1) “Крадіжка”;

2) “Умисне знищення чи пошкодження майна”;

3) “Розбій”;

4) “Шахрайство;

+5) “Вимагання”.

Предметом якого злочину проти власності є право на майно?

1) крадіжки;

2) грабежу;

3) розбою;

+4) шахрайство;

5) умисного знищення або пошкодження майна.

Предметом якого злочину проти власності є право на майно?

1) крадіжки;

+2) вимагання;

3) розбою;

4) грабежу;

5) умисного знищення або пошкодження майна.

В якій відповіді вказано правильне положення, яке стосується «переростання» крадіжки в грабіж або розбій; грабежу в розбій?

1) злочин, який розпочався як грабіж, не може перерости в розбій;

+2) таке переростання можливе, якщо розпочате посягання не досягло стадії закінченого злочину;

3) крадіжка може перерости у грабіж лише у разі застосування винним насильства;

4) застосування злодієм, якого застали «на гарячому» насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого з метою уникнути затримання, належить кваліфікувати як грабіж;

5) втеча з місця вчинення крадіжки особою, яка була виявлена і впізнана потерпілим або іншими особами свідчить про переростання крадіжки в грабіж.

В якій відповіді вказано правильне положення, яке стосується «переростання» крадіжки в грабіж або розбій; грабежу в розбій?

+1) дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, не зважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном або його утримання, належить кваліфікувати як грабіж;

2) крадіжка може перерости у грабіж лише за умови застосування винним погрози насильством;

3) застосування злодієм, якого застали «на гарячому» насильства з метою уникнути затримання, належить кваліфікувати як грабіж або розбій залежно від характеру такого насильства;

4) втеча з місця вчинення крадіжки особи, яка має при собі викрадене майно, свідчить про переростання крадіжки в грабіж;

5) про переростання крадіжки в грабіж свідчить опір особи при її затриманні.

В якій відповіді наведено правильне положення, яке стосується злочинів проти власності?

1) злочини проти чужої власності можуть бути вчинені лише умисно;

+2) умисне заподіяння під час розбою тяжкого тілесного ушкодження, що не призвело до смерті потерпілого, не потребує додаткової кваліфікації за статтею КК «Умисне тяжке тілесне ушкодження»;

3) суб’єктом злочинів проти власності можуть бути юридичні і фізичні особи;

4) заподіяння смерті потерпілому з необережності при розбої повністю охоплюється кваліфікованим складом розбою і додаткової кваліфікації за статтею «Вбивство через необережність» не потребує;

5) кримінальна відповідальність за всі злочини проти власності настає з 16-річного віку.

В якій відповіді наведено неправильне положення, яке стосується злочинів проти власності?

1) застосування до потерпілого без його згоди отруйних чи сильнодіючих речовин (газів) з метою заволодіння його майном належить розглядати як насильство – ознаку грабежу або розбою;

2) кримінальна відповідальність за чинним законодавством встановлена як за умисні, так і необережні злочини проти власності;

3) якщо винна особа при шахрайстві з метою обману чи зловживання довір’ям вчиняє інший злочин, її дії належить кваліфікувати за відповідною частиною статті КК «Шахрайство» і за статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин;

4) якщо потерпілий придбав майно за ринковими чи комісійними цінами, вартість повинна визначатися із цих цін на момент вчинення злочину;

+5) критерії, що не мають матеріального змісту (дефіцитність викраденої речі, престижність володіння нею тощо) можуть враховуватися для встановлення наявності такої кваліфікуючої ознаки злочинів проти власності, як «значна шкода потерпілому».

Заподіяння якого насильства охоплюється кваліфікованим складом грабежу ?

+1) яке потягло розлад здоров'я тривалістю 6 днів;

2) яке потягло стійку втрату працездатності в розмірі 15%;

3) яке потягло стійку втрату працездатності в розмірі 5%;

4) яке потягло розлад здоров'я тривалістю 7 днів;

5) яке потягло розлад здоров'я тривалістю 21 день;

Заподіяння якого насильства охоплюється кваліфікованим складом грабежу ?

