2.3. Ефективність розробленої методики формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-го класів на уроках трудового навчання

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася в двох 7 класах. ЗОШ № 22. Навчання учнів 7 класів за експериментальною методикою проводилося протягом 2013/2014 навчальних років. Усього в експериментальному навчанні за даною програмою взяли участь 27 респондентів.

На І етапі експерименту, для визначення рівня знань і вмінь з матеріалознавства у підлітків ми використали опитувальник-тести, який розробений нами (Додаток В). Цей опитувальник дає змогу зрозуміти, на якому рівні підлітки мають знання і вміння з основ матеріалознавства.

Також були визначені критерії оцінювання знань: 1) повнота залучення економічних, технологічних і технічних знань у відповідях учнів; 2) точність наведених визначень понять; 3) самостійність і доказовість суджень.

Оцінювання відповідей проводилося за двадцятибальною шкалою, тобто за всі правильні відповіді учень отримував 20 балів. Бали за відповіді розподілялися таким чином. Додаток (Д)

Шляхами випадкової вибірки було відібрано 27 респондентів для проведення статистичного аналізу результатів дослідження. ). Було вибрано 7-А клас, в якому навчається 12 хлопців, і в 7-Б – 15 хлопців.

Початковий рівень підготовки учнів був досить низьким, це пояснюється тим, що до початку експерименту в учнів був низький рівень знань з матеріалознавства.

Для виявлення у учнів рівня знань і вмінь з матеріалознавства було запропоновано відповісти на тести (додаток Д). Тестування пропонувалося до експериментального навчання і призвело до результатів, що зведені в таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1.

Рівень сформованості знань і вмінь з матеріалознавства в учнів 7-х класів зош № 22 м. Рівне на констатувальному етапі експерименту.

Клас	Низький рівнень (1 - 5)	Середній рівень (6 - 10)	Достатній рівень (11 - 15)	Високий рівень (16 - 20)	Сума	Середнє арифметичне
Кількість учнів 7 – А(12)	2	6	3	1	119	9,93
Кількість учнів 7 – Б (15)	1	10	2	1	159	10,6

З табл.2.3.1 видно, що рівень розвитку знань і вмінь з матеріалознавства більшості учнів визначається як середній, середне значення рівня знань і вмінт в 7-А класі - 9,93, а в 7-Б класі - 10,6 балів . Проте ми бачимо, що учні з 7 – А класу гірше справилися з тестами, тому цей клас буде експериментальний, а 7 – Б клас – контрольний.

Рівень сформованості вмінь і знань з основ матеріалознавства в учнів 7-х класів зош №22 на констатувальному етапі експерименту.

7 – А клас 7 – Б клас

Рис. 2.3.1.

На другому – формувальному етапі - учні експериментального класу навчалися за розробленою нами методикою для формування знань і вмінь учнів 7-А класу, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в процесі вивчення розділу «Основи матеріалознавства» в 7-9 класах що описані в пункті 2.1.

Кабінет трудового навчання був оснащений досить непогано, щоб в ньому можна було б проводити експерименти. Учні 7 - Б класу навчались за традиційною методикою (бесіди, дискусії, розповідь), без використання розробленої нами методики, для формування знань і вмінь з матеріалознавства з використанням інформаційно комунікаційних технологій. Учні 7- А класу навчались за нашою методикою яка передбачає використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках з трудового навчання. Здебільшого ми використовували такі інформаційно-комунікаційні технології : мулитимедійні презентації, навчальне відео, демонстраційне програмне забезпечення. В ході проведення експерименту нами було помічено (Додаток Є), що використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках трудового навчання, мало позитивний вплив на учнів, вони з цікавістю слухали та активно приймали участь на уроках. І так, як сильніші учні сиділи іх слабшими, вони підтягули в навчанні свого напарника, про це свідчать результати після тестування на заключному етапі експерименту. Значно іншою була ситуація у 7-Б класі, де учні практично не звертали увагу на розповідь вчителя по темі уроку, а вході бесіди виникали труднощі через незнання учнями потрібної інформації.

Вже на перших заняттях було помічено, що процес навчання виявив величезний інтерес учнів. Використавши інформаційно-комунікаційні технології учні на уроці повеселішали, вони уважно переглядали навчальне відео та мультимедійні презентації, а під час відповіді учні намагалися якомога більше дати відповідей на питання поставлене експерементатором.

Під час проведення формувального етапу педагогічного експерименту, ми спостерігали за діяльністю учнів. Нами було помічено, що використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках трудового навчання мало позитивний вплив на учнів, вони охоче вирішували задачі, відповідали на питання, вирішували завдання.

Після проведення уроку з використанням інформаційно-комунікаційних технологій учень Олександр Сергійович повідомив, що його ставлення до уроків трудового навчання змінилося з негативного на позитивний, і якщо раніше він не хотів вивчати даний предмет, то тепер має велике бажання відвідувати, і вивчати його.

Під час експерименту, ми активно спостерігали за такими учнями, як Роман Олександрович і Олександр Сергійович оскільки рівень їх розвитку технічного мислення під час проходження тесту (констатувальний етап) був низьким. Провівши з ними бесіду ми побачили, що рівень їх знаньі вмінь значно покращився, і на уроках вони намагались правильно відповідати на питання, які ставив експериментатор.

Оскільки учень 7-А класу Ярослав Олексійович ще до початку експерименту мав кращі знання і вміння з матеріалознавства, для нього ми постійно створювали проблемні ситуації намагались залучити до проведення уроку, він домагав однокласникам та вчителю під час уроку.

Під час експерименту були певні труднощі з Євгеном Володимировичом та Вадимм Андрійовичом, оскільки через хворобу учені пропустили одне заняття. Рівень розвитку знань і вмінь з матеріалознавства, але вони не могли повністю відповідати на питання та завдання, які висувалися перед ними.

Під час проведення формувального етапу педагогічного експерименту, ми спостерігали за діяльністю учнів. Нами було помічено, що використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках трудового навчання, мало позитивний вплив на учнів, вони охоче слідкували за роботою вчителя, відповідали на поставлені питання, вирішували проблемні ситуації і завдання.

Для перевірки засвоєних знань і вмінь з учнями проводились бесіди та опитування. Учні чітко відповідали на питання, що свідчить про зростання рівня сформованості знань та вмінь, дані в таблиці таблиці 2.3.2.

На третьому етапі педагогічного експерименту після заключного заняття розділу, що вивчався, було проведено тестування (Додаток В). Вона передбачала виявлення рівня сформованості знань і вмінь, в учнів експериментального класу, який навчався за розробленою нами методикою, та в учнів контрольного класу – який навчався за традиційною методикою. Аналіз результатів тестування, який проводився за розробленими нами критеріями, показав, що рівень технічного мислення школярів контрольного класу залишився практично незмінним, а ось, експериментального – зріс до достатнього рівня, про що свідчать результати кожного учня, які виконали тест (Додаток Ж), та загальні дані занесені до таблиці 2.3.2.

Таблиця 2.3.2.