5. Американська система навчання глухих – «комбінований метод».

Навчання глухих дітей в США в першій половині XIX століття велося переважно з французького методу з використанням письма, жестів і ручного алфавіту. Але французький метод навчання глухих дітей мало задовольняв американських сурдопедагогів і філантропів. Вони усвідомлювали, що американські училища відстають від європейських внаслідок того, що методика навчання словесної мови в них не досягла ще бажаного рівня.

Після ознайомлення з сурдопедагогічною практикою в училищах Німеччини, де діти навчалися усного мовлення за допомогою усного мовлення, інші американські вчителі прийшли до висновку, що використання ручного алфавіту і жестової мови в більшій мірі сприяє розвитку глухих, ніж мова усна. У зв'язку з цим виникла тривала протягом тривалого часу дискусія.

У цей час одна з американських вчительок - Роже (1834-1919) об'єднала навчання глухих усного мовлення і ручному алфавіту. Результат такого навчання був позитивним. При цьому жестовая мова зовсім не використовувалася. Досягнуті Роже результати сприяли тому, що був організований новий інститут глухих, який існує і до теперішнього часу (Інститут глухонімих імені Кларка).

У 1868 році Е. Галлоде провів конференцію директорів 25 американських інститутів-училищ з метою поширення та перевірки своїх ідей. У рекомендаціях цієї конференції пропонувалося організувати класи, в яких би вчителя займалися навчанням артикуляції для навчання усного мовлення у глухих. Учасники конференції прийшли також до висновку, що при навчанні усного мовлення необхідно використовувати жести і ручний алфавіт в залежності від потреб і від здібностей глухих.

Так формувалася американська «комбінована система». Зазначені особливості організації та методів навчання глухих в американських інститутах (училищах) зберігаються до теперішнього часу.

Навчання і виховання глухих дітей в Америці, хоча і знаходилося під сильним впливом системи «чистий усний метод», зберегло властиву йому особливість - застосування комбінованої системи навчання.

У XIX столітті в США була створена «комбінована система», що давала вчителям можливість вибирати при навчанні глухих будь-які форми мови. Ця система була еклектична, оскільки вона механічно з'єднувала різнорідні елементи системи усного та мімічного методів; вона створювалася під впливом американської прагматичної педагогіки.

6. Види і типи арифметичних задач та їх місце в програмі дисциплін шкіл для гл і слч.

Арифметичні задачі в курсі математики в початковій школі займають значне місце. Це пояснюється великою корекційно-виховною, освітньою та розвиваючою роллю, яку вона відіграє у процесі навчання молодших школярів.

Рішення арифметичних завдань допомагає розкрити основний зміст арифметичних дій, конкретизувати їх, зв'язати з певною життєвою ситуацією. Завдання сприяють засвоєнню математичних понять, відносин, закономірностей. У цьому випадку вони служать конкретизації цих понять і відносин, так як кожна сюжетна задача відображає певну життєву ситуацію.

При вирішенні завдань у школярів розвивається довільна увага, спостережливість, логічне мислення, мова, кмітливість. Рішення задач сприяє розвитку таких процесів пізнавальної діяльності, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення.

Задачі бувають:

• За складом :

• прості – виконуються на 1 дію

• складені – вик.на кілька дій

• За способом розв’язання:

• додавання

• віднімання

• ділення

• множення

Види задач:

• на дію «+» :

• на знаходження суми чисел

• на збільшення числа на кілька одиниць.

• на дію « - » :

• на знаходження значень

• на зменшення числа на кілька одиниць

• косвенное формування

• на дію « • » :

• на збільшення числа у декілька разів

• на косвенное формування

• на дію «÷» :

• на зменшення числа у декілька разів

• косвенное формування

Види простих задач:

• Задачі на знаходження суми й остачі

• Задачі на знаходження добутку і частки

• Задачі на збільшення або зменшення на кілька одиниць.

• Задачі на різницеве і кратне порівняння числа.

• Задачі на збільшення або зменшення чисел у кілька разів.

•  Задачі на знаходження невідомого компонента арифметичної дії.

• Задачі на знаходження невідомого зменшуваного і від’ємника.

• Задачі на знаходження дільника.

У зміст задачі включаються різні числа : натуральні та іменовані.

Задача може розв’язуватися з двох сторін:

1. визначення значення задач як виду роботи з математики, як навчальної дисципліни.

2. можна розглядати задачу як засіб формування в учнів певних практичних умінь і навичок.

7. = 6.