- •Основні методи
- •2. Визначення оптимального обсягу методів з огляду на діагностичну концепцію (див.Мал.5.2.) та максимальна глибина пошуку. За результатами
- •Роздої 6 номенклатура хвороб нирок
- •Підсумок
- •Висновки
- •Радіоізотопна ренографія.
- •Біопсія нирки.
- •Ангіографія нирок і наднирників.
- •Компютерна томографія.
- •Екскреція альдостерону, катехоламінів.
- •Імуноелектрофорез білків крові.
- •Імуноелектрофорез білків сечі.
- •15. Консультації: ендокринолога, окуліста, стоматолога.
- •Визначення бактеріурії і уроантибіотикограма.
- •Оглядова урографія.
- •Визначення ниркового функціонального резерву.
- •Визначення добового виділення електролітів з сечею.
- •Визначення показників кислотно-лужного стану.
- •Радіоізотопна ренография.
- •Додаток в (продовження)
- •14. Ревматичні проби. Мінімальний комплекс - 14 методик, максимальний комплекс: рл,мл - 17 методик, ол - 23 методики, вукц - 26 методик.
- •Білок Бенс-Джонса
- •Рентгенографія плоских кісток.
- •Стернальна пункція.
- •Оглядова і видільна урографія.
Роздої 6 номенклатура хвороб нирок
Упорядкування медичної термінології є необхідною умовою ефективного розвитку наукових досліджень, міжнародного співробітництва, видання наукової та довідкової літератури, покращення якості підготовки фахівців. Загальний стан в медичній термінології не відповідає вимогам часу, тож актуальним є уточненя і уніфікація номенклатурної термінології взагалі, і в нефрології зокрема [83,89,94,102].
Бурхливий розвиток науки викликає термінологічну кризу в медицині,
яка широко обговорюється в літературі [52,90,104,115. та інші ], і повною
/ ІЛ"
мірою відображається в міжнародній класифікації хвороб і причдн смерті
(МКХ) та проблемайіС що повязані з її впровадженням.
Слід зазначити, що одна з головних функцій діагнозу є медично-статистичний аналіз - вивчення захворюваності, поширеності і смертності. Але не всі принципи, положення, формулювання і рубрикації МКХ можуть бути прийняті до користування безумовно, в цій класифікації ототожнюються нозологічні форми з симптомами і синдромами, причинами смерті [49,1 18,121].
Цитуємо: "Ціль МКХ - створення умов для систематизованої реєстрації, аналізу, інтерпретації і порівняння даних про смертність та захворюваність, одержаних в різних країнах та регіонах і в різний час. МКХ стала міжнародною стандартною діагностичною класифікацією для всіх загальних епідеміологічних цілей і багатьох цілей, повязаних з управлінням охорони здоров'я. Вони враховують аналіз загальної ситуації із здоровям груп населення, а також частоти та розповсюдження хвороб ..." [69].
Л.0Ж/10-Й перегляд МКХ не виправдав сподівань щодо удосконалення
статистичної класифікації хвороб нирок (має синдромний підхід: гострий
%
нефритичний синдром, швидко прогресуючий нефритичний синдром, рецидивуюча та стійка гематурія, нефротичний синдром тощо). Це пов'язане із сподіваннями авторів на "широковживаність" класифікації, що повинна бути
придатною до користування в країнах з різним соціально-економічним розвитком і рівнем медичної допомоги. Вона розрахована на використання в лікувальних закладах різного призначення і рівня, організацій соціального страхування, до різних вимог демографічної статистики, щоб бути найбільш прийнятною для загальної епідеміологічної мети, вона відповідає намаганням авторів найбільш повно відобразити увесь спектр можливих клінічних спостережень із залученням їх до загального епідеміологічного аналізу та оцінки медикбсоціальної допомоги [49,69,70,71].
У 1970 році Рада міжнародних наукових установ (РМНУ) розпочала підготовку Міжнародної номенклатуру хвороб (МНХ), в 1975 році укладення МНХ перетворилося в сумісний проект РМНУ і ВООЗ. Головна мета МНХ -дати кожній нозологічній одиниці одну рекомендовану назву. Головні критерії відбору - специфічність, однозначність, простота, назва відоовідаа прич^йЬсх хвороби. У 1992 році виданий англомовний варіант МНХ "Хвороби нирок, сечовивідних шляхів та чоловічих статевих органів". Але в доступній нам літературі (закладах) його оригіналу або перекладу немає.
Проблеми адекватності і повноти виявлення патології нирок в Україні і до сьогодні не розв'язані [83,89,103]. Статистична звітність є обмеженою і неповною, результати епідеміологічного аналізу свідчать про неадекватність одержаних даних і необхідність удосконалення обліку [89,278,279].
Хоча нозологічні форми ХН небагаточисленні, в 1971-1981 роках в офіційній звітності проводився облік тільки по хронічному нефриту, з 1981 по 1991 роки -• по «нефрозу, нефриту, нефротичному синдрому». З 1990 року окремому обліку піддають «інфекцію нирок». В системі офіційної статистичної звітності використовувалися змістовно неокреслені поняття, що не відповідають класифікації ХН. З 1992 року звітність ведеться по гострому та хронічному гломерулонефриту, Ш, в 1993 році відокремили хронічний пієлонефрит. З того часу змін системи статистичної звітності не відбувалось. Отже, й сьогодні офіційні форми звітів не тільки не дають повного уявлення
про захворюваність населення на ХН, але й створюють реальні можливосте до подання помилкових даних.