1) яке потягло стійку втрату працездатності в розмірі 25%;

2) яке потягло стійку втрату працездатності в розмірі 5%;

3) яке потягло розлад здоров'я тривалістю 7 днів;

4) яке потягло розлад здоров'я тривалістю 21 день;

+5) яке полягало у нанесенні побоїв;

Заподіяння якого насильства охоплюється кваліфікованим складом грабежу ?

1) яке потягло розлад здоров'я тривалістю 7 днів;

2) яке потягло розлад здоров'я тривалістю 21 день;

3) яке виразилося в скиданні на ходу з поїзда;

+4) яке полягало в зв'язуванні;

5) яке потягло розлад здоров'я тривалістю 36 днів

Заподіяння якого насильства не охоплюється простим та кваліфікованим складом розбою?

1) яке потягло стійку втрату працездатності в розмірі 15%;

2) яке потягло стійку втрату працездатності в розмірі 5%;

3) яке потягло розлад здоров'я тривалістю 7 днів;

4) яке потягло розлад здоров'я тривалістю 21 день;

+5) яке виразилося в нанесенні побоїв.

Заподіяння якого насильства не охоплюється кваліфікованим складом грабежу ?

1) яке виразилося в ударі ломом по голові, скиданні на ходу з поїзда;

2) яке виразилося в позбавленні волі, вчиненому способом, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого;

3) яке потягло стійку втрату працездатності в розмірі 13%;

4) яке потягло стійку втрату працездатності в розмірі 5%;

+5) всі названі вище.

"Проникнення у житло, інше приміщення чи сховище" є кваліфікуючою (особливо кваліфікуючою) ознакою вилучення майна, вчиненого такими способами

1) привласнення;

2) розтрата;

3) розкрадання шляхом зловживання службовим становищем;

4) вимагання;

+5) крадіжка;

"Проникнення у житло, інше приміщення чи сховище" є кваліфікуючою (особливо кваліфікуючою) ознакою вилучення майна, вчиненого такими способами

1) шахрайство;

2) розтрата;

+3) грабіж;

4) вимагання;

5) заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.

В якій відповіді правильно названі кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки крадіжки:

1) таємність викрадення;

2) відкритий спосіб викрадення;

+3) великий розмір;

4) використання технічних засобів;

5) вилучення особливо цінного майна.

Як кваліфікувати викрадення неповнолітнього, якщо при цьому вимагається викуп, як умова його звільнення, і висловлюється погроза знищити потерпілого у разі невиконання вимог злочинців:

1) як „Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”, вчинене з корисливих мотивів, – за ч.2 ст.146 КК України;

2) як „Захоплення заручників”, поєднане з погрозою знищення людей, – за ч.2 ст.147 КК України;

+3) за сукупністю злочинів: „Захоплення заручників”, вчинене щодо неповнолітнього, і „Вимагання”, поєднане з погрозою вбивством, – за ч.2 ст.147; ч.2 ст.189 КК України.

4) як „Умисне вбивство” з корисливих мотивів – за п.6 ч.2 ст.115 КК України;

5) за сукупністю злочинів: „Погроза вбивством” і „Вимагання” – за ст.129; ч.1 ст.189 КК України.

Які положення, що стосуються розмежування розбою і вимагання, є правильними?

+1) в ході розбою, який вчиняється шляхом погрози застосувати насильство, що є небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, висувається вимога передати предмет злочину негайно;

2) в ході вимагання, поєднаного з погрозою насильства над потерпілим, висувається вимога передати предмет злочину негайно;

3) спільною ознакою розбою і вимагання є погроза пошкодити або знищити майно, що належить потерпілому або перебуває в його віданні чи під охороною;

4) розбій і вимагання можна відрізнити за тим, що застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого є ознакою основного складу розбою, й не охоплюється ні основним, ні кваліфікованим складом вимагання;

5) для розбою і вимагання характерною є погроза негайно застосувати насильство, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

„Заподіяння значної шкоди потерпілому” названо як кваліфікуючу ознаку розкрадання чужого майна, вчиненого такими способами:

1) привласнення;

2) розтрата;

3) заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем;

4) розбій;

+5) шахрайство.

