- •Питання до іспиту
- •4. Завдання регіональної економіки.
- •5. Методологія регіональної економіки.
- •7. Теорія розміщення виробництва а. Вебера.
- •11. Теорія «центральних місць» в. Крісталлера і а. Льоша.
- •12. «Теорія економічних центрів» я. Тінбергена і х. Боса.
- •Модель Тинбергена
- •15. Основні положення регіонального аналізу у. Изарда.
- •17. Розвиток регіональної економіки вітчизняними вченими.
- •18. Регіональна економіка в умовах глобалізації.
- •16. Громадські теорії регіоналізму.
- •19. Показники розвитку та розміщення продуктивних сил.
- •20. Методи оцінки розміщення продуктивних сил.
- •21. Сучасні проблеми розміщення продуктивних сил України.
- •23. Основні закономірності розміщення продуктивних сил.
- •24. Принципи і фактори розміщення виробництва.
- •25. Національна безпека в контексті економічного розвитку.
- •26. Динаміка чисельності населення України.
- •27. Демографічна структура населення України.
- •28. Соціально-економічна структура населення України.
- •29. Регіональні особливості розселення населення України.
- •30. Регіональні особливості відтворення населення України.
- •31. Міграція населення: поняття і види.
- •32. Міграція населення України: причини і географія.
- •33. Трудові ресурси України та їх структура.
23. Основні закономірності розміщення продуктивних сил.
Закономірність соціальної спрямованості розвитку продуктивних сил. Базується на виробничих відносинах рівня розвитку продуктивних сил і оптимального задоволення потреб людини. Ця закономірність реалізується через урахування інтересів щодо все більш повного задоволення особистих і суспільних потреб людей, підвищення рівня соціально-економічного розвитку території, пріоритетність вирішення соціальних проблем та забезпечення конституційних прав усіх громадян. Соціальна спрямованість розміщення продуктивних сил вимагає інтенсивного розвитку соціальної інфраструктури, особливо в сільській місцевості, створення сприятливих умов праці, внутрішнього виробничого і зовнішнього природного середовища, забезпечення зниження техногенного і антропогенного навантаження на території, формування раціональної системи розселення, збільшення місткості регіональних ринків праці, товарів і капіталу.
24. Принципи і фактори розміщення виробництва.
Закономірність раціонального розміщення виробництва. Випливає із спеціального економічного закону економії праці, який регулює затрати на подолання просторової незбалансованості між регіонами видобутку, виробництва і споживання продукції. Закономірність пов´язана із значною територіальною диференціацією в розміщенні природно-сировинних ресурсів і населення. Це спонукає на додаткові витрати транспортування сировини, палива, готової продукції внаслідок територіальної віддаленості між окремими елементами виробництва. Раціональна територіальна організація виробництва повинна забезпечити найвищу продуктивність суспільної праці завдяки максимальній економії її за рахунок зменшення затрат праці на подолання територіального розриву між виробництвом і споживачами. Закономірність раціонального розміщення продуктивних сил реалізується, насамперед, через принцип розміщення промисловості з погляду наближення їх до джерел сировини, палива, споживача.
http://info-library.com/content/167_Osnovni_zakonomirnosti_rozmishennya_prodyktivnih_sil.html Если что, зайди посмотри))
25. Національна безпека в контексті економічного розвитку.
Методи забезпечення економічної безпеки дозволяють реалізувати національні
економічні інтереси через їх співвідношення з економічними інтересами інших держав у системі
міжнародних економічних зв’язків.
Тому, на нашу думку, національна економічна безпека є процесом забезпечення стійкого і безпечного
розвитку економічної системи, при якому економіка здатна вирішувати такі завдання:
– забезпечення незалежності національної економіки, економічного суверенітету країни, її
енергетичної незалежності;
– ефективне задоволення матеріальних потреб особи, суспільства і держави;
– підтримка необхідного рівня соціальної та політичної стабільності суспільства;
– створення умов для гармонійного розвитку системи економічних відносин;
– підтримка необхідного рівня соціальної та політичної стабільності суспільства;
– ефективний захист внутрішніх і зовнішніх ринків;
– захист усіх форм власності;
– забезпечення стійкості розвитку економіки країни в умовах непередбаченого розриву міжнародних
економічних зв’язків;
– забезпечення стійкості економіки в разі виникнення надзвичайних ситуацій природного і
техногенного характеру, а також збройних конфліктів різного рівня;
– нейтралізація впливу на економіку кримінальних структур тощо.
Таким чином, національна економічна безпека є найважливішим інструментом для досягнення
стратегічних цілей державної політики – реалізації політичних і соціально-економічних національних
інтересів. Вироблення стратегії економічної безпеки завжди спирається на вищі довготривалі цілі,
національно-державні інтереси, і орієнтована на соціально-економічну модель державної політики.
