- •1.Конституцыйне право як наука та навчальна дисципліна
- •3.Поняття конституційних прав, свобод та обов’язків
- •2.Характеристика чинної конституції України
- •4.Суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин
- •5.Права людини у міжнародно-правовому аспекті
- •6.Поняття та предмет конституційного права України
- •7.Документи,що підтверджують громадянство України
- •8.Джерела конституційного права України та їх характеристика
- •9. Україна як суверенна держава
- •10.Конституційно-правовий статус уповноваженого Верховною Радою України з прав людини
- •11.Поняття та види конституційно-правових відносин
- •12.Народ,як джерело державної влади
- •13.Поняття та сутність конституційного ладу в Україні
- •14.Україна як демократична держава
- •15.Дайте характеристику конституційних обов’язків людини
- •16. Дайте характеристику конституційних обов’язків громадянина
- •17.Як здійснюється правовий контроль за організацією та функціонуванням громадських об’єднань
- •18.Конституція України як джерело кпу
- •19.Поняття громадянства та його основні риси
- •20.Конституційне регулювання державних символів України
- •21.Опишіть історичні передумови розвитку конституційного процесу України
- •22.Поняття та основні властивості Конституції України
- •23.Підстави набуття та припинення громадянства
- •24.Правовий статус друкованих змі
- •25.Правовий статус громадянина та людини в Україні
- •26.Класифікація,форма та структура Конституції України
- •27. Органи які беруть участь у вирішенні питання про громадянство та їх компетенція
- •28.Правове становище арк
- •29.Поняття,предмет та види референдумів
- •30.Загальна характеристика політичних прав та свобод людини і громадянина
- •31.Захист Вітчизни,незалежності та територіальної цінності України як конституційний обов’язок
- •32.Громадянство дітей при зміні громадянства батьків
- •33.Конституційне закріплення політичної системи України
- •34.Опишіть правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •35.Державно-правові ознаки державного суверенітету
- •36.Конституційно-правове регулювання політичних партій України
- •37.Призначення на посаду та звільнення з посади уповноваженого з прав людини
- •38.Опишіть систему державних органів,що забезпечують захист суверенітету та державної цілісності України
- •39.Принципи територіального устрою
- •40. Характеристика особистих прав і свобод людини і громадянина
- •41.Характеристика конституції арк
- •42.Територія України як об’єкт конституційно-правових відносин
- •43.Конституційно-правові основи проходження громадянами України військової ти альтернативної служби
- •44.Конституційно-правове регулювання релігійних об’єднань
- •45.Правове становище арк
- •46.Адміністративно-територіальний устрій України та його правове регулювання
- •47.Характеристика соціально-економічних прав і свобод людини і громадянина
- •48.Порядок призначення референдумів
- •49.Нормативне регулювання змі
- •50.Характеристика діючого законодавства про вибори народних депутатів України
- •51.Президент України – глава держави
- •53.Види виборів та виборчих систем
- •54.Питання,що виносяться на місцевий референдум
- •55.Характеристика діючих законів України про політичні партії
- •56.Категорія осіб,які є громадянами України
- •57.Компетенція увру (Омбудсмен)
- •58.Питання,що виносяться на всеукраїнській референдум
- •59.Рахункова палата вру
- •60.Компетенція Президента України
- •61.Конституційно-правові відносини Президента України з Верховною Радою України
- •62.Правовий статус глави держави та його заступників
- •63.Питання,що не виносяться на референдум
- •64.Порядок обрання та строк повноважень Президента України
- •65.Охарактеризуйте діяльність політичних партій
- •66.Основні принципи виборів
- •67.Структура,функції та компетенція вру
- •68.Порядок призначення референдумів
- •69.Відповідальність Президента України
- •70.Юридичне поняття інформації та основні принципи інформаційних відносин
- •71. Характеристика зу «Про вибори президента»
- •72.Види джерел конституційного права
- •73.Конституційне право України – як провідна галузь юридичних наук
- •74.Конфедерація та її відмінність від федерації
- •75.Принципи громадянства України
- •76.Сутність конституційних прав і свобод,їх класифікація
- •77.Право людини на свободу совісті та віросповідання
- •78.Використання та виконання Конституції України
- •79.Альтернативна служба та її проходження
- •80.Припинення повноважень народного депутата України
- •81.Україна – правова держава
- •82.Умови прийняття до громадянства
- •83.Повноваження вру
- •84.Повноваження Президента України
- •89. Судочинство в Україні.
