«Політика».
«Політика» — це глибоко реалістичні драми з переважанням об'єктивно-епічної, логічно-мотиваційної образності.
Головний її герой — Мусій Швачка — завзятий організатор нового політичного життя на селі (за що односельці й прозвали його Політикою), принциповий комуніст і ненависник куркульства. Тому навіть свого тестя не пошкодував, забравши наділ землі, щоб потім не чутно було, що він «неправильну політику робить». На колядуванні у батька дружини відбувається непоправне: Швачку вбивають заможні селяни за його «політику». Отже, революція в українському селі не проходила мирно: багатії не хотіли віддавати своє нажите, бідняки не хотіли поступатися своїми принципами.
в новелі «Політика» впадає в око органічна єдність зовнішньо-об’єктивних сцен із внутрішніми монологами героя;
Новели косинки
Григорій Косинка залишив нам невелику спадщину: прозові твори, написані в основному в жанрі новели. Його називали, як і Василя» Стефаника, майстром української новели, продовжувачем кращих традицій класичної новели. Тонкий психолог, життєлюб, людинолюб, він був письменником самобутнього характеру, який особливо яскраво спалахнув у останні дні жовтня 1919 року, коли одна за одною були написані й опубліковані чотири його новели: «В хаті Штурми», «Сходка», «Передсвітом», «На золотих богів». Справжніми шедеврами літературна критика назвала три новели: «На золотих богів». «В хаті Штурми», «Сходка». У них чути плач і нарікання на долю: вони сповнені руху до червоної стежки революції і боротьби «за кров братів і волю нашу», за погорілі села й наділену революцією землю. Книга «На золотих богів» — яскравий зразок імпресіоністських І творів. , У них немає сюжету, розповідь — фрагментальна: композиція відсутня: чітко виражена гра кольорів (здебільшого червоного й чорного). Косинка завжди прагнув до неповторності. Про його намагання не дублювати себе, а показувати всю розмаїтість пореволюційного життя, людських взаємин і характерів свідчить твір «Мати». Головна дійова особа новели — селянський син Андрій, але центральною постаттю, яка здіймається, справді височіє над твором, є його безіменна мати. її образ сприймається через призму почуттів Андрія як символ материнства, уособлення всіх людських страждань, найбільше яких завжди випадало на долю матерів. Про це напише пізніше в своєму «Щоденнику» другий неперевершений майстер української літератури О. Довженко. 1926 році Г. Косинка опублікував новелу «Політика». Вона була етапною в творчості письменника другої половини XIX століття і виділялася з-поміж інших новел глибинним осмисленням революційної дійсності, показником ДУ ховного зростання людини. Мусій Швачка — завзятий організатор політичного життя на селі. Він принциповий, ненавидить куркульство. Письменник досить переконливо показує психологічну мотивацію його зв’язків з народом. Він вірить народу і хоче йому допомогти. У зіткненні з багатіями Мусій не розгубився, не поступився жодним переконанням. Вороги вхопилися за ножі, він вийняв браунінг… Пролилася кров. В основі новели «Політика»— земля. Григорій Косинка в художньому аналізі внутрішнього переживання проблеми землі своїми героями не допускає жодних компромісів. Для створення правдивого образу новеліст проникає в душу людини, її психологію (новела «Змовини»). На останньому етапі творчості драматичну напругу досягає за рахунок драматизації внутрішнього життя героя. Відчувається, що в останні свої роки письменник дійшов «свого зросту і сили» і «побачив ясне вдалині» не лише суспільного розвитку, а й художньої творчості загалом. Працював на літературній ниві Г. Косинка неповних 15 років і залишив нам художньо вагому новелістичну спадщину. Його новели — невеликі епізоди, вихоплені з життя села. Яскраві, промовисті, вагомі. Письменник там будує розповідь, що не тільки бачиш, а й чуєш усе. що відбувається довкола. Відображення не скороминущих фактів і вражень, а лише того, що справді є подією, поглиблений психологізм у розкритті характерів і сильний емоційний підтекст, що корінням сягав у фольклорний грунті — ось найяскравіші риси творів Г. Косинки — найвидатнішого новеліста новітньої української літератури.