних предметів або їх зображень. для демонстрації використовують: спеціально створені дидактичні картини; репродукції картин відомих художників; книжну графіку; предметні картинки, згруповані за відповідними темам, слайди, діафільми, відео-фільми, комп´ютерні програми для дітей.

Словесні методи навчання. Основою цієї групи методів є слово як джерело здобуття знань, що відкриває для дітей можливості виходити у процесі пізнання за межі безпосереднього сприймання.

1. Розповідь - живий, образний, емоційний, логічно структурований виклад подій, заснований на фактичному матеріалі.

Найпоширенішими є перекази літературних творів, розповіді за картинами, про предмети та іграшки, про події з власного досвіду, складання казок, закінчення початку розповіді вихователя та ін.

2. Читання (слухання дітьми) творів художньої літератури. Сприяє розширенню знань дошкільників про предмети і явища, формуванню художніх смаків, умінь сприймати й аналізувати художні твори, відтворювати словесні образи, простежувати і розуміти зв´язки у творі, виникненню співпереживання.

3. Бесіда. Використовують для узагальнення і систематизації знань. Беручи участь у бесіді, дитина повинна знати, про що йдеться, уміти включатися в діалог, підтримувати і розвивати його, слухати і розуміти співбесідника, керувати своєю увагою та ін.

Види: вступна, підсумкова; констатуючі, причинно-наслідкові, проблемні; етичні, пізнавальні, вступні, підсумкові.

Практичні методи. За допомогою них педагог організовує різноманітну практичну діяльність дітей, що сприяє засвоєнню ними знань, умінь і навичок.

1. Вправи. Їх суть полягає у багаторазовому повторенні дитиною розумових і практичних дій, зміст яких заданий педагогом. З огляду на функціональне призначення виокремлюють такі види вправ:

— вправи, спрямовані на відтворення навчального матеріалу з метою його закріплення.

— вправи, спрямовані на використання засвоєних знань, умінь і навичок у нових умовах.

— творчі вправи.

2. Ігри. передбачає застосування у навчанні елементів ігрової діяльності, внаслідок чого дидактичне завдання стає більш зрозумілим, доступним і привабливим для дитини, а процес навчання — цікавішим.

Використовують їх з метою закріплення, узагальнення, систематизації знань як на заняттях, так і в повсякденному житті.

3. Прості досліди. Полягають у перетворенні предмета, явища чи ситуації з метою виявлення прихованих якостей об´єктів, установлення зв´язків між ними та ін. Такі дії є пошуковими. їх зміст залежить від навчально-пізнавальних завдань, які ставить вихователь, можливостей дитини діяти самостійно. Пошукові дії дошкільнят можуть бути спрямовані на виявлення властивостей предметів (важкий — легкий; плаває — тоне) та їх станів (перехід води у пару тощо

4. Моделювання. Його основою є принцип заміщення, згідно з яким реальний предмет заміщується його зображенням або певним знаком. Створення та використання моделей цінні для формування знань про властивості, зв´язки предметів і явищ. Вони дають змогу простежити недоступні для безпосереднього споглядання зв´язки.

- предметні (аналогічні предмету фізичні конструкції),

- предметно-схематичні (суттєві компоненти об´єкта, зв´язки між ними позначають за допомогою предметів-замінників і графічних знаків),

- графічні (графіки, формули, схеми та ін.) моделі.

За типом пізнавальної діяльності виокремлюють такі методи навчання:

- пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний),

- репродуктивний (відтворюючий),

- частково-пошуковий (евристичний),

- проблемний,

-дослідницький.

Пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний) метод. Забезпечує сприймання, усвідомлення та запам´ятовування дітьми фактів і явищ. Сприяє засвоєнню і відтворенню значного обсягу знань. При цьому вихователь має змогу використати різні форми викладу матеріалу (фронтальну, групову, індивідуальну).

Репродуктивний метод. Заснований на відтворенні знань, повторенні способів діяльності за завданням педагога. Із цією метою використовують неодноразове повторення виконання одного й того самого завдання, а також варіативних, схожих з раніше засвоєними зразками.

Частково-пошуковий (евристичний) метод. Суть - педагог доручає дітям завдання, які є окремими етапами розв´язання проблеми. Дошкільники повинні сприйняти завдання, осмислити його умови і самостійно знайти шляхи його вирішення.

Проблемний метод. Використовують для активізації розумової діяльності дітей.

Використовують такі види проблемно-ігрових завдань:

— завдання, які вимагають установлення просторових і функціональних зв´язків (ігри для дітей раннього й дошкільного віку типу “Одягни ляльку”);

— завдання, що вимагають розкриття причинних зв´язків (вправа “Човник” із двома човниками, в одного з яких діряве дно);

— завдання, які вимагають знання способів дії з предметами (лото “Кому що потрібно?”);

— завдання, спрямовані на класифікацію предметів (гра “Прибери зайве” та інші);

— завдання, розраховані на словесне вирішення на основі уявлень про залежність предметів і явищ (словесні логічні задачі, загадки тощо).

Дослідницький метод. Він заснований на складанні педагогом і пропонуванні дітям проблемних завдань для пошуку рішення. Дослідницьке завдання вони розв´язують самостійно, а педагог лише коригує за необхідності їхні дії.

Метод розвитку творчих здібностей дітей на основі теорії вирішення винахідницьких завдань. За допомогою спеціальних вправ дошкільників знайомлять із законами діалектики, вчать системного аналізу, підводять до пошуку, погляду на предмети і явища з різних боків, бачення суперечностей в об´єкті (щось у ньому добре, а щось погане, щось корисне, а щось шкідливе тощо.

Метод розв´язання винахідницьких завдань. Допомагає активізувати навчальний процес, оскільки стимулює пошук дошкільниками нетрадиційних рішень, уберігає їх від стереотипів мислення, розвиває нетрадиційний погляд на предмети і явища, привчає дітей, не довіряючи чужому досвіду, шукати свої шляхи вирішення проблем і відстоювати власну думку.

У педагогічній науці методи навчання класифікують і за такими критеріями:

— за логічними механізмами засвоєння знань: індуктивні (пізнання загального через часткове), дедуктивні (пізнання часткового через загальне);

— за особливостями взаємодії у процесі навчання: методи викладання, методи учіння;

— за дидактичними функціями: методи первинного засвоєння, узагальнення засвоєного, контролю та перевірки;

— за характером знань: метод повідомляючого навчання й осмислення нових знань, метод проблемного навчання і проблемного навчального пізнання.