3. Психолого-педагогічні проблеми початкової школи, у розв’язанні яких бере участь психодіагност

Психологічна діагностика. Психологічна діагностика є одним з найголовніших видів діяльності шкільного психолога. Без результатів психодіагностичного обстеження складно на достатньо високому професійному рівні займатися психопрофілактикою, психологічним консультуванням та психологічною корекцією. 

 Основними завданнями даного виду діяльності шкільного психолога є: визначення особливостей психологічного розвитку дитини та їх готовності до навчання у школі; оцінка відповідності рівня розвитку умінь, навичок, особистісних якостей дітей віковим нормам; виявлення психологічних причин труднощів у навчанні та вихованні окремих учнів;  виявлення причин конфліктів у колективі однокласників.

  Психологічна діагностика може здійснюватися у формі спостереження, бесіди, аналізу продуктів діяльності, психологічного тестування.

 Психологічна корекція. Ця робота спрямована на зниження або усунення відхилень у психологічному розвитку учня, на подолання поганих звичок та девіантних форм поведінки, на формування адекватної життєвої позиції та планів на майбутнє, формування позитивного відношення до здорового способу життя. 

 На відмінність від психологічного консультування при психологічній корекції роль шкільного психолога є більш активною, направленою на формування нових адекватних способів поведінки у процесі спеціально розроблених тренінгових програм, які включають психологічну та педагогічну складові.  Психокорекційна робота з дітьми складається з таких етапів, як діагностика, прогноз подальшого розвитку дитини, створення психолого-педагогічної корекційної програми, виконання психокорекційної програми та аналіз її ефективності. 

Корекційна робота шкільного психолога з дітьми часто стикається  з медико-психолого-педагогічними  проблемами, частина з яких вимагають психотерапевтичної роботи не лише з дітьми,  а й з їх батьками.

5. Загальна характеристика методів психодіагностики які використовуються у початковій школі.

3.1 Діагностика психологічної готовності до шкільного навчання

Ні, і не може бути єдиного тесту для визначення готовності дитини до шкільного навчання. Готовність до школи це багатокомпонентне утворення, яке включає в себе рівень розвитку розумової діяльності, пізнавальних інтересів, готовність до довільної регуляції пізнавальної діяльності, до соціальної позиції школяра.

Для реалізації первісної діагностики можна використати орієнтаційний тест шкільної зрілості Керна-Йирасека. У цього тесту ряд переваг:

-Не потребує багато часу

-Може використовуватися як для індивідуальних, так і для групових обстежень

-Має нормативи, розроблені на великій вибірці

-Не потребує спеціальних засобів і умов для проведення.

Тест складається з трьох завдань:

1-малювання чоловічої фігури по пам'яті

2-срісовиваніе письмових букв

3-срісовиваніе групи точок

Результат кожного завдання оцінюється за п'ятибальною системою (1-вищий бал, 5-нижчий). Розвиток дітей набрали 3-6 балів оцінюється як вище середнього

7-11 - середнє, 12-15 - нижче норми. Дітей, які набрали 12-15 балів необхідно додатково обстежити, оскільки серед них можуть бути розумово відсталі. Тест спрямований на визначення розвиток тонкої моторики, інтелектуального розвитку (у загальних рисах), вміння наслідувати зразку, працювати якийсь час над не дуже привабливим завданням.  Четверта сторінка бланка відповідей призначена дляпротоколу вербального субтеста.

Кількісні результати розподіляються за п'ятьма групами:

1 група - 24 і більше балів

2 група - від 14 до 23 балів

3 група - від 0 до 13 балів

4 група - від мінус 1 до мінус 10

5 група - мене мінус 11.

За класифікацією позитивними вважаються перші групи.

3.2 Діагностика батьківських уявлень про готовність їх дітей до школи

Ряд психологів визнають, що в числі чинників здатних загальмувати або прискорити формування психологічної готовності дитини до школи, утруднити або полегшити адаптацію до неї, істотне місце займають особливості сімейної мікросередовища, позиція батьків дитини. Деякі дослідники вважають головною причиною виникнення шкільної дезадаптації, психогенного захворювання або психогенного формування особистості специфічні відносини в сім'ї, стиль батьківської поведінки, актуальний сімейний клімат. Дослідники виділили ряд мотивів, наявність яких у батьків, чия дитина психологічно не готовий до школи може призвести до негативних наслідків у розвитку особистості дитини, її дезадаптації в школі. Виявленню батьківської позиції щодо готовності до шкільного навчання дитини, а так само батьківських уявлень з даного питання сприяє анкета, розроблена О. М. Істратова та І. О. Косьяненко. (Додаток 1)

3.3 Діагностика особливостей адаптації дитини до школи проходить з використанням методу спостереження, анкетування та ін У додатку наведено анкети застосовні на етапі адаптації дитини до шкільного навчання. (Анкета для батьків першокласників та Анкета для визначення шкільної мотивації учнів початкових класів. Додаток 2)

3.4 Діагностика пізнавального розвитку в молодшому шкільному віці

3.4.1 З'ясування загальної орієнтації дітей в навколишньому світі і наявних у них запасу побутових знань

Передбачається, що з віком розширюється обсяг цих знань (про себе, про близьких, про місцевість, де він живе, про простір і час, про навколишнє природне середовище і т. д.) та їх глибина. Існує кілька варіантів методики з питаннями для дітей, що у школу, для учнів 1,2,3 класів. Для відповіді на кожне питання дається 30 секунд. Дитина, що набрав максимальну кількість балів (10) вважається психологічновідповідним своїм віком. (Додаток 3) 120

