- •Питання для підсумкового контролю знань студентів
- •1. Поява людини й первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях.
- •4. Східні слов'яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток, культура.
- •5.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку
- •6. Політичний і суспільний устрій Русі-України
- •7. Культура Київської Русі
- •8. Місце і значення Київської Русі в історії України
- •9. Причини і наслідки занепаду Київської Русі
- •11. Діяльність князів Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської держави.
- •12. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави.
- •19.Загарбання турками і татарами Південної України і їх напади на інші українські землі (друга половина XV століття).
- •20.Виникнення та початкова історія українського козацтва.
- •21.Військово-адміністративний устрій Запорізької Січі.
- •22.Виникнення і значення реєстрового козацтва.
- •23.Українське козацтво у другій половині XVI - першій половині XVII століть. Козацькі повстання: к.Косинського, г.Наливайка. Повстання 1620- 1630 років.
- •24.Культурне життя України в XVI – XVII
- •26. 3Борівський договір. Утворення козацької державності.
- •27. Битва під Берестечком. Укладення Білоцерківського договору
- •28. Переяславська Рада 1654 р. Та її рішення
- •29. Березневі статті 1654 р.
- •30. Дипломатична і військова діяльність б.Хмельницького у 1656 -1657рр.
- •33)Територіальне розчленування України
- •34)Україна за часів Руїни.
- •35)Відновлення козаччини на Правобережній Україні в середині 80-х років XVII століття. С.Палій
- •36)Розвиток культури України в другій половині XVII
- •37.Гетьманщина на початку XVIII століття. Гетьман і.Мазепа.
- •38.Полтавська битва та її місце в історії українського народу.
- •39.Наступ царизму на автономію України. Кінець Гетьманщини та козацького політичного і соціального устрою.
- •40.П.Орлик та його Конституція 1710 р.
- •44. Політичне становище і соціально-економічний розвиток східноукраїнських земель у першій половині XIX століття.
- •45. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •46. Декабристський рух в Україні.
- •47. Відродження української національної свідомості у першій половині хiх ст. Історичне значення творчості т.Г.Шевченка.
- •48. Кирило-Мефодіївське братство.
- •49. Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці XVIII - першій половині XIX століття.
- •50. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині XIX століття. Гурток "Руська Трійця".
- •51. Проведення реформи 1861 р. В російській Україні, її особливості і наслідки.
- •53. Український суспільно-політичний рух у другій половині XIX ст.
- •54. Українська культура в XIX - на початку XX ст.
- •55.Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині XIX - на початку XX ст.
- •59.Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центральної Ради.
- •62.Гетьманський переворот. Павло Скоропадський. Гетьманський уряд і його політика.
- •63.Кінець гетьманату, утворення уряду Директорії та його діяльність.
- •4. Внутрішня політика Директорії.
- •64.Західна Україна в 1918 р. Утворення Західно-Української Народної Республіки (зунр). Є.Петрушевич.
- •69. Перехід до нової економічної політики і її здійснення в Україні.
- •70. Утворення срср. Статус України в складі Радянського Союзу.
- •72. Український націонал-комунізм в 1920-х роках, його прояви в політиці та на практиці.
- •73.Проведення сталінської політики воєнно-комуністичного штурму в Україні: результати і наслідки.
- •74.Причини і наслідки голоду в Україні 1923 - 1933 рр.
- •75.Сталінський терор проти українського народу в 1920 - 30-і роки.
- •76.Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920 - 30-ті роки.
- •77.Створення Організації українських націоналістів (оун).Розкол в оун. А.Мельник, с.Бандера.
- •78.Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни.
- •79.Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Похід Червоної Армії в Західну Україну.
- •82.Український національно-визвольний рух в роки Другої світової війни. Оун і упа.
- •83.Звільнення України від німецько-фашистських загарбників.
- •84.Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
- •85. Україна після Другої світової війни. Перехід до мирного будівництва.
- •86. Повоєнний сталінський режим в Україні. Репресії 40-х - 50-х рр.
- •87. Західноукраїнські землі в повоєнні роки. Загострення політичної боротьби та братовбивчої війни.
- •88. Розвиток господарства Радянської України в другій половині 50-х - першій половині 60-х років.
- •89. Викриття культу особи Сталіна. Демократизація суспільно-політичного життя на Україні в другій половині 50-х - на початку 60-х років та її суперечливий характер.
