Основні події формування нормативно-правової бази, що регулює туризм в Єгипті*

Рік	Подія	Кількість відвідувачів Єгипту, млн осіб
1965	Створення Міністерства туризму Єгипту
1965	Закон Єгипту про туризм
1974	Закон про іноземні інвестиції (Закон № 43)
1978	Національний план щодо національного туризму (Перший план розвитку туризму в країні)
1981	Організація Управління туризму Єгипту (Указ Президента Арабської Республіки Єгипту № 134)
1982	1-й Національний п’ятирічний план розвитку туризму (1982-1987)
1983	Створення системи туристичних агентств (Закон № 188)	1,423
1985	Реорганізація Вищої ради туризму (Указ Президента Республіки № 266)	1,497
1987	2-й Національний п’ятирічний план щодо розвитку туризму в країні (1987-1992)	1,518
1989	Інвестиційний Закон (Закон № 230) Започаткування установи розвитку туризму в МТЄ	1,795
1991	Реорганізація установи розвитку туризму при МТЄ в адміністрацію розвитку туризму	2,503
1992	3-ій Національний п’ятирічний план розвитку туризму (1992-1997)	2,214
1993	План розвитку туризму	3,206
1994	Програма розвитку туризму та інвестиційні можливості Єгипту щодо визначень напрямків розвитку туризму	2,5078
1996	Схвалення Верховним комітетом з інвестицій 80 проектів для розвитку туризму Затвердження Кабміном резолюції щодо стимулювання сектора туризму	2,582
1997	Закон про Інвестиційні стимули і гарантії (Закон № 8)	3,895
1998	План розвитку Південного Єгипту до 2017 року	3,961

*Складено за: [25].

Серія вуличних демонстрацій, які відбулися у Єгипті в січні-лютому 2011 року, призвели до відставки президента країни Хосні Мубарака (саме це було головною вимогою демонстрантів упродовж двох з половиною тижнів протестів). Вимогу про відставку президента, що займав найвищу державну посаду упродовж 30 років, спричинили незадоволення людей рівнем безробіття та мінімальної заробітної платні, нестача житла, зростання цін на продукти, відсутність свободи слова, низький рівень життя та структурно-демографічні фактори [8]. 

Саме тому останні революційні події в Єгипті найболючіше вдарили по туристичній сфері цієї держави. Так, у Всесвітній туристській організації (ВТО) дотримуються думки, що Єгипет ще 3–4 роки не зможе повернутися до групи країн лідерів із прийому іноземних туристів. Крім того, якщо Єгипет все таки налагодить політичну, а з нею й соціально-економічну стабільність, то зможе повернутися до рівня розвитку туристичної сфери 2010 р. не раніше чим через 5 років.

Так кількість міжнародних туристських прибуттів в країну знизилась на 60 % ще близько 1 млн туристів анулювали свої поїздки. За даними ВТО, завантаження єгипетських готелів складає не більше 30–40 % на курортах Червоного моря і не більше 20 % – у Каїрі, Луксорі, Александрії.

Вважалося, що в 2011 р. ріст іноземного туризму в Єгипті складе близько 9 %, після революції прогноз довелося скоректувати, знизивши до 0,5 %. У результаті в 2015 р. Єгипет зможе знову прийняти 12,3 млн чоловік, проте це буде все одно менше, ніж в 2010 році.

Завантаження єгипетських готелів впало в лютому 2011 р. до 5 %, у березні вона піднялася до 30 %. Проте це нижче за показники, звичайні для цієї пори року в Єгипті [7].

На тлі загальної політичної нестабільності в країнах можуть активізуватися існуючі етнополітичні рухи. Все це можна спостерігати в Єгипті у вигляді конфліктів між противниками та прихильниками колишнього президента країни. Це може кардинально змінити ситуацію в країні щодо безпеки туристів.

Проте, за даними MIPT Terrorism Knowledge Base, Єгипет в рейтингу країн світу за проведеними терористичними актами знаходиться на 50-му місці, що свідчить про позитивну стабільність країни в терористичному аспекті [73].

Ці дані аж ніяк не можуть радувати. Місцеві жителі та гості Єгипту весь час перебувають в страху перед черговим терористичним актом. В країні поширений ісламський тероризм – однією з форм релігійного тероризму, свідоме застосування мусульманами насилля для отримання різних політичних цілей в ім’я релігії. Яскравими представникаим тут виступають такі ісламістські організації, як Аль-Гамаа аль-Ісламі («Ісламська група»), Аль-Джихад («Священна війна», «Holy War»), Єгипетський ісламський джихад та Такфір вал Хіджра, які більшістю країнами визнані терористичними [30].

Зо останнє двадцятиріччя загинуло 284 осіб та ще більш ніж 800 осіб постраждало внаслідок терористичних актів. Серед них переважна більшість іноземні туристи. Тому, важко погодитися із позитивною стабільністю Єгипту в терористичному аспекті, яку наводить MIPT Terrorism Knowledge Base [68].

Таким чином, політико-правові фактори по-різному впливають на розвиток рекреаційно-туристичного комплексу в Єгипті. Якщо з однієї сторони, Єгипет має ефективно нормативно-правову базу, який і є основою розвитку єгипетського туризму, то, з іншої сторони, політична нестабільність не дає йому розвиватися далі, або ж суттєво гальмує цей процес.