3.4.2 Оцінка сприйняття молодшого школяра

Сприйняття молодшого школяра ще слабо диференційовано, мимоволі. Нездатність чітко виділити частини в що спостерігається об'єкті, добудувати образ до цілого по його частинах є однією з причин помилок у написанні букв, цифр та ін Своєчасне виявлення подібних особливостей сприйняття буде сприяти плануванню корекційно-профілактичних заходів з подолання труднощів у навчанні молодшого школяра. Для дослідження здібностей до цілісного сприйняття форми предметів можна використовувати методику Т.М.Головіної ^1. Дитині пропонуються таблиці, на яких зображені геометричні фігури з неповними контурами і незакінчені контури двох предметних зображень. Експериментатор дає завдання домалювати ці предмети. Спостереження за діями дитини під час його роботи з таблицями цього типу дає уявлення про здібності дитини до цілісного сприйняття форми предметів, про стан його графічних навичок, здатності здійснювати симетричне зображення.

3.4.3 Оцінка мислення молодшого школяра

У молодшого школяра яскраво виражений конкретно-образний характер мислення. При рішенні розумових задач вони спираються на реальні предмети і їх зображення. Висновки, узагальнення робляться на основі конкретних фактів. Процес навчання швидко стимулює розвиток абстрактного мислення. Розвиток мислення молодшого школяра характеризується переходом від оперування практичними діями у вирішенні наочно даній ситуації, конкретного завдання до розумових, внутрішнім, згорнутим дій. Змінюється зміст, яким оперує дитина.Від наочного одиничного факту дитина переходить до оперування уявленнями про нього, а потім і до все більш узагальненим понятійним знань. Для оцінки вербально-логічного мислення використовується методика "Виключення слів», що дозволяє оцінити здібностівипробуваного до узагальнення і виділення істотних ознак. Методика складається з 15 серій, в кожній серії по 4 слова. Експериментатору слід мати секундомір і протокол для реєстрації відповідей.

3.4.6 Оцінка властивостей уваги молодшого школяра

Процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками потребує постійного і ефективного самоконтролю учнів, що можливо тільки при сформованості досить високого рівня довільності уваги. У молодшого школяра в перші роки навчання може переважати мимовільне увагу.Збільшується в цьому віці об'єм уваги. Менш розвинені в цьому віці такі властивості уваги як переключення і розподіл. Протягом шкільного віку вони інтенсивно розвиваються. Дитина молодшого шкільного віку здатний до концентрованого і сталого уваги при певних умовах організації навчальної діяльності.

Для оцінювання стійкості уваги можна використовувати Тест переплетених ліній (модифікація тесту Рея) Для виявлення обсягу уваги використовується Цифрова таблиця Шульте. Тестом «Корректурная проба» (варіант методики Бурдона) перевіряється здатність розподілу уваги. Для оцінювання вибірковості уваги застосовуються методики Кюссе, Мюнстерберг, Торндайка, S-тест і т. д. Опис цих методик та їх модифікацій широко розтиражовані у психологічній літературі і описувати їх в даній роботі не має сенсу.

3.5 Діагностика емоційної сфери і особистості молодшого школяра

Вступ дитини в школу зв'язано з виникненням найважливішого особистісного новотвору - внутрішньої позицією школяра. Це тоймотиваційний центр, що забезпечує спрямованість дитини на навчання, його емоційно-позитивне ставлення до школи, прагненнявідповідати образу хорошого учня. У тих випадках, коли найважливіші потреби дитини, що відображають його внутрішню позицію школяра, не задоволені, він може переживати стійке емоційне неблагополуччя: постійне очікування неуспіху, поганого ставлення до себе з боку педагогів і однокласників, острах школи, небажання відвідувати її.

Виявити страхи молодших школярів можна за допомогою методу незакінчених пропозицій, вивчення малюнків дітей, опитувань. На основі отриманих відповідей психолог робить висновки про наявність та розмаїтті страхів. Велика кількість страхів - показник преневротіческого стану. Для виявлення тривожності як щодо сталого освіти у дітей 8-12 років використовується «Шкала явною тривожності» (СМА S), розроблена американськими психологами. У Росії адаптація дитячого варіанта шкали проведена і опублікована А.М. Прихожан. Специфіка дитячого варіанта в тому, що про наявність симптому свідчать тільки позитивні варіанти відповідей. Крім того, в дитячому варіанті є контрольна шкала з 11 пунктів, що виявляє тенденцію випробуваного давати соціально схвалювані відповіді.Методика містить 53 питання. Час виконання тесту 25-20 хвилин. Можливо групове проведення. Сирі бали переводяться в стіни, на підставі отриманої шкали робиться висновок про рівень тривожності

3.6 Метод спостереження і бесіди в діагностиці психічного розвитку молодших школярів

Шкільний психолог може використовувати в цілях діагностики учнів не тільки експериментальні методики, анкети, спостереження вчителів за складеною ним програми, але і матеріали інтерв'ю, інтерв'ю, що дозволяють отримати більш глибокі й різнобічні відомості про особистості учня.

Шляхом спостереження можна оцінювати деякі індивідуально-психологічні особливості учнів. На підставі поведінкових реакцій, що найчастіше зустрічаються у навчальній діяльності і в повсякденному спілкуванні, можна зробити висновок про силу, врівноваженості, рухливості нервових процесів.