92.Структура учбової діяльності. Характеристика структурних компонентів учбової діяльності (уд)

Учбова діяльність передбачає засвоєння знань і способів дії та включає такі взаємозв'язані структурні компоненти: учбові ситуації і задачі; учбові дії; дії самоконтролю (контролю за процесом засвоєння знань); дії самооцінки (оцінення ступеню засвоєння знань).

Учбова задача дає відповідь на запитання: "Для чого?", "Навіщо?" потрібно виконувати те чи інше завдання. Учбова задача може бути поставлена і вчителем, і самим учнем. Але в кожному разі (свідомо чи несвідомо) учень завжди співставляє її зі своїми можливостями та смислом учіння для себе. Основним елементом (за Д.Б.Ельконіним) - є учбова задача, мета якої полягає в тому, щоб змінити особистість. Результат учбової діяльності залежить від методики навчання і від форм організації учбової роботи.

Система учбових задач - це система інформації про об'єкт, процес, частина якої є чітко визначеною, інша - невідома і вимагає рішення. Головне завдання вчителя навчити дітей вчитися. На думку В.Я.Ляудіс, цього можна досягнути у випадку, якщо будуть налагоджені взаємостосунки учнів один з одним і з учителем та нормальними умови, в яких протікає навчальна діяльність.

Структурними компонентами учбової діяльності є:

1. Спонукальний:

а) пізнавальні потреби:

- потреба в оволодінні новими знаннями;

- отримати хорошу оцінку;

- отримати диплом.

б) мотиви навчальної діяльності;

- пізнавальний інтерес;

- догодити батькам, виділитися серед однолітків;

- бути врешті-решт самостійним.

2. Програмно-цільовий - основним елементом якого є мета учбової діяльності, як ідеальне передбачення її кінцевого результату.

Зміст мети навчання та процес її формування визначаються, насамперед, рівнем усвідомлення учнем низки чинників:

- мотивів учбової діяльності;

- вимог і завдань учбової ситуації, тобто тих знань, навичок, умінь, які необхідні для успішного виконання діяльності.

Головним етапом у розгортанні учбової діяльності є постановка мети. На її основі розробляється програма дій, зорієнтованих на досягнення бажаного результату.

3. Складовими дієво-операційного компоненту є дії й операції, за допомогою яких реалізується заздалегідь складена програма. У структурі учбової діяльності можна виділити такі дії: перцептивні, мнемічні, предметні, розумові. Способом здійснення учбових дій є операції. За словами Н.Ф.Тализіної, процес виконання дій відбувається за допомогою поступового виконання операцій. Сукупність учбових дій, об'єднаних у систему за Е.М.Кабановою-Міллер, - це прийом учбової роботи, який забезпечує досягнення учбової мети.

4. Контрольно-регулюючий компонент. Його складовими є:

- оцінювання; контроль; саморегуляція.

На основі співпадання отриманих результатів з метою і поставленими завданнями відбувається, при необхідності, корекція системи учбових дій.

На початкових етапах учбова діяльність оцінюється і контролюється вчителем. Але поступове звикання особистості до учіння врешті-решт призводить до самооцінювання і самоконтролю.

Учбові дії - це те, що вміє активно робити учень з навчальним матеріалом: аналізувати, порівнювати, класифікувати, моделювати тощо. Певні етапи виконання дії іноді називають операціями. Поєднання спільних дій утворює прийом (спосіб) роботи.

Сформованість прийомів і способів дій є свідченням зрілої учбової діяльності та rарантом високого розумового розвитку.

Для успішного виконання учбових дій учню потрібно постійно здійснювати самоконтроль. Самоконтроль - це виділення учнем етапів роботи та їх послідовність. Розрізняють три види самоконтролю: підсумковий - за результатами роботи; поступовий - по ходу роботи; перспективний - напередодні роботи.

Самооцінка - це оцінка учнем ступеня засвоєння (важкості, легкості) учнем етапів. Вона може бути: загальною чи диференційованою; адекватною чи неадекватною; завищеною чи заниженою.

Таким чином, учбова діяльність - це ціла низка спільних активних поетапних дій самого учня (створення готовності, прийняття учбової задачі, орієнтування в ній, учбових дій, перетворення навчального матеріалу (діяльності), контролю та оцінки своєї діяльності), які сприяють його психічному й особистісному розвитку.