Міокардоз

Розвивається в наслідок порушення кровопостачання серцевого м’яза й розладу його трофіки. Спочатку змінюються біохімічні й біоенергетичні процеси у міокарді, а потім настають його деструктивні зміни.

Симптоми. До загальних симптомів належать кволість, поганий апетит, знижені продуктивність або роботоздатність, м’язовий тонус, розлад периферичного кровообігу (проявляється частим переступанням кінцівками і зниженим тургором шкіри), задишка, ціаноз, набряки, порушення серцевого ритму. Міокардіодистрофія без виражених деструктивних змін міокарда проявляється тахікардією, ослабленням серцевого поштовху, посиленням, розщепленням або роздвоєнням першого й ослабленням другого тону серця, порушенням функції провідності серця (частіше у вигляді антріовентрикулярної блокади), зниженням АКТ, підвищенням ВКТ і сповільненням течії крові. ЕКГ характеризується розширенням і дефо рмацією зубця Т, зміщенням сегмента ST, подовженням інтервалів PQ I QТ.

Клінічне проявлення міокардіодистрофії з вираженими деструктив- ними змінами міокарда характеризується різкішою тахікардією, ослаб леним і часто дифузним серцевим поштовхом, слабкими і глухими то нами серця, різкішим зниженням АКТ і підвищенням ВКТ, сповільне ною течією крові. На ЕКГ виявляють малий вольтаж зубців, розширення зубця Т, розширення і деформацію комплексу QRS, подовження ін- тервалів PQ i QT, часто антріовентрикулярну блокаду, блокаду ніжки передсердно-шлуночкового пучка або серцевих провідних міоцитів. Фонокардіограма при міокардозі показує, за М. А. Уразаєвим, збільшення тривалості тонів серця, особливо першого, подовження інтервалу

від початку першого до початку другого тону (свідчить про зниження скорочувальної властивості міокарда), зниження частоти першого тону. Застійні набряки підгрудка й нижньої черевної стінки при міокардозі. Електрокардіограма корови при міокардозі

125 Появи третього і п’ятого тонів, що є ознакою значного зниження тонусу

міокарда. Міокардоз супроводжується порушенням функцій легень, печінки,

травної і нервової систем.

Терапія. Хворим тваринам забезпечують спокій, переводять на легку роботу. Раціони мають бути збалансовані за вмістом і співвідношенням основних поживних речовин, мінеральних солей і вітамінів. Тваринам організовують регулярний моціон. З лікарських речовин призначають глюкозу, кофеїн, аскорбінову кислоту, камфору, кордіамін, коразол. Показані також серцеві глікозиди — препарати конвалії, наперстянки, горицвіту (адонісу), строфанту, жовтушника. Настойку конвалії вводять усередину (великій рогатій худобі й коням 10 – 25 мл, вівцям і козам 5 – 10, свиням 2 – 5 мл), гітален уводять підшкірно (великим тваринам 1 – 5 мл) і всередину (5 – 10 мл великим і 2 – 5 мл дрібним тваринам). Адонізид призначають усередину (20 – 40 мл великим тваринам, 1 – 10 дрібній рогатій худобі, 0,5 – 0,8 мл свиням), підшкірно або внутрішньом’язово (1 – 5 мл великій рогатій худобі, 1 – 10 коням, 1 – 3 дрібній рогатій худобі, 0,1 – 2 мл свиням). Настойку строфанту вводять внутрішньовенно — повільно, в суміші з 10 %-м розчином глюкози (1 : 20) — великій рогатій худобі і коням 0,3 – 2 мл. Її можна вводити усередину по 20 – 30 мл великим тваринам, 3 – 8 дрібній рогатій худобі, 2 – 5 мл свиням. Строфантин призначають внутрішньовенно, в суміші з 10 – 20 %-м розчином глюкози або ізотонічним розчином натрію хлориду (1 : 10 – 20) великій рогатій худобі і коням 0,005 – 0,015 г або 10 – 15 мл

0,05 %-го розчину. Препарат жовтушника (еризимін) уводять внутрішньовенно — повільно, в суміші з 10 – 20 %-м розчином глюкози (1 : 10 – 20), у таких дозах, як і для строфантину.

При порушенні функцій інших органів і систем призначають симптоматичні засоби.

2. Потенційований наркоз.

Потенційований наркоз - це вид наркозу, при якому основна наркотична речовина вводиться на фоні дії попередньо введених фармакологічних препаратів, що володіють особливістю викликати перерив імпульсів в різних відділах нервової системи. Завдяки дії цих препаратів наркоз можливий при пониженій дозі наркотичної речовини. Нейровегетативна блокада, що викликається препаратами, знижує реактивність організму і зменшує патологічні реакції на операційну травму. При потенційованому наркозі застосовують нейролептичні препарати, в основному похідні фенотіазину у вигляді "літичних сумішей". Методика застосування і дози препаратів індивідуальні. Найбільш поширена наступна методика: напередодні операції, на ніч, хворі отримують снодійне - 0,1 г. фенобарбіталу або 0,1 г. етамінал 0, 025 г. аміназину, 0,025 г. етазину. Це забезпечує спокійний сон.

За 30-45 хв. до операції вводять суміш наступного складу: 2мл 2,5% розчину аміназину (50мг.), 2мл 2,5% розчину діпразилу (50мг), 2мл 5% розчину глюкози, вводять повільно, протягом 15-18 хв. В залежності від показань суміш можна вводити під час операції. Вказану дозу розводять в 200 мл 5% розчину глюкози і вводять краплинно.

Переваги потенційованного наркозу:

1. зменшується розхід наркотиків і їх токсичний вплив на організм

2. знижуються надлишкові патологічні реакції організму, що попереджує розвиток шоку

3. зберігаються енергетичні ресурси організму, що забезпечує сприятливе протікання післяопераційного періоду.

Негативний бік потенційованого наркозу: при великій дозі і невмілому користуванні, препарати можуть зняти фізіологічні компенсаторні реакції, тому їх не можна застосовувати при вже розвитому шоці. При гострих запальних процесах в черевній порожнині до встановлення діагнозу "літичні суміші" вводити не можна, так як вони спотворюють клінічну картину.

3. Забійні та м’ясопереробні підприємства

Структура м’ясокомбінатів. Основним типом м’ясопереробних підприємств є м’ясокомбінат, на якому проводять забій тварин, переробку туш та іншої м’ясної сировини на харчові, технічні, фармацевтичні і кормові продукти.

М’ясокомбінати мають наступні основні цехи: передзабійного утримання тварин (скотобаза), первинної переробки, м’ясожировий, кишковий, субпродуктовий, ковбасний, консервний, напівфабрикатів, холодильник, технічних фабрикатів, виробів технічного ширпотребу, медичних препаратів, а також допоміжні виробничі цехи і приміщення управлінського апарату.