- •Первісна функції: означення та властивості.
- •Невизначений інтеграл: означення та властивості.
- •Заміна змінної в невизначеному інтегралі.
- •Інтегрування частинами, типи функцій, що інтегруються частинами. Розклад многочленів на множники та правильних раціональних дробів у вигляді суми елементарних дробів.
- •5.Інтегрування елементарних раціональних дробів і-ііі типів
- •6. Рекурентна формула. Обчислення інтегралів іv типу
- •7. Інтегрування правильних та неправильних раціональних дробів
- •8. Інтегрування ірраціональних виразів
- •10. Поняття визначеного інтегралу Рімана та його геометричний зміст
- •11. Означення визначеного інтегралу. Необхідна та достатня умови існування інтегрованості функцій
- •12. Лінійність, монотонність та адитивність визначеного інтегралу
- •13. Теорема про оцінку інтеграла Рімана
- •9. Інтегрування деяких тригонометричних виразів
- •14. Теорема про середнє в інтегралі Рімана
- •15. Інтеграл зі змінною верхнею границею: означення і неперервність інтегралу зі змінною верхнею границею.
- •16. Диференціювання інтегралу зі змінною верхньою границею.
- •17. Теорема Ньютона-Лейбніца.
- •18. Заміна змінної у визначеному інтегралі Рімана. Інтеграл Рімана від парної та непарної функції на симетричному проміжку.
- •20. Невласні інтеграли і-го роду: означення, дослідження збіжності інтегралу
- •22.Площа криволінійного сектора. Полярна система координат, її зв’язок з декартовими координатами.
- •23. Об’єм тіла обертання
- •24. Довжина дуги кривої. Обчислення площ
- •25. Гіперболічні функції: означення, графіки та властивості
- •26. Наближене значення визначених інтегралів, обчислення похибок.
- •27. Поняття функції багатьох змінних, її області визначення та значень, графік. Границя функції та її неперервність. Рівняння лінії та поверхні.
- •28. Поняття дифенційованості функції в точці. Необхідна та достатня умова диференційованості функції в точці.
- •29. Диференціал функції багатьох змінних, наближене обчислення за допомогою повного диференціалу.
- •30. Похідна та диференціал вищих порядків.
- •31. Диференціювання складеної функції. Повна похідна.
- •32. Існування та диференціювання неявно заданої функції.
- •33.Похідна за напрямком. Градієнт скалярного поля
- •34.Поняття локального екстремуму функції багатьох змінних. Необхідна умова існування.
- •35.Локальний екстремум. Достатні умови існування.
- •36. Квадратичні форми. Критерій Сильвестра знаковизначеності.
- •37. Поняття умовного екстремуму функції багатьох змінних та методи його обчислення.
- •38. Диференціальні рівняння 1-го порядку: загальний вигляд, поняття задачі Коші та її розв’язку, геометричний зміст, загальний розв’язок, теорема Коші існування та єдності розв’язку.
- •40. Однорідні функції та однорідні др і-го порядку.
- •Лінійно залежні та незалежні системи функцій. Вронскіан та його властивості.
- •Олдр n-го порядку: теорема про структуру загального розв’язку.
- •Розв’язування олдр зі сталими коефіцієнтами.
- •48. Нлдр n-го порядку, структура загального розв’язку та принцип суперпозиції.
- •49. Знаходження частинного розв’язку лндр за методом Лагранжа та за методом невизначених коефіцієнтів (для випадку рівнянь зі сталими коефіцієнтами).
20. Невласні інтеграли і-го роду: означення, дослідження збіжності інтегралу
Означення: невласним інтегралом 1-го роду називають при => .
Дослідити на збіжність:
=
21. Невласні інтеграли ІІ-го
роду: означення, збіжність інтегралу
.
Означення: невласним
інтегралом 2-го роду від функції f(x)
називають
якщо ця границя існує і скінченна, то інтеграл
збіжний.якщо границя не існує (
або
нескінченна
,
то інтеграл розбіжний.
якщоf(x) визначена на [a;b) і інтегрованана [a;
якщо точка нескінченного розриву функції f(x) є точкаC
Дослідити на збіжність:
22.Площа криволінійного сектора. Полярна система координат, її зв’язок з декартовими координатами.
Полярна система координат являє напрямну вісь і точку на ній – полюс.
М
Полюс
Полярна вісь
Положення точки визначається 2 числами:
– полярний радіус( відстань від точки
до полюса).
кут
нахилу полярного радіуса т. М до полярної
осі, що обчислюється від полярної осі
до радіуса( додатній напрямок).
– коло з центром в полюсі.
–
промені нахилені до полярної осі під
кутом
.
0
0
якщо сумістити полярну вісь ОХ, так щоб полюс співпав з початком координат, то :
у
М(х;у)
у
х
Криволінійний сектор.
23. Об’єм тіла обертання
24. Довжина дуги кривої. Обчислення площ
У
L =
.
Якщо крива задана у
як
,
то її довжина дорівнює
.
У полярних кординатах для плоскої кривої:
25. Гіперболічні функції: означення, графіки та властивості
sh (x), ch (x), th (x), cth (x)
Гіперболі́чні фу́нкції — сімейство елементарних функцій, які виражаються через експоненту і тісно пов'язанні з тригонометричними функціями.
Гіперболічні функції задаються такими формулами:
гіперболічний синус:
(в
іноземній літературі позначається
)
гіперболічний косинус:
(в
іноземній літературі позначається
)
гіперболічний тангенс:
(в
іноземній літературі позначається
).
гіперболічний котангенс:
,
26. Наближене значення визначених інтегралів, обчислення похибок.
Формули наближеного інтегрування базуються на тлумаченні визначеного інтеграла як площі криволінійної трапеції та наближеним його представленням інтегральною сумою:
Ідея такого методу геометричне базується на тому, що графік f(x) заміняється близькою до цього графіка лінією. В одному випадку (при виводі формули прямокутників) графік f(x) заміняється ступінчастою ламаною (рис. 63). В іншому випадку (при виводі формули трапецій) графік f(x) заміняється ламаною, вписаною в цей графік (рис. 64).
1.Визначений інтеграл можна обчислювати за формулою
яку називають формулою прямокутників.
Чим
більше буде n, тим меншим буде крок
і
права частина записаного наближення
буде давати більш точне значення
інтеграла.
2. Розіб'ємо проміжок [а, Ь] і впишемо в криву АВ ламану (рис. 64). Внаслідок такої побудови дістанемо n трапецій, сума площ яких наближено дає значення інтеграла
вираз називають формулою трапецій.
3.
Якщо відрізок інтегрування [а, Ь] поділити
на парну кількість рівних частин (тобто
2n) і позначити yk=f(xk), де
—
точки поділу, k = 0, 1, 2, . , 2n, тоді визначений
інтеграл можна обчислити за формулою
яку називають формулою Сімпсона.
На прикладі формули трапеції розглянемо питання про оцінку похибки від її застосування.
Позначимо через а, вираз, який стоїть у правій частині формулитрапеції. Тоді
— абсолютна похибка від застосування формули трапеції.
Позначимо
через М максимальне значення модуля
другої похідної f n(x) над інтегральної
функції у = f(х) на
Зауважимо,
що всі три формули тим точніші, чим
більше n, і їх абсолютна похибка при
прямує
до нуля відповідно до означення
поняття визначеного інтеграла.
