14.Освітні завдання природознавства

Природознавство як навчальний предмет має великі можливості для навчання

і виховання школярів.

Освітні завдання визначені змістом нової програми по природознавству у

світлі вимог концепції національної школи України.

Учні початкових класів одержують елементарні дані про живу і неживу

природу, знайомляться з деякими виробництвами та працею людей своєї

області (краю), району, міста, села. В зміст природничої освіти і

виховання входить безпосереднє вивчення дітьми об’єктів природи шляхом

проведення спостереження, постановки дослідів з рослинами і тваринами,

означення школярів з трудовою діяльністю людини, а також практична

участь школярів у праці.

Природничий матеріал вивчається учнями уже починаючи з 1 класу. При

ознайомленні школярів з навколишнім світом накопичуються і формуються

знання про різноманітність предметів неживої і живої природи, їх змінах.

У ІІ класі природничі знання розширюються, об’єкти природи вивчаються у

зв’язку з сезонними змінами, тому з багатьма явищами в природі учні

знайомляться по порам року. Наприклад, вивчаються рослини в різні пори

року. Особливе місце тут приділяється спостереженням за змінами в житті

рослин восени, зимою, весною.

20 Формування природничих понять

Уявлення – це чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв’язки раніше сприйнятого об’єкта чи групи об’єктів. Уявлення виникає на основі відчуттів і сприймання як результат усвідомлення, запам’ятовування і відтворення. Уявлення бувають одиничними і загальними. Уявлення служать перехідною ланкою до вищої форми пізнання – абстрактного мислення, яка оперує системою понять, що є його результатом. Поняття – це узагальнена форма  відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. В цьому розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв’язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя. Особливість поняття як форми відображення полягає насамперед у його загальності. У понятті як логічній категорії виділяють дві його взаємопов’язані і взаємопротилежні сторони: зміст і обсяг. За змістом – прості і складні, за обсягом – одиничні і загальні.Умовивід- це форма мислення , внаслідок якого із кількох суджень через їх зіставлення та аналіз виводиться нове судження.Є два умовиводи індуктивний і дедуктивний.Індуктивний- це спосіб міркування від часткового судження до загального нприклад у шпака, сороки соловя тіло вкрите пірям – тварина тіло якої вкрите прям наз. Птахом Дедуктивний- це спосіб міркування від загального до конкретного. Напр..у всіх звірів тіло вкрите шерстю умовивід йя тварина звір

21 Форми уроку природи

Урок – основна форма організації процесу навчання.

Основними організаційними формами навчання є: урок і пов’язані з ним

обов’язкові екскурсії, домашні навчальні завдання, позаурочні заняття і

необов’язкові, мало пов’язані з уроками позакласні види занять. Кожна з

форм характеризується певною структурою, принципами упорядкування її

структурних елементів та взаємозв’язків між ними.

Урок – логічно завершений цілісний елемент навчально-виховного

процесу, в якому в складному взаємозв’язку мають місце певні методи,

прийоми і засоби навчання, проявляються особливість учителя і його

майстерність, індивідуальні і вікові особливості учнів, здійснюється

реалізація цілей і завдань навчання, виховання і розвитку.

Класифікація форм організації навчання.

Вченими виділені такі підстави для класифікації форм організації навчання:

кількість і склад учнів,

місце навчання,

протяжність навчальної роботи.

На цих підставах форми навчання діляться відповідно :

на індивідуальні, індивідуально-групові, колективні;

класні і позакласні;

шкільні і позашкільні.