Основні методи дослідження мислення.

 Метод спостереження. Як і при вивченні інших психічних явищ, спостереження проводиться цілеспрямовано, за певним планом, з фіксацією результатів: послідовність рішень чи невирішених завдань, протокол мовного міркування. В даний час в психології мислення досить широко використовуються технічні засоби (фотокамери, кінокамери, магнітофони та ін.) Як і в інших галузях психології, метод спостереження проявляє в психології мислення як свої позитивні, так і свої негативні властивості: з одного боку, зберігається природність розгортання діяльності, а з іншого боку, не завжди легко оцінити істотність тих чи інших умов для настання досліджуваного явища , що відноситься до розумової діяльності (наприклад, виникнення проблемної ситуації). Цей недолік частково компенсується тривалістю спостереження.

 Метод експерименту. Він забезпечує активне відтворення досліджуваного явища в спеціальних умовах, що дозволяє більш чітко виявляти чинники, що впливають на розгортання мислительного процесу. Прикладом можуть служити утворення штучних понять (в різних модифікаціях), а також досліди, пов'язані з використанням підказки при вирішенні розумових завдань на здогад.

 Природним експериментом є ситуація введення нових методів навчання, ситуація використання нових приладів у науковому дослідженні. При всій різноманітності ці ситуації мають одну загальну особливість: у них створюються умови для істотної зміни розумової діяльності. Своєрідними варіантами природного експерименту є хвороба, порушення роботи мозку, які вносять суттєві зміни в розумову діяльність людини.

 У психології мислення знайшов досить широке застосування  експериментально-клінічний метод , що поєднує особливості експериментального (відтворюваність в лабораторії, використання інструментальних засобів) та клінічного (детальний аналіз окремих випадків

 Метод бесіди  дозволяє виявити ставлення випробуваного до розв'язуваної задачі, уявлення піддослідних про власних розумових процесах (рефлексію), оцінку власних розумових можливостей (самооцінка).

Анкетування.  Так звані відкриті анкети, в яких досліджувані повинні самі сформулювати відповіді на поставлені питання, більшою мірою активізують мислення випробуваного, але їх важче обробляти статистично.

 Вивчення продуктів діяльності  стосовно до мислення означає аналіз не тільки словесно-мовної продукції в усній або письмовій (щоденники, листи) формі, образно-мовної продукції (замальовки, схеми), а й конкретних предметів (машин, приладів, будівель), аналіз історії винаходів і відкриттів.

 За допомогою  методу тестів  виявляються ті чи інші особливості мислення (інтелекту). Перші розгорнуті тестові випробування ставилися саме до інтелекту. Не тільки тести визначення здібностей, а й тести успішності, і проективні тести можуть використовуватися у вивченні мислення.

 При дослідженні мислення застосовуються не тільки якісні, а й  кількісні методи,  факторний аналіз у вивченні структури інтелекту, кореляційний аналіз при вивченні залежності мислення від індивідуально-психологічних особливостей людини, інформаційний аналіз при утворенні штучних понять, методи багатовимірного шкалювання при вивченні емоційної регуляції мислення. Розвиваються також  методи математичного и  програмного моделювання мислення.