4)Склад будови і властивості тканин Волокнистий склад тканини слід враховувати під час моделювання, конструювання, крою та пошиття всіх швейних виробів. Основні параметри будови тканини:

• структура ниток (лінійна густина і напрям крутки);

• переплетення;

• густина ниток основи і спіткання;

• будова лицьової і виворітної сторони.

У швейній справі розглядають, як правило, геометричні, механічні, фізичні, оптичні й технологічні властивості тканин.

Геометричні властивості - це товщина, ширина, довжина, щільність тканини. Товщина тканини впливає на призначення та фасон майбутнього одягу, добір швацьких ниток і голок, розкрій і обробку в швейній промисловості. Залежить вона від лінійної щільності пряжі і крутки, виду переплетення ниток, щільності і способу ткання. Ширина - показник, від якого залежить кількість погонних метрів тканини, необхідна для розкроювання виробів. Відстань від пруга до пруга становить ширину тканини. Довжина. Текстильна промисловість випускає тканини різної довжини (від 10 м до 150 м) залежно від їх вигляду і поверхневої щільності. Довжину тканини визначає довжина нитки основи, яка використовується при виготовленні тканини. Щільність тканини визначають кількістю ниток основи і утоку, розміщених на певній одиниці довжини, найчастіше на 100 мм. Залежить вона від товщини ниток основи і утоку, виду переплетення та обробки тканини.

Механічні властивості характеризуються стійкістю до механічних впливів, до подовження і деформації, зминання, драпірування, стійкості до зношування. Міцність - одна з найважливіших властивостей, що впливає на якість тканини. Вона характеризується границею міцності при розтягуванні, розриванні і продавлюванні тканини.  Зминальність - це здатність тканини утворювати складки і зморшки в результаті згинання і стискання тканини, які можна виправити шляхом волого-теплової обробки. Зминальність тканини залежить від властивостей волокон, структури тканини, характеру обробки. Драпірувальність - здатність тканини утворювати симетрично спадаючі округлі складки, що залежить від структури тканини і її поверхневої щільності. М'якість - здатність тканини легко змінювати свою форму, що залежить від виду і якості волокон, від крутки пряжі, від щільності переплетення і способу обробки. Зношуваність і зносостійкість - дві взаємно протилежні властивості тканини. Причиною зношення тканини бувають механічні, фізико-хімічні та біологічні фактори, дії яких піддається виріб під час використання, чистки, прання, а також під впливом світла, вологи, температури повітря.

Фізичні властивості тканин - це гігроскопічність, повітропроникність та паропроникність, водопроникність, водопоглинальність, теплозахисні властивості, пилоємність. Гігроскопічність - здатність тканини змінювати свою вологість залежно від вологості і температури навколишнього середовища. Водопоглинальність - здатність тканини вбирати вологу, що дуже важливо для рушників, спальної і натільної білизни. Водопроникність - здатність тканини пропускати через себе воду. Протилежна властивість - водоопірність - має велике значення для спеціальних тканин (брезент, плащові тканини тощо).  Повітропроникність - здатність тканини пропускати повітря і забезпечувати вентиляцію тіла.  Паропроникність - здатність тканини пропускати водяні пари і забезпечувати нормальні умови для організму людини.

Теплозахисні властивості - здатність тканини зберігати тепло, яке виділяється тілом людини. Вони залежать від товщини і щільності тканини. Пилоемність і пилопроникність - здатність тканини затримувати пил та інші забруднення, що залежить від структури тканини, виду волокон та обробки.

Оптичні властивості - блиск, колорит, пофарбування - впливають на визначення характеру, фасону моделі, оздоблення виробу. Блиск - здатність тканини відбивати світло, що значною мірою залежить від структури волокна і ниток тканини, щільності, характеру оздоблення та гладкості поверхні тканини.  Колорит — співвідношення всіх кольорів, що беруть участь в оформленні тканини. Колір тканини може бути природним, а може створюватись пофарбуванням. Деякі механічні і фізичні властивості, які мають значення для технології виготовлення швейних виробів, можна об'єднати в групу технологічних властивостей. Це здатність тканин протистояти різанню, ковзанню, обсипанню, прорубуванню, розсуванню ниток у швах, зсіданню, а також здатність до формування в процесі волого-теплової обробки.

Технологічні властивості тканин залежать від властивостей волокон, виду ткання і характеру обробки тканин. Протистояння різанню залежить від волокнистого складу, щільності і обробки тканини. Ковзання тканин залежить від характеру волокон та виду переплетення ниток. Прорубування - пошкодження тканини голкою при шитті. Прорубування залежить від будови тканини і умов шиття на машині.  Розсування ниток виникав в результаті тривалої дії сил деформації на тканину (розтягу, згину, тертя), нитки основи ніби зміщуються в один бік.  Здатність тканини до розтягування сприяє кращому формуванню деталей одягу при їх волого-тепловій обробці, одночасно підвищує термін носіння виробу. Сипкість - це випадання ниток з тканини по обрізних краях. Вона значною мірою залежить від роду волокна, ступеня сукання пряжі та структури тканини.  Зсідання властивість тканини зменшуватися в розмірах - відбувається під дією тепла і вологи, тобто під час прання та волого-теплової обробки деталей і виробів.