- •1. Методика виконання натюрморту у початковій школі
- •2. Методика малювання предметів кулястої форми
- •4. Писанкарство, та його вивчення на уроках образотворчого мистецтва.
- •5. Методика малювання пейзажу у початковій школі.
- •6. Методика малювання предметів циліндричної форми
- •7. Методика створення художнього образу при побудові архітектурних споруд.
- •8. Вивчення орнаменту у початковій школі.
- •9. Методика малювання фігури людини.
- •10. Методика роботи над тематичною композицією у початковій школі.
- •11. Методика вивчення шрифтової графіки
- •12. Методика малювання тварин у зош
- •18. Методика малювання портрету.
- •20. Методика малювання фігури людини у початкових класах
- •21. Методика малювання натюрморту в середніх класах
- •24 Методика малювання пейзажу у середній школі
- •25 Петриківський розпис та його вивчення у школі
- •Практичні питання
7. Методика створення художнього образу при побудові архітектурних споруд.
8. Вивчення орнаменту у початковій школі.
Орна́мент (від лат. ornamentum — прикраса) в мистецтві й архітектури — це ритмічне чергування різноманітних зображень, які можуть бути великомасштабними і дрібномасштабними, стилізованими і натуралістичними, мають геометричне (наприклад, меандр), рослинне (акант, пальмета тощо) або інше походження, являють собою упорядкування стилізованих рослинних, зооморфних чи антропоморфних мотивів. До числа формальних особливостей орнаменту відноситься декоративна стилізація, площинність, органічний зв'язок з несучою орнамент поверхнею, яку він завжди організовує, нерідко виявляючи при цьому конструктивну логіку предмета. Не всякий візерунок можна вважати орнаментом. Так, візерункова тканина з нескінченно повторюваним раппортом, не є орнаментальною. За характером композиції, орнамент може бути:
-стрічковим
-центричним
-оздоблюючим
-геральдичним (заповнює поверхню або ж поєднує деякі з цих типів у більш складних комбінаціях).
По використовуваних в орнаменті мотивами його ділять на: геометричний, що складається з абстрактних форм (точки, прямі, ламані, зигзагоподібні, сітчасто пересічні лінії; кола, ромби, многогранники, зірки, хрести, спіралі; складніші специфічно орнаментальні мотиви - меандр і т. п.); рослинний, стилизующей листя, квіти, плоди та пр. ( лотос, папірус, пальметт, акант і т. д.); зооморфний, або тваринний, стилизующей фігури або частини фігур реальних чи фантастичних тварин. Серед мотивів використовуються також людські фігури, архітектурні фрагменти, зброя, різні знаки та емблеми ( герби). Особливий рід орнаменту представляють стилізовані написи на архітектурних спорудах (наприклад, на середньоазіатських середньовічних мечетях) або в книгах (т. зв. в'язь). Нерідкі складні комбінації різних мотивів (геометричних і звіриних форм - т. зв. тератологія, геометричних і рослинних - арабески).
Крім того, заведено виділяти особливі орнаментальні візерунки:
-орнамент абстрактний звіриний — виконаний з геометричних мотивів плетіння з окремими зображеннями деталей тварин і птахів (їхніх голів, хвостів, лап, крил). Був поширений у середньовічній Європі в VI—XIII ст., в мистецтві норманів, Франції часів Меровінгів.
-орнамент вусиковий — у вигляді переплетених пагінців акантового листя.
-орнамент «вушна черепашка» — отримував хрящові потовщення і сплетення, часто застосовувались червоподібні закруглені форми людського вуха, звідкіля й назва (синонім — орнамент «хрящ», ормушль).
-орнамент епіграфічний — напис зроблений стилізованими літерами, який звичайно носить пояснювальний або повчальний характер. Найчастіше вживались тексти виконані готичним, старослов'янськими шрифтами або арабською мовою (наприклад, цитати з Корану).
-орнамент накладний — складається з лінійних і стрічкових сплетень, чітких геометричних форм (квадри, піраміди, конуси), зірок, масок, грон плодів тощо, які зв'язані скріпами у вигляді шляпок цвяхів і шурупів, створюючи враження прибитих до поверхні. Був запропонований німецьким скульптором П. Флетнером за часів Північного ренесансу.
-орнамент орнітоморфний (від грец. птахоподібний) — основним мотивом є стилізовані зображення птахів, класи і види яких обирались не випадково, а мали певне змістовне навантаження, відображаючи комплекс пануючих у суспільстві ідей. Мали місце у мистецтві стародавніх Дворіччя й Персії, згодом розповсюджені у Візантії, країнах Північної, Західної та Східної Європи.
-орнамент сувойовий — за мотивами подібний до орнаменту накладного, але кінці стрічок виступали з поверхні і звивалися. Часто застосовувався в картушах, починаючи з часів Північного ренесансу.
-орнамент таратологічний (від лат. зібрання дивин) — вирішений у вигляді примхливо переплетених зооморфних і рослинних мотивів, куди на відміну від «орнаменту абстрактного звіриного» укомпоновані зображення казкових драконів, химер, фантастично поєднаних мотивів фауни і флори. Був притаманний монументальному мистецтву Європи XII—XV ст.
-орнамент фітоморфний — те саме, що і рослинний.
-орнамент «хрящ» — те саме, що і «вушна черепашка».
