4.Розучування пісні .

Зараз ви послухаєте цю пісеньку і скажете про кого та про що в ній розповідається, а також який характер і темп цієї пісеньки.

( Виконання пісні вчителем разом із музичним супроводом). – Розказується про шпачка, про осінній дощик. Характер пісні – сумний, наспівний, розповідний,тривожний, погожий. Темп цієї пісні – помірний, неспішний, стриманий.

• Дітки, а які переживання у вас виникли коли ви почули цю прощальну пісню шпачка? – Діти говорять про те, що їм теж жаль прощатись із шпачком, та коли він повернеться, вони побудують йому ще кращу шпаківню.

• Зараз ми з вами дізнаємось який ритмічний малюнок цієї псні. Спочатку його виконаю я, а ви будьте уважні, бо потім ми повторимо його разом.

• А зараз дітки ми пограємось гру «Луна».Я буду вам наспівувати фразами перший куплет, а потім ви повторите їх за мною. Пізніше таким самим чином ми вивчимо і інші куплети цієї пісеньки.

• Художнє виконання першого куплету пісні, виконується у не швидкому темпі.

• Дітки, можливо хтось хоче сам проспівати цю пісеньку, а ми всі будемо оцінювати ваші таланти. Ви всі- молодці, дуже скоро засвоїли цю пісню.На наступний урок ми будемо її повторяти.

• Домашнє завдання: намалюйте малюнок до пісні.

5.Вчіться співати по нотах

Зараз ми будемо вивчати вокальні вправи в повільному темпі. Спочатку проплескаємо ритмічний малюнок, називаючи ноти, а потім проспіваємо вправи з тактуванням.

6. Слухання музики. З ерно-інтонація у музиці.

Музична фраза, мелодія, п'єса і навіть великий музичний твір виростають із одного-двох або кількох звуків-«зерен». Їх називають зерном -інтонацією му­зичного твору. У зерні інтонації міститься зародок мелодії, ритму, темпу, тембру, динаміки, а також характеру музики.

• Діти, уважно слухаючи музику, можна дізнатись багато цікавого.Ви напевне помітили, що музика може мати різний характер (вона може бути веселою, радісною або сумною, наспівною або танцювальною), відповідно до того, про що в ній розповідається.

• Діти. Подивіться уважно на цей портрет. Можливо мені хтось скаже чий це портрет.

Це портрет видатного українського композитора Віктора Степановича Косенка.

Віктор Степанович Косенко народився 24 листопада 1896 року в Петербурзі в сім'ї військовослужбовця. Коли майбутньому композитору минуло два роки, родина Косенків переїхала до Варшави. Столиця Польщі була на той час одним з найбільших осередків мис­тецького життя Європи. З Варшавою у композитора пов'язані ранні музичні враження, зна­йомство з фортепіано, перші заняття з музики та спроби компонувати.

Музичні здібності Віктора виявилися рано:

у п'ять-шість років він досить вільно підбирав на фортепіано знайомі мелодії. Хлопчик мав абсолютний слух, прекрасну музичну пам'ять, уже тоді намагався імпровізувати.

Особливий вплив на майбутнього компози­тора справила родина. Батьки прищепили йому такі риси, як чесність, м'якість, чутли­вість, повага до людей, що позначилися на всій творчості музиканта.

У пору своєї творчої зрілості Косенко пра­цює над серією обробок українських народних пісень. У 1936 році за його участю була упорядкована перша збірка радянських народних пісень. Композитор опрацьовує також дожовт­невий фольклор. «Часто Косенко говорив про українську пісню. Він демонстрував одноголосу пісню в обробках і пісню багатоголосу, порівнював українські та російські пісні, вка­зував на принципи обробки пісні Л. Ревуцьким, як на принципи тонкого художника, що підходить до пісні, немов до святого скарбу. Дуже любив Віктор Степанович пісні Леонтовича»,— згадує один із сучасників Косенка. Сам композитор говорив: «Мені дуже близька теплота і задушевність української народної пісні. Адже це пісні про життя трудового на­роду, почуття і прагнення, про його радості й горе». Величезну увагу в цей період Косенко при­діляє дітям. Пройшовши складний, не позбав­лений протиріч шлях свого становлення, композитор у пору духовної і творчої зрілості звертається до найбільш вимогливого й неупередженого слухача. До речі, кращі майстри дитячої музики і літератури також писали свої твори в найбільш зрілий період життя. Те, що Косенко почав писати для дітей під час тяжкої, невиліковної хвороби, ще більше свід­чить про перемогу в його творчості світлого, оптимістичного начала. Перші твори для дітей —

«4 дитячі п'єси» Косенко написав спеціально для «Українсько­го радянського фортепіанного репертуару».

• Зараз дітки ми будемо слухати фортепіанну п’єсу Віктора Косенка «Гумореска». Ви всі сядьте зручненько, заплющіть оченята і ваше завдання сказати, який характер цієї п’єси.

(Слухання). – У неї веселий, розважальний, жвавий, бадьорий, усміхнений, комічний характер.

• А зараз ми ще раз прослухаємо твір і ви мені потім скажете, які образи вимальовуються у ваших голівках та який темп цієї пісеньки. Які інструменти задіяні у цій композиції.

( Друге слухання). – Темп пісні: жвавий, живий, енергійний, поквапний.

Молодці, дітки, ви сьогодні гарно попрацювали.