75.Принципи громадянства України
Принципи громадянства України - це вихідні засади, керівні ідеї, що знайшли своє закріплення в законодавстві та у відносинах між державою та особою. Розрізняють загальні та спеціальні принципи громадянства. Так, загальними є ті принципи, які властиві не тільки інституту громадянства, а й іншим правовим, політичним, соціальним інститутам. До них належать принципи: демократизму, інтернаціоналізму, втілення в інституті громадянства ознак суверенітету держави, поєднання інтересів суспільства, держави, особи, поваги до норм міжнародного права тощо. Принцип єдиного громадянства - громадянства держави Україна, Який закріплений також у ст. 4 Конституції України. Принцип запобігання виникненню випадків безгромадянства. Цей принцип спрямований на те, щоб особа, яка подала заяву про набуття українського громадянства або про вихід з нього, не втратила громадянства взагалі, тобто не стала апатридом. Принцип неможливості позбавлення громадянина України громадянства України Закріплений також у ч. 1 ст. 25 Конституції України.
76.Сутність конституційних прав і свобод,їх класифікація
Конституційне право людини і громадянина — це певні можливості суб'єкта конституційно-правових відносин, тобто юридичні можливості задоволення особистих потреб та інтересів відповідно до рівня розвитку громадянського суспільства й держави. Свобода людини і громадянина як конституційно-правова категорія — це спроможність людини діяти відповідно до своїх інтересів і мети; це можливість власного, незалежного вибору того чи іншого рішення. Тому громадянські свободи тлумачаться як встановлена і гарантована законом сфера автономії громадянина по відношенню до держави, державної влади й інших громадян. Це свобода певних дій, волевиявлень, передусім свобода вираження думок, вимог і міркувань політичного порядку, або право громадянина на невтручання органів держави й інших громадян у сферу його особистих переконань. Щодо конституційних обов'язків людини й громадянина, то, згідно з постулатами загальної теорії права, — це міра належної поведінки. Людина повинна підкорятися певним правилам, аби при використанні своїх прав і свобод не спричинити невиправданої шкоди. Конституція України акцентує на правах та свободах, але фіксує й конституційні обов'язки. Конституційний обов'язок громадянина і людини — це міра обов'язкової поведінки, якої кожний повинен дотримуватись для забезпечення нормального функціонування інших суб'єктів громадянського суспільства.
77.Право людини на свободу совісті та віросповідання
Реалізація права громадян на створення релігійних організацій не може бути втілена за межами права людини на свободу світогляду і віросповідання, яке тривалий час означувалось поняттям свободи та совісті. Поняття «свобода совісті» має довгу історію формування, в процесі якого воно вбирало в себе ідеї терпимості, гуманізму, світоглядного вибору. Питання виникнення і розвитку свободи совісті, її трансформування в категорію права надзвичайно цікаві та важливі для розуміння генезису цього поняття. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» є загалом концептуальним документом, який відображає якісні зміни у ставленні до прав людини, свободи совісті, релігійних організацій як до соціального інституту. У ньому, зокрема, закріплені ґрунтовні правові основи для участі релігійних організацій у громадському житті; уточнено поняття релігійних організацій; їх правовий статус, у тому числі майнові права; розкрито зміст і сутність режиму відокремлення церкви (релігійних організацій) від держави і школи від церкви (релігійних організацій), запроваджено для релігій них організацій пільговий режим оподаткування; служителі культу прирівнені до інших громадян у праві на участь у політичному житті; врегульовані трудові відносини у релігійних організаціях і на їх підприємствах; змінено правовий статус державного органу у справах релігій тощо.
