Тема 1. Особливості соціальної роботи з особами, засудженими до позбавлення волі

Закономірності та специфіка соціальної роботи в пенітенціарних закладах. Умови ефективної соціальної роботи в закладах позбавлення волі. Основні соціальні технології із засудженими. Профілактика рецидивів та реабілітація як основні соціальні технології. Проблема суїцидів. Організаційні форми і методи виховного процесу в закладах позбавлення волі. Організаційні основи трудотерапії. Роль сім’ї у реабілітаційному процесі. Духовне відновлення засобами релігії. Практичний досвід роботи щодо ре соціалізації засуджених до позбавлення волі. В Україні виконання покарання у вигляді позбавлення волі здійснюється у виправних закладах, до яких відносяться виправні колонії мінімального, середнього та максимального рівня безпеки, виховні колонії, тюрми і лікувальні виправні заклади, що складають пенітенціарну систему (від лат. poenitentia – каяття).

Соціальний статус засудженого, його соціальна орієнтація, соціальне самопочуття, виправлення великою мірою залежить від технологій соціальної, соціально-педагогічної, соціально-психологічної роботи у виправних закладах. Найбільш поширеними і затребуваними в пенітенціарній системі України є наступні технології соціальної роботи:

- Стимулюючі. Їхня сутність полягає в тому, що вони повинні встановити чітку залежність реалізації потреб і бажань засуджених від їхньої правослухняної поведінки. Стимулювання правослухняної поведінки – це реагування адміністрацією виправного закладу негативними і позитивними стимулами на поведінку засуджених адекватно до цілей їх виправлення.

- Технології безперервної освіти, що передбачають організацію освітнього процесу не лише в обсягах середньої школи чи ПТУ, а й в обсягах вищого навчального закладу. Важливою особливістю пенітенціарних шкіл є домінування виховних завдань над навчальними.

- Організаційні (технології співробітництва), метою яких є регулювання відносин між засудженими (звільненими) і суспільством, сприяння їх адаптації та ресоціалізації в життєвому просторі виправного закладу і суспільстві; попередження рецидивів. Співробітництво здійснюється в різних формах: між засудженими, засудженими та адміністрацією, співробітниками; засудженими та їх родичами та близькими; засудженими та громадськими, державними органами і організаціями.

- Інформаційні та консультативні: націлені на ліквідацію «інформаційного голоду» (права і обов’язки засудженого), роз’яснення особливостей поведінки в новій для людини системі і в новому статусі.

Ці дії охоплюють різні рівні та суб’єкти взаємодії соціального працівника в пенітенціарній системі, зокрема засуджених, їх сімей, спеціалістів інших відомств, різних організацій, з якими співробітничає виправний заклад.

- Технології, які спрямовані на відновлення, підтримку та розвиток суспільно корисних зв’язків. Об’єктами суспільно корисних зв’язків засудженого можуть бути не тільки члени його родини, але й інші родичі та близькі, колеги по роботі, однокласники, представники громадських організацій, органів влади та самоврядування тощо. Підтримка цих зв’язків сприятиме таким змінам в особистості і поведінці засудженого, які наближають його до соціально схвалюваних стандартів.

Умовами ефективної реалізації соціальної роботи із засудженими наступні:

- наявність законодавчо закріпленого положення про те, що соціальна робота – це один іззасобів виправлення засудженого;

- наявність у персоналу виправних закладів знань та навичок соціальної роботи;

- усвідомлення персоналом пенітенціарної системи функцій можливостей соціальної роботи, усвідомлення соціальної роботи як виду діяльності, який не можна замінити ні виховним, ні оперативним, ні режимним впливом на засудженого.

Лекція 2год.