Національне українське вбрання Історичне формування традиційного одягу українців

Український народний одяг — яскраве й самобутнє культурне явище, яке розвивалося й удосконалювалося протягом століть. У народному костюмі відбилися спільність походження та історичної долі східних слов'ян, взаємовпливи культур інших народів. Зберігаючи ознаки різних епох, особливості костюма являють собою важливе джерело вивчення етнічної історії населення, його соціально-класової структури, естетичних поглядів та уявлень.

Костюм давньоруської селянки був самобутнім та барвистим. Він складався із довгої вишитої сорочки, поясного одягу у вигляді одного або двох незшитих (а пізніше — двох частково зшитих) шматків орнаментованої чи картатої вовняної тканини (дві запаски, плахта, паньова). На голові у дівчини був вінець, а у заміжньої жінки — рушникоподібний шматок тканини, що накидався на багато прикрашений твердий, виконаний із дорогої тканини головний убір, яким щільно закривали волосся. На ноги одягали плетені або шкіряні постоли.

Комплект чоловічого селянського одягу складався із сорочки до колін, що одягалась навипуск та підперізувалась шкіряним або плетеним поясом, а також нешироких штанів (портів, гачів). На поясі кріпилися різні необхідні речі — кресало, гребінь, невеликий ніж. Головним убором слугувала валяна шапка, взуттям — личаки або шкіряні постоли. У холодні пори року одягали сукняну свиту, взимку — хутряний кожух.

Вбрання простого міського населення було близьким до селянського. Городянки також носили довгу сорочку та незшитий одяг типу обгортки або запаски. На голову дівчата одягали вінець, а жінки — очіпок, який покривали рушникоподібним полотном із білої тканини (обрус, намітка). Але значно різноманітнішими були прикраси: привіски, сережки, намиста, браслети тощо. Чоловічий костюм теж генетично був пов'язаний із селянським

9

Одяг заможних городян — феодалів, багатих купців — мав більше елементів, його шили з дорогих тканин як місцевого виробництва, так і привезених із закордону. Жіночий костюм складався з довгої сорочки, поверх якої одягався плечовий короткий одяг із дорогої тканини, що залишав відкритими вишитий поділ та низ рукавів. Зверху накидали корзно — плащ, скріплений фібулою на правому плечі. На ногах — кольорові чоботи, голову обвивали рушникоподібним убором, під яким носили шапки, прикрашені дорогоцінним камінням, вишивкою, підвісками — колтами. Головний убір жінки, як і багато інших елементів вбрання, мав ритуальне значення і використовувався у різних обрядах. Покривання волосся було обов'язковим. "Світити волоси" вважалось неприпустимим і, за уявленнями, могло викликати неврожай, падіж худоби тощо.

Досить чітко виявлялись тогочасні регіональні відмінності костюма, які брали свій початок ще з часів давніх племінних об'єднань. Це стосувалось передусім прикрас, що їх виробляли місцеві майстри, — бронзових та срібних підвісок, якими прикрашали головне вбрання та зачіску, скроневих та нагрудних прикрас. Але ці особливості з розвитком ремісництва у містах поступово нівелювались. Стійкішими були традиції виробництва тканого одягу, плетеного взуття, а також техніка та мотиви орнаментики, особливо сорочок, які майже до кінця XIX ст. зберігали давні локальні особливості. У цьому плані слід виділити одяг населення Середнього Подніпров'я — територіального центру формування української народності.

На Русь імпортували різні види тканин — шовкові (паволока), сукняні, оксамитові. Із Західної Європи привозили фризькі та фламандські сукна. Ці тканини використовували переважно князі та бояри, з них виготовляли церковний одяг. Із арабського Сходу, крім тканин, надходило намисто з кольорового, посрібленого чи позолоченого скла. У той же час широкі верстви населення користувались виробами місцевих майстрів та ремісників.

10

Українське вбрання в сучасній моді

Українська мода не може існувати без національної ідеї. Багато українських дизайнерів працюють з унікальними національними мотивами, переосмислюючи їх у своїх колекціях. Всі елементи моди минулого знаходять відгомін в сучасному одязі, який створюється на основі українського традиційного костюму. 

Еволюцію тих чи інших модних напрямів, зародження і розвиток різних модних тенденцій, неможливо уявити без впливу етнічної ідентичності. Фолк-стиль залишається завжди актуальним і завжди прихильно сприймається на модних показах. Вбрання з національними елементами може підкреслити вишуканий смак і виявити патріотичні почуття.

Найпоширенішим елементом, який перейшов з одягу минувшини у сьогодення, стала вишивка. Традиційно вишивкою оздоблювалися комір, рукави та поділ чоловічого та жіночого вбрання. Такі візерунки мали магічне значення і слугували оберегом. Вдосконалюючи упродовж сторіч майстерність вишивки, народний досвід зберіг найбільш типові, доцільні та позначені високим мистецьким смаком зразки орнаменту, кольорів, вишивальних технік. На сьогодні геометричні та рослинні мотиви присутні в зразках сучасного модного одягу. 

При використанні народної вишивки треба виходити з того, що у традиційному костюмі вона відіграє швидше допоміжну, ніж домінантну роль, таким чином створюючи композиційну врівноваженість між оздобленням та формою і лише за таким принципом нею варто декорувати модний костюм. Загалом, чим тонший і делікатніший асоціативний зв'язок з джерелом творчості, тим більш досконало і гармонійно виглядає її результат. Основними елементами для розробки модного одягу на основі традиційного є такі характеристики останнього як принципи формотворення, матеріали, технології пошиття та оздоблення, семіотика та манера одягання речей.

11

Верхній одяг українців також щедро оздоблювався. Сучасні вовняні костюми та пальта можуть бути прикрашені вишивкою, гарусом чи аплікацією.

Традиційні головні убори, такі як хустка, і зараз популярні серед українок. На фольклорні свята квітчасті хустки стають незамінною деталлю костюму. Молодь може увінчати сучасну зачіску кольоровою стрічкою чи яскравим плетінням з вовни.

Щодо взуття, то і тут фолк-стиль має свої особливості. Чоботи, оздоблені декоративними елементами, зараз у тренді. Шкіряні черевики «hand made» завжди будуть унікальною річчю, яка ніколи не вийде з моди.

Окремо зупинимось на аксесуарах. Ткані та шкіряні пояси актуальні в сучасному як чоловічому, так і жіночому вбранні. Тут виразності додадуть металеві чи дерев’яні деталі. У комплекті з брюками, сукнями чи спідницями такий елемент доповнить образ сучасної українки.

Фолк-стиль дає широке поле для прояву власних творчих знахідок. Наприклад, солом’яний брилик з квітами чи гаптовані панчохи, або навіть манікюр, виконаний у стилі петриківського розпису. Вишиті сорочки молодь полюбляє одягати з джинсами, також можна доповнити вишиванкою класичний діловий костюм. На теперішніх ярмарках такі речі можна придбати у сучасних майстрів, які створюють першокласні вироби народного українського мистецтва.

 Зрозуміло, що яскраво виражений вплив саме української культури на світову моду мав  обмежений за часом характер — це лише тренд чергового фешн-сезону, але використання етно-елементів практично не виходить з моди і буде помітне ще в багатьох колекціях всесвітньо відомих дизайнерів та брендів. 

12