Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
17-24.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
82 Кб
Скачать
☆

23. Семантично помилкові формулювання. Мова тілесного симптому.

Виділяють кілька типів семантично помилкових форм: логіко-смислові неправильності;"читання думок";попередні судження;втрата суб'єкта. Логіко-смислові неправильності. Спотворення зв'язку ,причина-наслідок". Часто люди виходять з того, що дія однієї людини може змусити іншу людину діяти певним чином або переживати певну емоцію. Посилаючись на своє передбачення, людина реагує так, ніби у неї нема іншого вибору відносно цієї реакції. . Читання думок - передбачення, що одна людина може знати про те, що думає або відчуває друга, без прямого повідомлення, тобто спосіб думати, користуючись ілюзіями, а не інформацією. Вона не турбується про мене. - Реакція: „Звідки ти це знаєш? ", „Які саме дії дають право тобі так думати? ".3. Втрата суб'єкта відноситься до таких тверджень, які в устах набувають форми узагальнення про світ взагалі (незаперечна істина"),сформовані лише на основі ним же сформованої моделі конкретного досвіду, правило, це переконання, оцінки та судження. Вони подаються без вказівки і хто це сказав чи хто так робить. Потрібно вчитися. - Реакція: „Хто так вважає? ". 4. Попередні припущення, або так звані пресупозиції - це твердження, на яких будується те, про що йдеться далі. Ми всі прагнемо до несуперечливого досвіду, тому й створюємо такі логічні побудови, забуваючи інколи, що в " основі лежать твердження взяті „з повітря". Більшість людей, піддаючись впливу начебто правильних мовленнєвих конструкцій, і не здогадуються, що маніпулюють. Ви поділитесь враженнями сьогодні чи наступного разу. - Реакція: „Поділюсь, як тільки забажаю ".

Ставши прерогативою несвідомої психіки, приховані інтенції виража­ються в символічній мові хворобливого симптому. Симптоматика може мати непостійний або хронічний характер (наприклад, симптоми головного болю, відчуття перенапруги, лінощів, утоми й ін.). Коли симптоми зливаються в патологічні синдроми, людина хворіє, і її хвороби символічно ,цовідомлякт" про те, чого не змогло донести світу її словесно-логічне, ,Я". „Вслухаючись" в мову певного органу чи його дисфункції, можна збагнути досить багато. Так, у випадку конверсійних психосоматозів хворий орган, на рівні якого найгостріше виражено проблему, формує майже пряму підказку. Наприклад, втрата голосу напередодні відповідального виступу - як прояв страху публічності, <жіночі» хвороби - як спроба звернути увагу на сексуальну дисгармонію або зневажену жіночність, помилкова (уявна) вагітність - як гостра потреба материнства і т. ін.

24. Активізація несвідомих процесів. Робота з образом і символом.

Несвідоме проявляється в архаїчному мисленні, автоматизмах, паніці, гіпнозі, субсенсорному сприйнятті, інтуїції, у невротичних діях, в збоях діяльності та продуктах творчості тощо. Воно проривається в свідомість завдяки сновидінням, афектам, невідповідним або нерозмірним (диспропорційним) поведінковим реакціям, потягам та вчинкам, які людина не може пояснити. Щоб створити на консультації обстановку активізації несвідомого, С.В.Петрушин пропонує так званий „об'ємний підхід". Він вважає, що консультант повсякчас повинен вільно оперувати всім викладеним клієнтом матеріалом, тобто включати у кожний момент спілкування факти, цитати, деталі в будь-якій послідовності. Це надає можливість тримати весь об'єм матеріалу в активній формі, що сприяє трансформаціям в сфері несвідомого. Наступною характерною особливістю згідно з принципом полярності К.Юнга є те, що свідоме і несвідоме односторонньо спрямовані і взаємно комплементарні. Таким чином, помічаючи сильні тенденції в свідомості, ми автоматично повинні передбачати відповідні протилежні тенденції в несвідомому, які можуть спричинити деструкцію. Робота з образами, а відтак - з емоціями і відчуттями, суттєво відрізняється від інтелектуальних побудов. Вона забезпечується роботою правої півкулі, яка більше відповідає за емоційну і образну сторони мислення. М.Еріксон висунув гіпотезу, що оскільки прояв симптому є повідомленням на мові правої півкулі, то краще спілкуватися з правою півкулею звичною для неї мовою - мовою образів та метафор. Робота з метафорою, образом і символом в діалозі с клієнтом має пріоритетне значення ще й тому, що — метафоричне мовлення є універсальною мовою порозуміння. Воно дозволяє уникати занадто контрольованого мовного регулювання свідомості. Символізація - це спосіб уявляння, для якого характерне стійке відношення між символом (знаком) і часто неусвідомленим змістом того, що символізується.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]