- •Розкрийте суть системних відношень у лексиці
- •У чому відмінність між омонімією і багатозначністю?
- •Як співвідносяться між собою поняття «лексичне значення слова» і «граматичне значення слова»
- •Назвіть шляхи збагачення лексики української мови
- •Які є джерела збагачення фразеології укр. Мови?
- •Обгрунтуйте багатофункціональність сучасної української мови
- •Що є предметом етимології? наведіть приклади слів етимологічно прозорих і етимологічно непрозорих (затемнених). Що таке деетимологізація слова?
- •Яка роль словників для нормалізації лексичного складу мови?
- •Охарактеризуйте типи переносних значень.Проілюструйте прикладами
- •Розкрийте суть міжмовної омонімії. Наведіть приклади
- •Розмежуйте поняття «синонімії» та «синоніміки»
- •Охарактеризуйте емоційно забарвлену лексику як окрему стилістичну категорію
- •Чому діалектні словники здебільшого є диференціональними? зясуйте призначення діалектної лексикографії .
- •На конкретних прикладах доведіть що лексика сучасної укр мови неоднорідна за походженням
- •Що таке позиційні чергування? зіставте їх з історичними
- •Охарактеризуйте фонетичне явище асиміляції в українській мові
- •Зясуйте механізм комбінаторних фонетичних процесів
- •Поясніть явище дисиміляції в українській мові
- •Охарактеризуйте принципи українського правопису
- •У чому полягають комбінаторні та позиційні модифікації приголосних
- •У чому відмінність між фонетичною і фонематичною транскрипцією?поясніть коли застосовується складна, а коли спрощена транскрипція
- •Яку смислову, формотворчу і словотворчу ф-ю виконує словесний наголос в укр мові?
- •Яке суспільне значення мають норми літературної вимови? чим зумовлене їх порушення?
- •У чому виявляються взаємозвязки між фонетичними та морфологічними явищами в укр мові? поясніть на прикладі чергувань
- •В якому співвідношенні перебувають поділ слів на склади і поділ слів на морфеми? сформулюйте основні правила складоподілу
- •Визначте основні принципи складоподілу в укр мові. У чому полягає відмінність між фонетичним і орфографічним складоподілом?
- •Яку функцію виконують розділові знаки?
- •Розмежуйте явища подвоєння і подовження приголосних
- •Як співвідносяться морфи з морфемами
- •Назвіть ознаки похідного слова
- •Які формально-семантичні відношення між членами словотвірної пари
- •У чому відмінність між морфологічними і неморфологічними способами словотворення
- •Назвіть принципи побудови словотвірного ланцюжка і гнізда
- •Які суттєві відмінності між морфемним і словотвірним аналізом слова?
Як співвідносяться між собою поняття «лексичне значення слова» і «граматичне значення слова»
Лексичне значення слова — це той зміст, який містить в собі слово. Граматичне значення слова — це певний набір ознак, що дозволяють слову змінювати свою форму.
Граматичне значення — це таке абстраговане поняття, яке оформляє лексичне значення слова й виражає різні його відношення за допомогою граматичної форми. Граматичні значення внаслідок зіставлення, протиставлення, взаємовідношення, якщо вони однорідні, становлять єдність своїх складників та утворюють граматичну категорію.[1]
Кожне слово в мові характеризується одним чи кількома граматичними значеннями. Граматичне значення є обов'язковою ознакою слова.
Граматичні значення слова є додатковими (супровідними) щодо лексичного значення і слугують для позначення як певних різних зовнішніх зв'язків предмета чи явища, так і найзагальніших властивостей буття.
За роллю в мові граматичні значення слова поділяються на класифікаційні, синтаксичні і номінативні.
Класифікаційні граматичні значення виступають у різних словах і є постійними, незмінними. Вони, як правило, зумовлені лексичним значенням слова. Такими в українській мові є належність до частини мови (синь, синій, синіти), вид дієслів (йти, прийти), рід іменників (рік, ріка).
Синтаксичні граматичні значення використовуються лише для зв'язку слів у реченні. Вони виступають у тому самому слові і є змінними. Ніякого реального змісту ці значення самі по собі не виражають. Такими є рід, число і відмінок прикметників, рід і число дієслів, певною мірою відмінки іменників.
Номінативні граматичні значення виступають теж у тому самому слові, але виражають ті чи інші найзагальніші властивості буття і тим доповнюють, уточнюють лексичне значенняслова. Таку роль виконує, зокрема, число іменника: різне реальне значення передають однина і множина того самого слова: день (це тільки один день) і дні (це більше ніж один день). Ступені порівняння прикметників вказують на різну інтенсивність вияву ознаки: холодний, холодніший, найхолодніший.
Назвіть шляхи збагачення лексики української мови
Розвиток і вдосконалення мови як засобу спілкування відбувається насамперед у сфері одиниць лексико-семантичного рівня - слів, які становлять відкриту, динамічну систему. Функціонування словникового складу української мови постійно супроводжують такі процеси, як:
1) поява нових лексичних одиниць, покликаних до життя потребами називання тих або інших конкретних предметів у найширшому розумінні цього поняття, суспільних процесів і явищ, абстрактних понять різноманітних галузей науки, духовної та матеріальної культури тощо;
2) віддалення на периферію лексичного складу частини слів у зв’язку з втратою ними номінативної актуальності, спричиненої частковою або повною втратою суспільної ваги відповідними конкретними реаліями, соціально-політичними процесами, абстрактними поняттями. Тому в мові завжди наявна пасивна й активна лексика.
Пасивну лексику словникового складу становлять лексичні одиниці, обмежене вживання яких зумовлюється особливостями позначуваних ними явищ. До цієї категорії належать архаїзми, історизми й неологізми.
Вивченням цього питання займались видатні вчені, дослідники, зокрема: А. Грищенко, І. Ющук, О. Тараненко, В. Горпинич.
Одним із найпомітніших процесів, що відбуваються у нашій мові сьогодні, є процес активного поповнення лексики української мови.
Згідно з визначенням О. Сербенської, неологізми сучасної української мови можна поділити на такі групи:
1. Новотвори.
2. Запозичення.
3. Перерозподіл значень у жанрах і видах мовлення. Оновлення й поповнення лексичного складу української мови відбувається і в результаті лексико-семантичної деривації слів. У нових умовах функціонування слова набувають і нових семантичних навантажень. Це дає їм можливість розширювати семантику похідної основи й функціональне поле: крутий, крутизна, круто, крутіше, крутіший (багатий),
4. Відродження слів і висловів з минулого.
Джерела поповнення лексики для різних мов різні. В українській мові - це слов'янізми, професіоналізми, інтернаціоналізми, терміни, просторіччя, діалектизми, жаргонізми і т. ін.