Види письмових робіт в процесі вивчення літератури

Письмові роботи дають можливість перевірити знання учнів з тієї чи іншої теми.

У ранній юності учні захоплюються дуже різними видами творчої діяльності. Вони хочуть писати вірші, оповідання. Тому потрібно організовувати їх у цьому руслі.

Письмові роботи поділяються на класні і домашні. Класні твори можуть бути навчальними і контрольними.

У старших класах учні пишуть такі види робіт: ідейно-художній аналіз твору чи групи творів в єдності змісту і форми, порівняльна чи групова характеристика образів персонажів, висвітлення тем, проблем ,поставлених письменником у творі, аналіз художньої майстерності письменника, письмові роботи узагальнюючого характеру,письмові твори з виявленням ставлення учнів до літературного твору, твори за картиною.

Джерела вивчення біографії письменника

У 5-6 х класах не вимагається спеціального вивчення біографії письменника, але вчитель не може обійтись без розповіді хоча б одного епізоду з життя.

У середніх класах основне завдання – зацікавити учнів особою письменника, підготувати їх до сприймання твору,формувати високі моральні якості.

У старших класах біографія письменника подається окремим розділом, а також розглядається на фоні літературного процесу. Адже суспільні події формують світогляд письменника. У письменників одного періоду багато спільного , але не треба забувати,що кожна людина – індивідуальність.

У вивченні біографії письменника потрібно поєднувати процеси навчання і виховання. Особливий інтерес учнів до фактів із особистого життя письменника, чим і потрібно виховувати учнів.

Кожний письменник – це не лише митець слова,а і філософ,драматург,перекладач,громадський діяч.

Наприклад, Леся Українка мала здібності до музики і могла стати хорошою піаністкою.

Естетичний розвиток учнів засобами літератури.

Одним з найважливіших завдань вивчення літератури в школі є формування в учнів естетичних потреб. Це-потреби у спілкуванні з прекрасним в усьому багатстві його виявів – в естетичній насолоді, діяльності у різних сферах людського буття. Їх вихованню у школі потрібно приділяти особливу увагу, оскільки з розвитком цих потреб пов’язується духовне збагачення учня, культура його почуттів і переживань. Людина не спроможна захопитися думками, настроями, почуттями літературних героїв, якщо вона не здатна глибока співпереживати, страждати, співчувати, ненавидіти. Глибоко усвідомлене естетичне сприйняття мистецтва можливе лише в юнацькому віці, коли ціннісно-орієнтаційна система набуває у школярів найповнішого виявлення, тобто коли вже виробилися стійкі естетичні смаки, естетичні погляди й уподобання. Молодші та середні підлітки ще не можуть всебічно оцінити твір з позицій естетичного ідеалу митця за законами краси Таким чином, найбільш сензитивний період з погляду естетичного підходу до всебічного аналізу мистецьких явищ припадає на старші класи. Але не слід думати, що молодші і середні підлітки зовсім позбавлені естетичного сприйняття художніх явищ. Кожен етап естетичного розвитку має свої неповторні особливості і свої оптимальні меж. Звичайно, чим старший учень, тим більше нових можливостей відкриває перед ним література. Літературний розвиток учня складний і суперечливий процес, що розвивається по висхідній. Кожен період розвитку має свої неповторні можливості. Старшокласники, скажімо, здатні побачити у творі багато таких особливостей, які не можуть бути об'єктом уваги підлітків, але разом з тим дитяча уява теж може побачити те, що дорослий пропустить, не надавши цьому значення. Гармонійний естетичний розвиток передбачає наявність глибоких і міцних знань, умінь та навичок, високий рівень сформованості емоційної сфери. Він забезпечується не так часто. Здебільшого має місце недостатній, тобто в чомусь обмежений, а то й поверхневий рівень естетичного розвитку школярів. Висока освіченість легко вживається з емоційною глухотою, що позначається на рівні сприймання художніх творів. Учень може прекрасно розповісти, як у творі зображена та чи інша картина, але твір зовсім не хвилює його.