Відмінювання іменників

Іменники з основами на *-ā/-jā та *-ŏ /*-јŏ відмінювалися за твердим і м’яким варіантами. Мішаної групи в праслов’янській мові не було через те, що шиплячі приголосні в той час були м’якими, тому й відмінювалися за м"яким взірцем парадигми.

Кличний відмінок вживався в іменниках чоловічого й жіночого роду однини. В множині і двоїні він збігався із формою називного відмінка. Кличний відмінок іменників середнього роду в усіх числових формах збігався із називним і знахідним.

Зразки відмінювання іменників

Іменники з основою на *-ā/-jā

Однина

Н. рука земля

Р. рукы землѣ

Д. руцѣ земли

З. руку землю

О. рукою землею

М. руцѣ земли

К. руко земле

Множина

Н. рукы землѣ

Р. рукъ земль

Д. рукамъ землямъ

З. рукы земли

О. руками землями

М. рукахъ земляхъ

К. рукы земли

Двоїна

Н.-З.-К. руцѣ земли

Р.-М. руку землю

Д.-О. рукама земляма

Іменники з основою на *-ŏ/-jŏ

Однина

Н. плодъ село конь поле

Р. плода села коня поля

Д. плоду селу коню полю

З. плодъ село конь поле

О. плодъмь селъмь коньмь польмь

М. плодѣ селѣ кони поли

К. плоде село коню поле

Множина

Н. плоди села кони поля

Р. плодъ селъ конь поль

Д. плодомъ селомъ конемъ полемъ

З. плоды села конѣ поля

О. плоды селы кони поли

М. плодѣхъ селѣхъ конихъ полихъ

К. плоди села кони поля

Двоїна

Н.-З.-К. плода селѣ коня поли

Р.-М. плоду селу коню полю

Д.-О. плодома селома конема полема

Іменники з основою на* -ŭ

Однина

Н. сынъ

Р. сыноу

Д. сынови

З. сынъ

О. сынъмъ

М. сыноу

К. сыноу

Множина

Н. сынове

Р. сыновъ

Д. сынъмъ

З. сыны

О. сынъми

М. сынъхъ

К. сынове

Двоїна

Н.-З.-К. сыны

Р.-М. сынову

Д.-О. сынъма

Іменники з основою на *-ū

Однина

Н. боукы

Р. боукъве

Д. боукъви

З. боукъвь

О. боукъвью(-ию)

М. боукъве

К. боукы

Множина

Н. боукъви

Р. боукъвъ

Д. боукъвамъ

З. боукъви

О. боукъвами

М. боукъвахъ

Двоїна

Н.-З.-К. боукъви (-ѣ)

Р.-М. боукъву

Д.-О. боукъвама

Іменники з основою на *- ĭ

Однина

Н. печь чьсть зять

Р. печи чьсти зяти

Д. печи чьсти зяти

З. печь чьсть зять (зятя)

О. печью (-ию) чьстью (-ию) зятьмь

М. печи чьсти зяти

К. печи чьсти зяти

Множина

Н. печи чьсти зяти (зятье)

Р. печьи (-ии) чьстьи (-ии) зятьи зятии

Д. печьмъ чьстьмъ зятьмъ

З. печи чьсти зяти

О. печьми чьстьми зятьмии

М. печьхъ чьстьхъ зятьхъ

К. печи чьсти зятье ( зяти)

Двоїна

Н.-З.-К. печи чьсти зяти

Р.-М. печью (печию) чьсть (чьстию) зятью (зятию)

Д.-О. печиьма чьстьма зятьма

Іменники з основою на приголосний(*-r, *-n, *-t, *-s)

Однина

Н. мати имя теля небо

Р. матере имене теляте небесе

Д. матери имени теляти небеси

З. матерь имя теля небо

О. матерью (материю) именьмь телятьмь небесьмь

М. матери имени теляти небеси

К. мати имя теля небо

Множина

Н. матере имени (-ѣ) телята небеса

Р. матеръ именъ телятъ небесъ

Д. матермъ именьмъ телятьмъ небесьмъ

З. матери имена телята небеса

О. матерьми имены теляты небесы

М. матерьхъ именьхъ телятьхъ небесьхъ

Двоїна

Н.-З.-К. матери имени (-ѣ) теляти (-ѣ) небеси (-ѣ)

Р.-М. матерью (-ию) имену теляту небесу

Д.-О. матерьма именьма телятьма небесьма

У найдавніших староукраїнських пам’ятках спостерігаємо змішування типів відмінювання іменників. Основною причиною було групування імен за показником роду, що витіснило детермінативний принцим відмінювання давніх іменників, під впливом належності слів до одного роду виникають і нові схеми відмінювання. Таким чином суфікси-детермінативи втрачають основоположне значення для парадигми іменника.

Фонетичні зміни також вплинули на зміни в структурі іменника, перерозподіл у їх морфемній будові, що теж сприяло занепадові детермінативів. Закон відкритого складу, наприклад, спричинився до зникнення приголосних у кінці слів, внаслідок чого ъ, ь почали виконувати функції закінчень. Тому слова, які належали до різних типів відмінювання (наприклад, сынъ – *-ŭ, братъ – *-ŏ ), згрупувалися не тільки родовою належністю, але й на основі подібної морфемної будови. Таким чином, різні за детермінативною належністю іменники опинилися в рамках однієї відміни, що виразно маємо у сучасній українській мові. Поступово зникла двоїна, спростилася система відмінювання іменників у формі множини. Усе це сприяло спрощенню складної системи відмінювання іменника за типами основ і уніфікації парадигми іменника та перерозподіл його на чотири відміни.