За результатами епідеміологічного аналізу поширення ХН в Україні за 12 років, який наведений в розділі З, подані до обліку дані істотно різняться між собою. Середній показник поширення і летальності від ХН в країні має статистично істотну різницю з мінімальними і максимальними даними в регіонах, що свідчить про наявність значних розбіжностей в наданих для обліку даних. Урахування результатів визначення Cv, що об'єктивно відображає ступінь коливання показника, обґрунтовує необхідність одержання більш реальної інформації щодо епідеміології ХН в країні.
Означені недоліки, пов'язані з недосконалою системою обліку, не сприяють покращенню диференційної діагностики та встановленню обгрунтованого діагнозу ("інфекція нирок"?). Адже немає чіткої статистичної номенклатури ХН, що достатньо відображала б їх особливості і була зручною в роботі лікаря. Не підлягають офіційному статистичному обліку випадки переважного ураження нирок при СЗСТ, Аз нирок, ДГС, гострого пієлонефриту, первинного Ш (ПГН), гострої та хронічної НН. В Україні не ведеться облік хворих з ХНН у вседержавному маштабі, тому дані про поширення цієї патології обмежені, не відображають кількість хворих і потреби в замісній терапії.
Важливість обліку вищезгаданих форм полягає в тому, що вони характеризуються помірним (або швидким), часто непомітним, але невпинним прогресуванням, кількість хворих з означеною патологією зростає, майже всі вони призводять до ХНН. За останніми епідеміологічними данними, у світі спостерігається поширення ХНН, найбільше - внаслідок
ДГС, судинних нефропатій, інтерстиціального нефриту (здебільшого токсичного походження). Аналітичний розгляд епідеміологічних даних передбачає поглиблення впливу факторів навколишнього середовища та генетичної схильності щодо прогресування будь-яких ниркових захворювань та розвитку ХНН. Надання медичної спеціалізованої допомоги хворим з ХНН є коштовним для
u r
(ft
суспільства, тому велика увага приділяється вивченню можливостей запобігання розвитку ХНН в популяції, ранньому виявленню захворювань нирок, широкому залученню до ранньої діагностики хвороб нирок не тількі нефрологів, а й лікарів інших спеціальностей, превентивної медицини
[77,212,223,240].
/г\ °\ Залучення до обліку гострих, первинних уражень нирок (ГТН, ПІН/ПШ)) /
відображатиме стан захворюваності на ХН в популяції.
Особливу увагу звертаємо на те, що хворі на ХН потребують активного виявлення і спостереження, адже хвороба часто починається і прогресує непомітно, пацієнт не заявляється до лікаря. Залучення повного спектру хвороб до обліку приверне увагу лікарів загальної практики до цієї патології,
ггСґї aal (L
сприятиме покращенню виявлення, диспансерного спостереження хворих. Іше- І необхідний адекватний аналіз реальних та повноцінних епідеміологічних даних з метою можливості раннього виявлення, відповідного обліку, диспансеризації і планування медичної допомоги з урахуванням очікуваного розповсюдження ХНН.
При розробці даних про захворюваність, поширеність, летальність як правило керуються МКХ та ПС. Ми також використовували в роботі цей документ (9 - го перегляду). Зараз до роботи впроваджений 10 - перегляд, за яким хвороби, які віднося^до нефрологічної групи не мають свого класу. В 14 класі "Хвороби сечостатевої системи" виділені тільки окремі блоки, а саме: NOO-N08 - гломерулярні хвороби; N10-N16 ниркові тубулоінтерстиціальні хвороби; N17 - N19 ниркова недостатність.
запропонованих в МКХ 10-го перегляду числових
шифрів важаємо доцільним доповнення переліку нозологічної звітності, окрім прийнятих у даний час гострого і хронічного гломерулонефриту, хронічного пієлонефриту, Івїшяг гострим пієлонефритом, первинним інтерстищальним нефритом, системними захворюваннями сполучної тканини з переважним ураженням нирок, діабетичним гломерулосклерозом, амілоїдозом нирок, хронічною нирковою недостатністю.
Розроблена і запропонована нами спеціалізована клінічно-статистична номенклатура відображає основну структуру ХН, дає можливість вивчити всю групу нефрологічної патології незалежно від відношення їх до окремих класів, її впровадження сприятиме повному і реальному відображенню поширення ХН та адекватній оцінці епідеміологічних процесів в країні, що є основою планування спеціалізованої допомоги.
Таблиця 6.1
Запропонована клінічно-статистична номенклатура хвороб нирок
Нозологічна одиниця |
ШИФР МКХ - 10 |
ГГН |
N00 |
ХГН |
N03 |
ГТШ |
N10 |
ХПН |
N11 |
ган |
N12 |
СЗСТ з переважним ураженням нирок |
N 08.5* |
ДГС |
N08.3* |
ХНН |
N18 |
