20Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.

Швидкість запам'ят. визначається кількістю повторень, необхідних для запам'ят. нового матеріалу.

Точність-хар-ся відповідністю відтвореного тому, що запам'ятовувалося.

Міцність-виявляється у тривалості збереження заученого або повільності його забування. Готовність до відтворення - у тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй знання, вміння, навички.

Індивідуальні відмінності пам'яті зумовлені ВНД. Були встановлені взаємозв’язки з властивостями ВНД (сили, лабільності, врівноваженості). Люди з сильною НС мають кращі показники пам'яті при роботі в ускладнених умовах, бо у них більш вираженою є швидкість утворення умовних рефлексів. Вони виявляють переваги в заучуванні складного матеріалу з недостатньою логічністю. У людей зі слабкою нервовою системою існують переваги при запам'ят. логічно пов'язаної вербальної інфор.

Індивідуальні якісні відмінності в пам'яті виявляються в тому, що в одних людей ефективніше закріплюється образний, в інших - словесний логічний матеріал. Тому у психології розрізняють наочно-образний тип пам'яті характерний для живописців, письменників, музикантів, словесно-абстрактний - для науковців. Змішаний тип пам'яті спостерігається в людей, у діяльності яких не помітні переваги певного типу. Кожен із типів пам'яті ґрунтується на певних природних задатках, але формується і в процесі діяльності.

21Проаналізувати психологічні умови ефективного запам’ятовування.Важливою умовою ефективного запам'ятовування є сприятливий психічний стан для засвоєння нового матеріалу. Погано сприймає матеріал людина втомлена, роздратована, пригнічена. Відомі випадки осяяння пам'яті перед сном і після пробудження вранці. Позитивний ефект досягається стимуляцією пам'яті, що пояснюється приведенням організму в актуальний стан.

Найважливішим методом запам’ят. є-повторення. У психології відомі 2 способи повторення: концентроване-матеріал заучується в один прийом, без перерви. І розподілене- кожне читання відокремлене від іншого деяким проміжком.

Метод відтворення під час заучування. Суть-спроба відтворити матеріал, який ще повністю не вивчений. Вивчити матеріал можна двома способами: а) обмежитися тільки читанням і читати до тих пір, поки він не буде вивчений, б) прочитати 1-2 рази, потім спробувати його вимовити.

Необхідною умовою запам'ят. є розуміння матеріалу, утворення смислових зв'язків. Незрозумілий матеріал, не викликає інтересу й запам'ят. гірше, ніж систематизований, зрозумілий.

22Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.

Сутність-мислення - це психічний пізнавальний процес узагальненого та опосередкованого відображення істотних елементів, властивостей і зв'язків між ними у предметах і явищах об'єктивної дійсності. Це відображення відбув. на основі виникнення другосигнальних тимчасових нервових зв'язків з опорою на першосигнальні. Тимчасові нервові зв'язки на рівні 1 сигнальної системи віддзеркалюють емпіричні знання, у яких істотне і варіативне співіснують. Слово ж вбирає в себе суттєве у характеристиці предметів, явищ і подій, завдяки своїй здатності до узагальнення дає змогу відірватися від дійсності, абстрактно відобразити глибинне в об'єктах буття.

Мислення дає знання про істотні властивості, зв'язки і відношення об'єктивної реальності, здійснює у процесі пізнання перехід від явища до його сутності. Мислення опосередковано відображає дійсність. Воно здійснюється через аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, тобто через мисленнєві операції, спираючись на знання, що дістає вираження у слові. Воно дає можливість вийти за межі безпосереднього досвіду.

23Пояснити психологічні теорії мислення.Асоціативна психологія (Ебінгаузен, Юнг)Ця теорія зводить мислення до чуттєвих елементів відчуттів, а його закони до асоціативних законів. Позитивною складовою підходу було визнання чуттєвого пізнання, як джерела, а негативною – відсутність аналізу регулятивних механізмів мислення та специфіки змісту мислення.Вюрсьбурцька школа (Ах, Зельц, Кюльпе, Уат)Представники зазначали мислення має свій специфічний зміст, який не зводиться до наочно-образного змісту відчуттів та сприймання. Мислення має без образний характер, тобто не зв’язана з чуттєвим досвідом. Представники концепцію детермінуючих тенденцій які задають напрямок мисленнєвому процесу.Гештальтпсихологія (Кофка)На підставі принципу структури намагалися звести мислення до наочного змісту як перетворення феноменальних структур свідомості. Діяльнісний підхід (Рубінштейн, Тихомиров, Матюшкин, Давидов, Гальперін, Талуніна). Мислення розглядалось як мисленнєва дія. Якщо мислення – це процес пізнання, або пізнавальна діяльність, то до її складу обов’язково входять мислительні дії. Мислительні дії – дії з об’єктами відбитими в образах уявлення і поняття про них. Вони є основним видом розумової діяльності, вони формуються на основі зовнішніх і практичних дій.Дослідження процесу розвитку мислитель них дій надана Гальперіним і Талуніною. На початку дії відбув. на матеріальні об’єкти, що сприймаються, або на їх зображення. Далі вони здійснюються тільки в плані голосного мовлення без опори на предмети чи їх зображення. Нарешті, дії виконані в цілі за допомогою мовлення про себе, тобто стають внутрішніми, розумовими, мислитель ними діями.Мислительні дії, які і практичні бувають дуже різноманітні. Вони зв’язані з тим чи іншим конкретним матеріалом. І тому існують арифметичні, геометричні, технічні дії.Так, будь-яка мислительна дія здійснює пошук відповіді на якесь питання.