Іі. Музично теоретичний аналіз

Форма твору – куплетна. Два куплети які відрізняються один від одного мелодією, динамікою та темпом.

Основна тональність твору f moll гармонічний. У 4-му такті композитор використовує мелодичний лад.

В 12 такті зустрічається друга понижена ступінь. В 15-му такті відбувається відхилення в B dur в 21-му такті музичний матеріал повертається в основну тональність (f moll).

Даний твір виконується у темпі Andante що в перекладі з італійської означає «крокуючи» або «повільно». У 15-му такті з метою підкреслити кульмінацію твору темп змінюється на Piu animato – «живее». В шістнадцятому такті зустрічається термін Stringendo що в перекладі з італійської означає «прискорюючи темп». В 21-му такті музичний матеріал повертається до основного темпу. Також композитор використав у творі «Осінь» сповільнення темпу «Ritenuto» в 7-му 9-му та 24- му тактах, з метою краще передати художній образ твору.

Весь твір викладений в розмірі 4/4 - це складний розмір, який має одну сильну долю (І доля) та відносно сильну долю (ІІІ доля).

Ритм твору допомагає максимально чітко передати характер твору, його контрастність та красу. Це рух восьмими, четвертями та половинними, також використовується нота з крапкою.

Розглянемо приклад ритму, який часто трапляється в даному творі:

Як бачимо, музичний матеріал доволі різноманітний. Наприклад(20-24 такти):

Як бачимо з прикладу в творі досить часто зустрічаються різні за тривалістю паузи.

Фактура (лат. factura - обробка, від facio - роблю) - сукупність засобів музичного викладу, що утворює технічний склад твору, його муз. тканину. Фактура твору – акордова з елементами підголоскової поліфонії яка зустрічається в 4, 7-8, 11-14-му тактах. Розглянемо 13-14-і такти.

Ііі. Вокально-хоровий аналіз

Твір «Осень» написаний для мішаного чотирьохголосного хору. Музичний матеріал твору знаходиться в зручній теситурі для кожної партії. Але в творі є фрагмент який по теситурі зависокий для всіх партій (15-19такти)З метою всіма можливими засобами музичної виразності підкреслити кульмінацію твору композитор піднімає теситурні умови для кожної партії, що може становити певні труднощі для виконання.

Загальний діапазон хорових партій від «фа» великої октави в партії басу до «соль бемоль» другої октави в партії сопрано.

Звуковедення твору legato, проте з 15-го по 20-ий такти у зв’язку з літературним текстом слід використовувати non legato.

У даному творі не виникає потреби в ланцюговому диханні так як композитор використав дуже багато пауз. Твір включає в себе партії S, A, T, B. Розглянемо кожну з них окремо.

Soprano.

Сопрано співають в межах однієї октави від ноти «до» першої октави до «соль бемоль» другої у досить зручній теситурі. Звуковедення в цій партії різноманітне то хвилеподібне (15-20 такти) то стрибками (1-10 такти). Розглянемо 1- 4 такти:

Починається твір з ноти «фа» на гучній динаміці це становить труднощі, так як твір аккапельний і є ризик «фальші» з боку даної партії в цьому фрагменті. Також поява в 12 такті «соль бемоля» може становити певні інтонаційні труднощі:

Alt

Ця партія співає в межах октави від «до» першої октави до «до» другої октави. Теситура на протязі всього твору відносно зручна так як ноти від «соль» до «до» першої октави є перехідними для цієї партії і можуть виникати інтонаційні труднощі. Голосоведіння плавне, рух мелодії по секундам та терціям. Розглянемо 5-7такти.

Цей уривок є не дуже зручним для партії альтів, тому що присутні перехідні ноти та стрибки, і непрофесійні співаки можуть співати її «на горлі» Це є загрозою для інтонації.

Tenor

Партія тенора досить складна в мелодії присутня значна кількість стрибків на кварти, квінти, сексти та септими. І співає від «мі» малої октави до «соль бемоль» першої октави. Розглянемо 1-4 такти.

В цьому фрагменті чітко виражене підтвердження вище сказаних слів.

Розглянемо також фрагмент 15 – 20-ий такти.

В даному фрагменті можна спостерігати спів в високій теситурі протягом тривалого часу що становить певні труднощі для виконавців.

Bas

Партія басів звучить від «фа» великої октави до «ре» першої. Партія складна і в більшій частині твору висока. Складність становить 5-7 такти та 15- 20 таки яка зображена у вигляді невеличкої темки. Мелодія рухається на кварту в низ а потім вгору знов на кварту. Це може викликати певні інтонаційні труднощі. Приклад 15-20 такти:

Інтонаційний ансамбль це - повна злитість всіх голосів хорової партії між собою по висоті, без неї неможливий чистий загально хоровий лад. Даний твір є складним для інтонування, так як трапляються часті знаки альтерації, зміна тональності, висока теситура та різноманітна динаміка. Динаміка ppp в 8-му такті є дуже складною для інтонування, так як може співаки при неправильному диханні та опорі можуть використовувати придихову атаку звука це вимагає особливої уваги від диригента та співаків.

Ритмічний ансамбль ґрунтується на єдиному відчутті темпу, метра і ритму усіма співаками, на синхронному збігу голосів по вертикалі, одночасному взятті дихання, проголошенні слів. У цьому творі доволі складний ритм, трапляються часті паузи (майже в кожному такті). Цей факт може викликати серйозні труднощі при виконанні твору a ccapella і що б їх уникнути диригент повинен чітко «давати» ауфтакти а співакам бути особливо уважними.

Найскладнішим ансамблем є дикційний ансамбль, так як часто при виконанні дикція може бути не зрозумілою.