23.Трудові відносини у мПрП

У системі колізійних норм, які використовуються для регулю_вання трудових відносин з «іноземним елементом», переважними є ті, що призначені саме для цих відносин;

- закон держави місця робо_ти (lex loci laboris);

- закон держави, з якої відряджено працівника (lex loci delegationis) та ін.

Для регулювання спеціальних трудових правовідносин, таких як виконання робіт у відрядженні чи на територіях кількох дер_жав, переведення на роботу в іншу країну тощо застосовують додаткові колізійні прив'язки. Ними є, наприклад, відсилання до закону держави, в яку направлено працівника у відрядження, на території якої востаннє виконувалася робота.

До регламентації трудових відносин на транспорті, скажімо, на морському, типовою є колізійна прив'язка - закон прапора; на річковому, повітряному - місця реєстрації судна; на автомобільно_му - особистий закон перевізника.

Прив'язка - закон автономії волі використовується багатьма державами «сім'ї континентального права». Вона означає, що сто_рони, укладаючи трудовий контракт, можуть самостійно обрати правопорядок, якому підпорядкують свої трудові відносини.

Прив'язка — закон місця виконання роботи - є найбільш поши_реною у правових системах. Це основна прив'язка в Законах з міжнародного приватного права Албанії (ст. 20), Іспанії (ст. 10 (6)), Угорщини (ст. 51 (1)), Швейцарії, в Законі Албанії про користу_вання цивільними правами іноземцями та застосування іноземного права 1964 р.

Прив'язка - закон основного місця бізнесу підприємця - засто_совується здебільшого для регулювання праці на спільних підпри_ємствах. В окремих випадках використовується відсилання до за_кону країни місцезнаходження підприємства, яке відрядило пра_цівника за кордон для виконання робіт.

Колізійні прив'язки - закон спільного громадянства, доміцилію чи місцезнаходження сторін - часто виражають більш тісний зв'я_зок із правовідношенням, ніж інші. Тому вони притаманні законо_давству та практиці багатьох правових систем як альтернативні до інших прив'язок.

Прив'язка - закон місця укладення трудового контракту - не_часто знаходить застосування, оскільки не завжди однозначно можна з'ясувати таке місце. До того ж, матеріальне трудове зако_нодавство місця укладення контракту може бути іншим, ніж місця виконання роботи.

Принцип особистого закону наймача здебільшого є додатко_вим та може застосовуватись у випадках, коли робота виконується на територіях різних держав (як це передбачено Законом Угорщи_ни з міжнародного приватного права 1979 р.).

До форми трудового контракту переважно використовують закон місця його укладення. Іноді пропонується кумулятивне за_стосування прив'язок.

До суб'єктів трудових відносин, зокрема для визначення діє_здатності фізичних осіб, застосовується закон громадянства, до_міцилію, а для юридичних осіб - закон місця укладення контракту чи закон інкорпорації.

24. Сімейні відносини, ускладнені іноземним елементом

Конвенция о признании разводов и решений о раздельном жительстве супругов 1973

Конвенция о признании разводов и решений о раздельном жительстве супругов 1973

Конвенция о взискании алиментов за границей 1956

Конвенция о праве применимом к режимам собственности супругов 1978

Конвенция о заключении и признании действительности браков 1978

Для міжнародного приватного права значення мають шлюби, зареєстровані за участю іноземців, на території іноземної держави, органами іноземної держави, з використанням іноземного зако_нодавства. Для визначення правового статусу осіб застосовують колізійні норми. Оскільки оформлення шлюбу передбачає дотри_мання матеріальних і формальних умов, то колізійні прив'язки допомагають визначити їхній зміст. Колізійні принципи можуть міститись як у національному законодавстві, так і в міжнародних договорах. До матеріальних умов оформлення шлюбу переважно застосо_вується особистий закон осіб, які одружуються, а до форми шлю_бу - закон місця його реєстрації.

1. Реєстрація шлюбів з «іноземним елементом». Колізійному праву України відомі різні колізійні прив'язки, спрямовані, зок_рема, на вибір законодавства у випадках реєстрації шлюбів між громадянами України з іноземцями та між іноземцями. Відповід_но до Закону України «Про міжнародне приватне право» 2005 р. право на шлюб визначається особистим за_коном кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сі_мейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Фор_ма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України. Шлюб між громадянами України, якщо хоча б один з них проживає за межами України, може укладатися в кон_сульській установі або дипломатичному представництві України згідно з правом України. Укладення шлюбу між іноземцями в консульській установі або дипломатичному представництві від_повідних держав в Україні регулюється правом акредитуючої держави.

2. Припинення шлюбу. Відповідно до норм ЗУ «Про МПП» при_пинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визнача_ються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

До розірвання шлюбу застосовується законодавство держави:

а) громадянами якої є подружжя в момент подання заяви чи в момент порушення справи ;

б) в установу якої подано заяву за умови різного громадянства осіб;

в) спільного місця проживання осіб із різним громадянством;  

3. Особисті та майнові правовідносини подружжя. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 1994 р. передбачає національний режим для іноземців у сімейних відносинах. Винятки можуть установлюватися законом України. Закон України «Про міжнародне приватне право» 2005 р. - правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.

Стосовно майнових відносин подружжя Закон України передбачає, що подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя або право держави, у якій один з них має звичайне місце перебування, або, стосовно до нерухомого майна, право держави, у якій це май_но знаходиться.

Закон України «Про міжнародне приватне право» 2005 р. містить колізійні норми стосовно зобов'язань по утриман_ню - зобов'язання щодо утримання, які вини_кають із сімейних відносин, крім випадків, коли йдеться про права та обов'язки батьків і дітей, регулюються правом держави, у якій має місце проживання особа, яка має право на утримання.

4. Правовідносини між батьками та дітьми. Встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження.