Тема1. Специфіка культурологічного знання

Місце культурології у системі сучасного соціогуманітарного знання. Інтегративний характер культурології. Культурологія та інші гуманітарні науки: історія мистецтв, антропологія, етнографія, філологія. Культурологія та суспільні науки: релігієзнавство, політологія, соціологія. Місце культурології у системі економічної освіти. Предмет та методи культурології (герменевтичний, феноменологічний та ін.). Комплексність та системність у культурологічному досліджені.

Виникнення культурологічної думки. Еволюція терміна “культура”. Формування культурології як науки (Дж. Віко, І. Гердер). Розвиток культурологічного знання в Україні (М.Попович, В.Горський, С.Кримський, В.Табачковський, О.Забужко). Еволюція та перспективи розвитку культурологічного знання на межі ХХ-ХХI ст.

Сучасна культура як предмет культурології. Культура як аксіологічний феномен буття (культурні універсалії, конкретно-історичні цінності, екзистенційно-особистісні цінності людини). Аксіологічні концепції культури (М.Шелер, Г.Ріккерт, Г.Дільтей, Т. Парсонс). Культура як сукупність знакових систем (структуралізм К.Леві-Стросса, М.Фуко). Культура та підсвідоме (З.Фрейд, К.Юнг). Морфологія культури.

Запитання до семінару:

• Які науки заклали підвалини культурології?

• У чому полягає специфіка культурологічного знання?

• На основі яких характеристик можна зробити висновок про інтегративний характер культурології?

• Що є предметом культурологічного аналізу економічної діяльності?

• Структура й головні показники економічної культури суспільства.

Теми рефератів:

1. Культура як людське творіння. Поняття артефакту.

2. Археологія як засіб отримання історико-культурної інформації.

3. Історія та динаміка становлення культурологічного знання.

4. Культурно-антропологічні школи та концепції.

5. Компаративна (порівняльна) культурологія.

6. Економічна культура особистості.

7. Культурологічний аналіз економічного проекту.

Список літератури:

1. Агеев А.И. Проблемы собственности и культуры. – М., 1991.

2. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. – М., 1993.

3. Булгаков С. Философия хозяйства. – М., 1990.

4. Гуревич П.С. Философия культуры. – М., 1994.

5. Гуревич П.С. Культурология. Уч. пос. – М., 1998.

6. Давидович В.Е., Жданов Ю.А. Сущность культуры. – Ростов н/Д., 1979.

7. Зарубин Н.Н. Социально-культурные основы хозяйства и предпринимательства. – М., 1998.

8. Культурология: Уч. для студ. техн. вузов / Под ред. Н.Г. Багдасарьян. – М., 2001.

9. Культурология. ХХ век: Антология. – М., 1995.

10. Культурология.Курс лекций / Под ред. А.А. Радугина. –М.,1999 .

11. Культурология. ХХ век. Энциклопедия. Т.1. – СПб., 1998.

12. Моль А. Социодинамика культури. – М., 1973.

13. Морфология культуры: Структура и динамика. – М., 1994.

14. Немировская Л.З. Культурология. История и теория культуры. – М., 1992.

15. Пономарев Л.Н., Попов В.Д., Чечканов В.П. Экономическая культура. – М., 1987.

16. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

17. Теория и история мировой культуры. – М., 1993.

18. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. – СПб., 1994.