- •«Міжнародна економіка»
- •Програма дисципліни Тема1 Інтернаціоналізація економічного розвитку.
- •Тема 2 Середовище міжнародної економічної діяльності.
- •Тема 3 Міжнародна торгівля та міжнародна торгова політика
- •Тема 4 Міжнародні інвестиції.
- •Тема 5 Міжнародний кредит.
- •Тема 6 Міжнародна трудова міграція
- •Тема 7 Світова валютна система.
- •Тема 8 Міжнародні розрахунки і платіжний баланс
- •Інструменти валютного регулювання:
- •1. Назвіть найбільш розповсюджені форми міжнародних розрахунків? Які основні переваги та недоліки кожної форми?
- •2. Що таке платіжний баланс і для чого він складається?
- •Тема 9 Міжнародна економічна інтеграція
- •Тема 10 Глобалізація та економічний розвиток.
- •Тема 11 Міжнародна економічна політика України.
- •Екзаменаційні питання до курсу “Міжнародна економіка”.
- •Теми контрольних робіт
- •Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи
Тема 7 Світова валютна система.
Сутність та виникнення міжнародних валютних відносин.
Причини становлення та розвитку міжнародних валютних відносин.
Міжнародна валютна система – закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, які функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва..
Вимоги до міжнародної валютної системи з боку МВФ:
- забезпечення системи світогосподарських зв’язків достатнім обсягом платіжно-розрахункових та кредитних засобів, які користуються довірою;
- міцність;
- еластичність;
- забезпечення гармонізації економічних інтересів суб’єктів світогосподарських зв’язків.
Еволюція розвитку міжнародної валютної системи:
- характерні риси та причини ліквідації системи золотомонетного стандарту (1867 р.);
- характерні риси та причини ліквідації системи золотодевізного стандарту (1922 р.);
- характерні риси та причини ліквідації Бреттон-Вудської міжнародної валютної системи (1944 р.);
- характерні риси та перспективи розвитку Ямайської (Кінгстонської) міжнародної валютної системи (1976 р.).
Створення та мета МВФ.
Сутність міжнародної валютної ліквідності – спроможність країни, .окремого регіону чи світу безперебійно оплачувати свої зовнішні зобов’язання відповідними платіжними засобами.
Методика визначення рівня валютної платоспроможності:
- на рівні світового товариства:
=
- на рівні окремої країни:
НОД = СП/СВ,
де СП – сума платежів, які країна повинна заплатити іноземним кредиторам за певний період;
СВ – сума іноземної валюти, отримана за експорт товарів та послуг за цей же період.
Конвертованість валюти – можливість для учасників зовнішньоекономічних угод легально обмінювати її на іноземні валюти і навпаки, без прямого втручання держави в процес обміну.
Вимоги до режиму конвертованості з боку МВФ:
- наявність конкурентноспроможних товарів на внутрішньому ринку;
- наявність конкурентноспроможної продукції на світовому ринку;
- обсяг та якість золото-валютних резервів.
Види конвертованості валюти:
повна конвертованість валюти – відсутність будь-якого контролю і будь-яких обмежень за поточними і капітальними операціями;
часткова конвертованість валюти – при обміні існують певні обмеження:
- внутрішня конвертованість – право резидентів купувати, зберігати і здійснювати операції всередині країни з активами у формі валюти і банківських депозитів, деномінованих в іноземній валюті;
- зовнішня – право резидентів здійснювати операції з іноземною валютою з нерезидентами.
3) неконвертована валюта.
Сутність та функції валютного курсу.
Види валютних курсів:
- курс продавця;
- курс покупця;
- середній курс;
- кросс-курс – відношення двох валют, що випливає з їх курсу по відношенню до третьої валюти, переважно до долару США;
- фіксінг – визначення міжбанківського курсу послідовним зіставленням попиту та пропозиції за кожною валютою..
Сутність котирування іноземних валют.
Методи котирування:
- пряме котирування – за основу приймається іноземна валюта, яка зіставляється з національною;
- зворотне (непряме) котирування – за одиницю приймається національна валюта, яка зіставляється з іноземною.
Сутність паритету купівельної спроможності.
Види паритету купівельної спроможності:
- частковий – визначається за певною групою товарів;
- загальний визначається для всього ВВП.
Валютна політика – це сукупність економічних, організаційних, правових заходів, що застосовуються центральними банками, фінансовими установами та валютно-кредитними організаціями та направлені на розвиток та вдосконалення національних та міжнародних валютно-кредитних відносин.
Види валютної політики:
поточна політика:
а) валютна дисконтна політика – система заходів, пов’язана з обліковою ставкою відсотка;
б) валютна девізна політика – система регулювання валютного курсу шляхом купівлі-продажу державними органами іноземної валюти за допомогою інструментів валютного регулювання..
довгострокова політика
