Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка_міжн.економіка_NEW.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
224 Кб
Скачать
☆

Тема 7 Світова валютна система.

Сутність та виникнення міжнародних валютних відносин.

Причини становлення та розвитку міжнародних валютних відносин.

Міжнародна валютна система – закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, які функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва..

Вимоги до міжнародної валютної системи з боку МВФ:

- забезпечення системи світогосподарських зв’язків достатнім обсягом платіжно-розрахункових та кредитних засобів, які користуються довірою;

- міцність;

- еластичність;

- забезпечення гармонізації економічних інтересів суб’єктів світогосподарських зв’язків.

Еволюція розвитку міжнародної валютної системи:

- характерні риси та причини ліквідації системи золотомонетного стандарту (1867 р.);

- характерні риси та причини ліквідації системи золотодевізного стандарту (1922 р.);

- характерні риси та причини ліквідації Бреттон-Вудської міжнародної валютної системи (1944 р.);

- характерні риси та перспективи розвитку Ямайської (Кінгстонської) міжнародної валютної системи (1976 р.).

Створення та мета МВФ.

Сутність міжнародної валютної ліквідності – спроможність країни, .окремого регіону чи світу безперебійно оплачувати свої зовнішні зобов’язання відповідними платіжними засобами.

Методика визначення рівня валютної платоспроможності:

- на рівні світового товариства:

=

- на рівні окремої країни:

НОД = СП/СВ,

де СП – сума платежів, які країна повинна заплатити іноземним кредиторам за певний період;

СВ – сума іноземної валюти, отримана за експорт товарів та послуг за цей же період.

Конвертованість валюти – можливість для учасників зовнішньоекономічних угод легально обмінювати її на іноземні валюти і навпаки, без прямого втручання держави в процес обміну.

Вимоги до режиму конвертованості з боку МВФ:

- наявність конкурентноспроможних товарів на внутрішньому ринку;

- наявність конкурентноспроможної продукції на світовому ринку;

- обсяг та якість золото-валютних резервів.

Види конвертованості валюти:

  1. повна конвертованість валюти – відсутність будь-якого контролю і будь-яких обмежень за поточними і капітальними операціями;

  2. часткова конвертованість валюти – при обміні існують певні обмеження:

- внутрішня конвертованість – право резидентів купувати, зберігати і здійснювати операції всередині країни з активами у формі валюти і банківських депозитів, деномінованих в іноземній валюті;

- зовнішня – право резидентів здійснювати операції з іноземною валютою з нерезидентами.

3) неконвертована валюта.

Сутність та функції валютного курсу.

Види валютних курсів:

- курс продавця;

- курс покупця;

- середній курс;

- кросс-курс – відношення двох валют, що випливає з їх курсу по відношенню до третьої валюти, переважно до долару США;

- фіксінг – визначення міжбанківського курсу послідовним зіставленням попиту та пропозиції за кожною валютою..

Сутність котирування іноземних валют.

Методи котирування:

- пряме котирування – за основу приймається іноземна валюта, яка зіставляється з національною;

- зворотне (непряме) котирування – за одиницю приймається національна валюта, яка зіставляється з іноземною.

Сутність паритету купівельної спроможності.

Види паритету купівельної спроможності:

- частковий – визначається за певною групою товарів;

- загальний визначається для всього ВВП.

Валютна політика – це сукупність економічних, організаційних, правових заходів, що застосовуються центральними банками, фінансовими установами та валютно-кредитними організаціями та направлені на розвиток та вдосконалення національних та міжнародних валютно-кредитних відносин.

Види валютної політики:

    1. поточна політика:

а) валютна дисконтна політика – система заходів, пов’язана з обліковою ставкою відсотка;

б) валютна девізна політика – система регулювання валютного курсу шляхом купівлі-продажу державними органами іноземної валюти за допомогою інструментів валютного регулювання..

    1. довгострокова політика