1.2. Наслідки падіння для людей похилого віку

У людей похилого віку зростає ймовірність отримання травм, особливо переломів. Цьому сприяє розвиток змін кісток – остеопорозу (зниження щільності кісткової маси зі зменшенням в ній солей кальцію), що призводить до зменшення міцності кісток. Виникненню травм сприяють також вікові зміни центральної нервової системи, які ведуть до хиткості ходи, порушення рівноваги, а також порушення мозкового кровообігу, захворювання опорно-рухового апарату, зниження гостроти зору, порушення пристосування ока до змін освітленості.

Побутовий травматизм є одним з провідних чинників, які несуть загрозу втрати здатності до самообслуговування та самого життя. Найчастішою безпосередньою причиною побутового травматизму є падіння.Частота падінь суттєво зростає після 60 років. У віці 65 років та старше щорічно падають 35-40% загалом здорових осіб, які живуть вдома.

Частота падінь збільшується вдвічі після переселення літніх людей на нове місце і знову повертається до вихідного рівня через три місяці. У віці 85 років і старше 20% випадків смерті, пов’язаних з падінням, припадає на будинки перестарілих . Так, серед осіб, схильних до падіння, через рік після початку спостереження 20% знаходилися або в лікарні, в будинку перестарілих з цілодобовим доглядом, або померли.

Поширеність ускладнень при падіннях.

Приблизно 10% падінь приводять до суттєвих травм, з яких 5% складають переломи. Значна кількість літніх людей з переломами створює велике навантаження на систему охорони здоров’я.

Переломи шийки стегна складають приблизно 25% усіх переломів при падінні вдома. У будинках перестарілих частота таких переломів вище –до 81 на 1000 чол./рік. Не менш ніж 95% переломів відбувається в результаті падіння. Приблизно в половині випадків перелому шийки стегна здатність до ходьби вже не відновлюється, 20% випадків закінчується смертю протягом шести місяців.

У 75%-80% випадків падіння без травми люди не звертаються за медичною допомогою. Разом з тим частим наслідком неодноразових падінь є так званий синдром страху повторного падіння: поєднання депресії, постійної боязні впасти та інших психологічних розладів. Можуть розвинутися втрата впевненості у собі, соціальна самоізоляція, дезорієнтація та відчуття самотності. Падіння навіть без фізичної травми може привести до смерті, якщо потерпілий не може самостійно піднятися і не має можливості покликати на допомогу. Якщо літня людина пролежить на підлозі більш ніж 12 годин, виникають пролежні, може розвинутися стан обезводнення, гіпотермія, пневмонія і настати смерть.

Регулярні прогулянки, плавання, легка гімнастика допомагають зберегти бадьорість і рухливість. Важливу роль у попередженні падінь грають тренування відчуття рівноваги, управління рухами. Це корисно всім людям літнього віку, особливо тим, хто відчуває труднощі при ходьбі та при складних по координації рухах, після перенесеної травми або операцїї на опорно-рухомому апараті. Пройти курс тренування можна вцентрі реабілітації або в домашніх умовах. Для тренування використовують фітболи (надувні м’ячі великого діаметру), еластичні платформи , виконання вправ на рівновагу з заплющеними (зав’язаними) очима.

30% - 50% випадків падіння літніх людей, що живуть дома, обумовлені факторами середовища, в інших – що 20% падінь обумовлені інтенсивним впливом зовнішніх факторів, які привели б до падіння будь-яку здорову дорослу людину. Літні люди часто оступаються і можуть послизнутися, при цьому їм важко втримати рівновагу.

Виділяють наступні зовнішні фактори:

Дефекти оточуючого середовища (погане освітлення, слизька і нерівна підлога і т. п.).

Характер взуття і одягу.

Незручні допоміжні засоби і пристрої для ходьби.