„Заподіяння значної шкоди потерпілому” названо як кваліфікуючу ознаку розкрадання чужого майна, вчиненого такими способами:

1) привласнення;

2) розтрата;

3) заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем;

4) розбій;

+5) крадіжка.

„Заподіяння значної шкоди потерпілому” названо як кваліфікуючу ознаку розкрадання чужого майна, вчиненого такими способами:

1) привласнення;

2) розтрата;

3) заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем;

4) розбій;

+5) грабіж.

„Заподіяння значної шкоди потерпілому” названо як кваліфікуючу ознаку розкрадання чужого майна, вчиненого такими способами:

1) привласнення;

2) розтрата;

3) заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем;

4) розбій;

+5) вимагання.

Які положення, що стосуються кваліфікуючих (особливо кваліфікуючих) ознак злочинів проти власності, є правильними?

1) проникнення в житло, приміщення або інше сховище, як кваліфікуюча ознака злочинів проти власності, має місце у разі протиправного вторгнення незалежно від мети такого вторгнення;

+2) якщо винна особа опинилася у житлі без наміру вчинити крадіжку, грабіж або розбій, а потім заволоділа чужим майном, її дії не можна кваліфікувати як вчинені з проникненням у житло;

3) вчинення розбою у великих чи особливо великих розмірах є ознаками, за якими диференційовано кримінальну відповідальність за цей злочин;

4) застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого названо як кваліфікуючу ознаку вимагання;

5) застосування насильства до потерпілого чи його близьких родичів є одним із способів, названих як ознака основного складу вимагання.

Як кваліфікувати адресовану власнику майна вимогу негайно передати, належне йому чуже для винного майно у особливо великому розмірі, поєднану з погрозою негайно вчинити вбивство потерпілого:

1) як вимагання з погрозою вбивством і таке, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах – за ч.4 ст.189 КК України;

2) як вимагання з погрозою вбивством – за ч.2 ст.189 КК України;

3) за сукупністю злочинів: вимагання – за ч.1 ст.189 КК України і погроза вбивством – за ст.129 КК України;

+4) як розбій, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах – за ч.4 ст.187 КК України;

5) як закінчений замах на вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах – за ч.2 ст.15 – ч.4 ст.189 КК України.

Які з положення, що стосуються кваліфікації вимагання, є правильними:

+1) вимагання, вчинене з проникненням у житло, за відсутності кваліфікуючих ознак, кваліфікується за сукупністю злочинів: як вимагання і порушення недоторканності житла – за ч.1 ст.189; ч.1 ст.162 КК України;

2) реалізація, висловленої в ході вимагання погрози вбивством, охоплюється кваліфікованим складом вимагання і кваліфікується за ч.4 ст.189 КК України;

3) вимагання, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я особи, охоплюється основним складом вимагання і кваліфікується лише за ч.1 ст.189 КК України;

4) вимагання чужого майна на суму, що становить особливо великий розмір, якщо винному не вдалося одержати це майно з причин, що не залежали від його волі, кваліфікується як закінчений злочин за ч.1 ст.189 КК України;

5) якщо в ході вимагання потерпілому було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, вчинене має кваліфікуватись за сукупністю злочинів: як вимагання, поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, і як умисне тяжке тілесне ушкодження – за ч.3 ст.189; ч 1 ст.121 КК України.

Реалізація якої погрози, що є ознакою вимагання, не охоплюється ні основним, ні кваліфікованим складом вимагання й потребує кваліфікації за сукупністю

+1) насильством, що є небезпечним для життя чи здоров’я особи;

2) насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я особи;

3) заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;

4) пошкодженням чи знищенням майна, що перебуває у власності, у віданні, чи під охороною потерпілого;

5) розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою настає:

1) якщо особа протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за такі дії;

+2) за відсутності ознак шахрайства;

3) у разі спричинення шкоди неодноразово;

4) у разі спричинення шкоди систематично;

5) якщо заподіяна шкода не є великою.

Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою настає:

1) якщо на цьому наполягає потерпілий;

2) за відсутності ознак інших злочинів проти власності;

3) у разі спричинення шкоди групою осіб;

4) у разі спричиненні шкоди протягом тривалого часу;

+5) якщо заподіяна шкода є значною.

