Рекомендований зміст підрозділу «безпека в надзвичайних ситуаціях» (для спеціалістів і магістрів усіх спеціальностей)

А) На першому етапі проводиться аналіз джерел небезпек, які за певних умов можуть стати причинами виникнення надзвичайних ситуацій (НС) техногенного та природного характеру. Такими джерелами небезпеки можуть бути:

• технологічне обладнання, пов’язане з використанням, виготовленням, переробкою, зберіганням або транспортуванням небезпечних речовин;

• радіоактивні, хімічні, пожежо-, вибухо- та біологічно небезпечні речовини;

• балони, контейнери, цистерни та інші ємності із стисненими, зрідженими, отруйними та вибухонебезпечними газами;

• дамби, гідровідвали;

• водозабірні споруди;

• технологічне обладнання основних виробництв хімічної, біохімічної, нафтохімічної, нафтогазовидобувної та нафтогазопереробної промисловості;

• парові та водогрійні котли, в тому числі содорегенераційні та ті, що працюють з високотемпературними органічними теплоносіями.

• посудини, що працюють під тиском понад 0,07 МПа.

• трубопроводи пари та гарячої води з робочим тиском пари понад 0,07 МПа і температурою води вище 115°C.

• обладнання, в якому використовується лазерне, іонізуюче, радіаційне випромінювання.

• греблі, стояни та підпірні стіни, що входять до складу напірного фронту, дамби обвалування, берегоукріплювальні (позапортові), регуляційні і захисні споруди.

• мости, мостові переходи, віадуки, тунелі, їх окремі конструкції та фундаменти, водостоки, тощо.

Б) На другому етапі, згідно проведеного аналізу джерел небезпек визначається надзвичайна ситуація, що може виникнути, види небезпеки для кожного з виявлених джерел за їх ознаками: бактеріологічна, біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна та присвоюється їй відповідний код і виконується оцінка її впливу на населення, території, об’єкти господарювання (література – 19,21,22,24,25).

За погодженням з керівником проекту (роботи) може виконуватись один розрахунок відповідно до змісту дипломного проекту (роботи) і проведеного аналізу можливих НС, наприклад:

1. Визначення кодів надзвичайних ситуацій, що можливі на об’єкті господарської діяльності з визначенням їх класифікаційних ознак .

2. Класифікація за рівнем надзвичайних ситуацій, що можливі на об’єкті господарської діяльності.

3. Проведення ідентифікації потенційно небезпечного об’єкта.

4. Проведення ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки.

5. Розробка плану ліквідації аварії та аварійних ситуацій на потенційно небезпечному об’єкті.

6. Розробка декларації безпеки об’єкта підвищеної небезпеки.

7. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров’я населення від наслідків НС техногенного і природного характеру.

8. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції від наслідків НС техногенного і природного характеру.

9. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь, лісових ресурсів від наслідків НС техногенного та природного характеру.

10. Розрахунок збитків від втрат тваринництва і рибного господарства від наслідків НС техногенного і природного характеру.

11. Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон, втрат природно-заповідного фонду від наслідків НС техногенного і природного характеру.

12. Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод та джерел від наслідків НС техногенного і природного характеру.

13. Розрахунок коефіцієнту захисту захисної споруди цивільного захисту.

14. Оцінка інженерного захисту персоналу об’єкта.

15. Об’ємне планування захисних споруд цивільного захисту.

16. Розрахунок динамічних та еквівалентно статичних навантажень не елементи конструкцій сховища та оцінка їхньої несучої здатності.

17. Розрахунок розмірів зони можливого хімічного забруднення.

18. Оцінка хімічної обстановки на хімічно небезпечних об’єктах (оперативне або аварійне прогнозування).

19. Оцінка стійкості елементів (елемента) об’єкта при вибуху газоповітряної суміші.

20. Оцінка стійкості елементів (елемента) об’єкта при вибуху пилоповітряної суміші.

21. Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні (частковому, повному) підпірних споруд гідродинамічно небезпечних об’єктів.

22. Вимоги до розміщення потенційно небезпечних об’єктів та виробництв.

23. Оцінка інженерної обстановки при руйнуванні підпірних споруд гідродинамічно небезпечних об’єктів.

24. Розрахунок доз опромінення (зовнішнє, внутрішнє, сумарне) працівників радіаційно небезпечних об’єктів або населення при НС радіаційного походження.

25. Оцінка доз опромінення працівників радіаційно небезпечних об’єктів.

26. Визначення зон радіаційного зараження та їх розмірів при комунальних радіаційних аваріях.

27. Оцінка радіаційної обстановки при аваріях, що супроводжуються радіоактивним зараженням місцевості.

28. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів та адміністративно-територіальних одиниць за ступенем хімічної небезпеки.

29. Розрахунок страхового внеску при обов’язковому страхуванню цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру.

(Література 39-48).

В) На третьому етапі, на основі проведеної оцінки впливу первинних та вторинних чинників НС розробляються оперативні заходи та пропозиції щодо захисту населення, території, будинків і споруд, об’єкта господарювання.