- •90. Наростання кризових явищ в соціально-економічному, політичному і культурному житті Радянської України в другій половині 1960-х - першій половині 80-х років.
- •91. Національне питання в Радянській Україні в 60-х першій половині 80-х років. Дисидентський рух і його придушення.
- •92. Курс на перебудову: плани та реальності його здійснення в Україні.
- •95. Культурне й духовне життя суспільства
21.Військово-адміністративний устрій Запорізької Січі.
Характерною рисою заселення території України у XV ст. було те, що основна маса людності мешкала на здавна обжитих землях - Київщині, Галичині, Волині, Поліссі та Поділлі. А південні землі - Середня Наддніпрянщина, Запоріжжя - мали значні природні багатства, але були незаселені. Саме тут і постає нове соціальне явище - козацтво.Причини появи козацтва: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Джерела формування нової соціальної верстви в – селянство(тікаючи у степ, протестувало проти закріпачення та посилення феодальної експлуатації), міщанство(йшло на південь спочатку з метою сезонного промислу, полювання, рибальства, а потім об'єднувалося й будувало на Дикому полі невеличкі захисні містечка - прообрази Січі). Головними справами козаків були організація походів проти татар і заготівля дичини та риби.Низове козацтво у 80-ті роки XVI ст. зробило своїм центром Січ на о. Томаківка(Дніпропетровської обл). З 1593 р. до 30-х років XVII ст. Січ знаходилась на о. Базавлук (Нікопольського району Дніпропетровської обл.). Це був військовий табір і водночас козацька громада, товариство, із своїми звичаями, законами. Тут проживали лише чоловіки. Мешкали в простих куренях з дерева та хмизу, вкритих від дощу кінськими шкірами. Назва "курінь" означала також одиницю громадської організації. Традиційно їх було 38. Курінь об'єднував до 600 козаків, які мали спільну скарбницю, був військовою та почасти господарською одиницею. Як правило, десята частина війська перебувала постійно на Січі. Решта, особливо влітку, була задіяна у промислах, роз'їзній службі або у військових походах.Головними елементами політичного устрою Війська Запорозького були загальна козацька рада, інститут кошового. Рада була органом прямої дії, їй належали певні законодавчо-розпорядчі функції. Вона обирала кошового отамана і старшину (суддю, осаула, писаря). Кошовий був військовим головнокомандувачем, зосереджував всю повноту вищої виконавчої, адміністративної та судової влади, політично репрезентував Військо перед іноземними державами. У воєнний час він мав право діяти як необмежений диктатор, але без загальної ради всього Війська не міг приймати принципових рішень.З політичної точки зору Запорізька Січ була фактично зародком майбутньої української держави.
Козацтво поділялося на полки чисельністю 500-1000 осіб. Полки складалися з сотень. А декілька сотень складали курінь. Усе козацьке військо очолював гетьман (з часів Б. Хмельницького), а запорожців - кошовий отаман. У військовому плані Січ складалася з 38 куренів, а територіальне - з 8- 10 паланок. Вступ і вихід з Січі були добровільними. Прибульцеві міняли ім'я, аби приховати минуле втікача. На Січі поряд із повноправними козаками були й новаки - джури, молодики. Протягом трьох років вони не могли брати участь у виборах старшини і, як правило, прислужували бувалим козакам. Загалом Військо Запорізьке можна поділити на січових козаків - нежонатих, загартованих у боях, і волосних - сімейних козаків, які більший час жили за межами Січі. Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Поступово формується козацька адміністрація - військовий суддя, військовий отаман, хорунжий, гармаш, полковник, писар, осавула та ін. Контроль за їхньою діяльністю здійснювала козацька рада.
Найважливішу роль грало власне козацьке право- сукупність правових звичаїв, які сформувались у сфері козацьких суспільних стосунків. Це право було неписаним, оскільки козаки вважали, що будь-які писані закони так чи інакше обмежать їхню волю(стан стосунків, затверджувало військово-адміністративну організацію,кваліфікувало види злочинів, покарань).
Висновок: яскраво виражена форма державності, з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Внутрішньо політичниі суперечності - майнова нерівність, соціальне розшарування. Особливості, які не дали стати повноцінною державою. (створення скоріше моральні, ніж етнічні принципи, нечітка визначеність території, основне завдання - була військова конфронтація, питанням внутрішнього устрою - фінансовій системі, освіті, будівництву міст тощо-уваги практично не приділялося.
