Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
экз.стр.укр..doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
746 Кб
Скачать
☆

21.Військово-адміністративний устрій Запорізької Січі.

Характерною рисою заселення території України у XV ст. було те, що основна маса людності мешкала на здавна обжитих землях - Київщині, Галичині, Волині, Поліссі та Поділлі. А південні землі - Середня Наддніпрянщина, Запоріжжя - мали значні природні багатства, але були незаселені. Саме тут і постає нове соціальне явище - козацтво.Причини появи козацтва: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).

Джерела формування нової соціальної верстви в – селянство(тікаючи у степ, протестувало проти закріпачення та посилення феодальної експлуатації), міщанство(йшло на південь спочатку з метою сезонного промислу, полювання, рибальства, а потім об'єднувалося й будувало на Дикому полі невеличкі захисні містечка - прообрази Січі). Головними справами козаків були організація походів проти татар і заготівля дичини та риби.Низове козацтво у 80-ті роки XVI ст. зробило своїм центром Січ на о. Томаківка(Дніпропетровської обл). З 1593 р. до 30-х років XVII ст. Січ знаходилась на о. Базавлук (Нікопольського району Дніпропетровської обл.). Це був військовий табір і водночас козацька громада, товариство, із своїми звичаями, законами. Тут проживали лише чоловіки. Мешкали в простих куренях з дерева та хмизу, вкритих від дощу кінськими шкірами. Назва "курінь" означала також одиницю громадської організації. Традиційно їх було 38. Курінь об'єднував до 600 козаків, які мали спільну скарбницю, був військовою та почасти господарською одиницею. Як правило, десята частина війська перебувала постійно на Січі. Решта, особливо влітку, була задіяна у промислах, роз'їзній службі або у військових походах.Головними елементами політичного устрою Війська Запорозького були загальна козацька рада, інститут кошового. Рада була органом прямої дії, їй належали певні законодавчо-розпорядчі функції. Вона обирала кошового отамана і старшину (суддю, осаула, писаря). Кошовий був військовим головнокомандувачем, зосереджував всю повноту вищої виконавчої, адміністративної та судової влади, політично репрезентував Військо перед іноземними державами. У воєнний час він мав право діяти як необмежений диктатор, але без загальної ради всього Війська не міг приймати принципових рішень.З політичної точки зору Запорізька Січ була фактично зародком майбутньої української держави.

Козацтво поділялося на полки чисельністю 500-1000 осіб. Полки складалися з сотень. А декілька сотень складали курінь. Усе козацьке військо очолював гетьман (з часів Б. Хмельницького), а запорожців - кошовий отаман. У військовому плані Січ складалася з 38 куренів, а територіальне - з 8- 10 паланок. Вступ і вихід з Січі були добровільними. Прибульцеві міняли ім'я, аби приховати минуле втікача. На Січі поряд із повноправними козаками були й новаки - джури, молодики. Протягом трьох років вони не могли брати участь у виборах старшини і, як правило, прислужували бувалим козакам. Загалом Військо Запорізьке можна поділити на січових козаків - нежонатих, загартованих у боях, і волосних - сімейних козаків, які більший час жили за межами Січі. Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.

Поступово формується козацька адміністрація - військовий суддя, військовий отаман, хорунжий, гармаш, полковник, писар, осавула та ін. Контроль за їхньою діяльністю здійснювала козацька рада.

Найважливішу роль грало власне козацьке право- сукупність правових звичаїв, які сформувались у сфері козацьких суспільних стосунків. Це право було неписаним, оскільки козаки вважали, що будь-які писані закони так чи інакше обмежать їхню волю(стан стосунків, затверджувало військово-адміністративну організацію,кваліфікувало види злочинів, покарань).

Висновок: яскраво виражена форма державності, з усіма ознаками демократичної республіки: фактична рівність козаків, відсутність кріпосного права і феодальної власності на землю. Захист православної віри слугував потужною ідеологічною основою життя Запоріжжя. Внутрішньо політичниі суперечності - майнова нерівність, соціальне розшарування. Особливості, які не дали стати повноцінною державою. (створення скоріше моральні, ніж етнічні принципи, нечітка визначеність території, основне завдання - була військова конфронтація, питанням внутрішнього устрою - фінансовій системі, освіті, будівництву міст тощо-уваги практично не приділялося.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]