Суб’єктом злочину «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою» є:

1) особа, яка досягла повноліття;

2) службова особа;

+3) неслужбова (приватна) особа;

4) особа, на яку покладені обов’язки зі зберігання або охорони майна;

5) юридична особа.

За привласнення якого майна, що випадково опинилося у винного, передбачена кримінальна відповідальність:

1) будь-якого державного майна;

+2) чужого майна, що має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність;

3) майна, яке належить суб'єктам права державної або колективної власності незалежно від того, чи є воно цінним;

4) будь-якого державного, колективного чи приватного майна;

5) майна, власник якого відсутній.

За привласнення якого знайденого майна передбачена кримінальна відповідальність:

+1) скарбу;

2) корисних копалин;

3) будь-якого чужого майна;

4) чужого майна, викраденого іншою особою, про що було відомо винному;

5) майна, належного громадянам України, іноземним громадянам, особам без громадянства.

За привласнення, (яке не пов’язане з викраденням), якого чужого майна, встановлена кримінальна відповідальність:

1) викраденого;

2) отриманого в подарунок;

+3) знайденого;

4) отриманого під звіт;

5) переданого у відання.

За привласнення, (яке не пов’язане з викраденням), якого чужого майна, встановлена кримінальна відповідальність:

1) отриманого для тимчасового користування;

2) отриманого на зберігання;

3) переданого для перевезення;

+4) такого, що випадково опинилось у особи;

5) ввіреного винному.

Яке майно є предметом злочину «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою»:

1) яке фактично перебуває у власника;

2) втрачене;

3) загублене;

+4) те, яке повинно надійти до власника;

5) те, яке вилучається з фонду держави чи суб’єктів права колективної власності;

Який з вказаних злочинів відноситься до корисливих злочинів проти власності, що не пов’язані з вилученням майна з чужого володіння?

1) «Умисне знищення чи пошкодження майна»;

2) «Порушення обов’язків щодо охорони майна»;

3) «Знищення або пошкодження лісових масивів»;

+4) «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою»;

5) «Службова недбалість».

В якій відповіді названий спосіб вчинення одного із корисливих злочинів проти власності, що не пов’язані з вилученням майна з чужого володіння?

1) погроза застосування насильства, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого

+2) обман;

3) знищення майна;

4) пошкодження майна;

5) розголошення відомостей, що ганьблять потерпілого чи його близьких;

В якій відповіді названий спосіб вчинення одного із корисливих злочинів проти власності, що не пов’язані з вилученням майна з чужого володіння?

1) погроза розголошення відомостей, які потерпілий прагне зберегти в таємниці;

2) знецінення майна;

3) розтрата;

+4) зловживання довірою;

5) насильство, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого

В якому випадку мають місце ознаки злочину "Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою"?

1) вимога передачі чужого майна під погрозою розголошення відомостей, що ганьблять потерпілого;

2) привласнення такого, що випадково опинилося у винного, скарбу;

3) придбання службовою особою майна, щодо якого він має право оперативно-господарського управління, за заниженими цінами;

+4) безоплатне незаконне тимчасове використання колективного майна;

5) неподання фізичною особою декларації про доходи.

В якому випадку мають місце ознаки злочину "Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою"?

+1) безоплатне незаконне тимчасове використання чужого майна;

2) напад з метою заволодіння чужим майном;

3) знищення майна;

4) заволодіння державним майном шляхом обману.

5) ухилення від сплати державного мита службовою особою.

В якому випадку мають місце ознаки злочину "Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою"?

+1) безоплатне незаконне тимчасове використання державних транспортних засобів;

2) привласнення скарбу;

3) вимога передачі державного або колективного майна під погрозою розголошення відомостей, що ганьблять потерпілого;

4) привласнення приблудної худоби;

5) використання підроблених марок акцизного збору.

Який з вказаних злочинів відноситься до корисливих злочинів проти власності, що не містять ознак розкрадання (не полягають у вилученні чужого майна з володіння іншої особи)?

1) «Погроза знищення майна»;

2) «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»;

3) «Вимагання»;