Перелік умовних позначень

АЛН – авторський лексичний новотвір

ЛСГ – лексико-граматична група

СП – семантичні поля

ТГ – тематичні групи

ВСТУП

Поповнення лексики – історично неминучий процес, необхідний для того, щоб на кожному етапі розвитку мова могла відповідати потребам суспільства як у спілкуванні, так і в закріпленні результатів пізнання дійсності, у розвитку та збагаченні культури народу. Мова ніколи не залишається чимось застиглим і незмінним. Будь-яке нове слово, за образним висловлюванням дослідниці Н. З. Котелової, являє собою «новий монументальний камінь, що входить до складу тієї піраміди мови, яку творять народи упродовж віків, засвідчуючи своє буття, і останній, верхній, камінь якої буде покладений лише тоді, коли її [піраміди] будівництво буде завершене» [35, с. 170]. Інакше кажучи, розвиток мови припиниться лише тоді, коли припинить своє існування людство.

У кінці ХХ – на початку ХХІ століть під впливом чинників позамовного характеру (політичних, економічних, соціокультурних, науково-технічних змін у житті суспільства), відбуваються великі зміни у мові, що певною мірою відображається і в художньому стилі. Сьогодні в царині вітчизняного мовознавства особливу увагу приділяють вивченню авторських лексичних новотворів (далі – АЛН) – специфічних лексичних утворень, що виникають у процесі індивідуального мовленнєво-творчого акту внаслідок свідомого чи несвідомого порушення автором мовної норми. Авторська номінація містить у собі згусток мисленнєвої енергії її творця, демонструє не лише світобачення окремої особистості, а й образно відтворює національне світовідчуття, і може, за потреби, поповнити загальномовний словник народу.

Ґрунтовне опрацювання інновацій неможливе без комплексного дослідження особливостей оказіонального словотвору провідних українських письменників і виявлення загальних закономірностей у галузі індивідуально-авторської номінації в різні періоди розвитку української мови. Особливої уваги вчених заслуговує індивідуальний стиль Василя Слапчука – українського поета, прозаїка, літературного критика, який увійшов в історію сучасної літератури й мови як сміливий експериментатор не лише в галузі розширення ідейно-тематичного спектру творів, а й у царині авторської лексичної номінації. Однак досі словотворча практика поета не була предметом спеціального наукового аналізу, що й зумовлює необхідність її вивчення.

Значний внесок у виникнення нових мовно-виражальних засобів зробили сучасні поети (С. Сапеляк, В. Рябий, А. Миколаєнко, Б. Чепурко, В. Кухта, М. Шунь, Л. Горлач та інші), твори яких надруковано в літературних журналах протягом 2012 року. Літературний доробок цих авторів має неоцінне значення для науковців, адже вони збагатили українську мовну картину своїми високохудожніми текстами.

У науковій літературі вже проаналізовано новотвори письменників ХХ століття: Михайля Семенка (Г. М. Вокальчук), Василя Барки (Н. А. Адах), Грицька Чубая (О. Тимочко), Яра Славутича (Н. М. Сологуб), Миколи Вінграновського (Г. М. Вокальчук), Павла Загребельного (Т. Г. Юрченко), поетів 80–90-х рр. (О. О. Жижома), поетів-неокласиків (Н. В. Гаврилюк) та ін. Незважаючи на те, що наприкінці XX ст. індивідуально-авторська неологія виокремилась у самостійну дисципліну (Г. М. Вокальчук, Ж. В. Колоїз, О. О. Жижома, Т. Г. Юрченко, Г. М. Віняр, А. А. Калєтнік, Н. А. Адах, Н. В. Гаврилюк, О. Б. Тимочко та ін.), на сьогодні є лише поодинокі розвідки, присвячені аналізу індивідуально-авторських новотворів, зафіксованих у словнику поетів кінця ХХ – поч. XXI ст. Потребою їх усебічного вивчення, що дасть змогу глибше з’ясувати мовні механізми і причини оказіональної номінації, виявити актуальні процеси у словотворчій практиці сучасників, простежити схожі та відмінні ознаки в мовотворчості поетів різних століть, частково заповнити інформаційний вакуум у висвітленні особливостей розвитку національної художньої мови аналізованого хронологічного періоду, сприятиме розвиткові вітчизняної поетичної лексикографії й зумовлена актуальність нашої праці.

Мета роботи полягає у дослідженні структурно-семантичних особливостей авторських лексичних новотворів у поетичному мовленні кінця ХХ – початку ХХІ століття.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

1) обґрунтувати теоретичні засади дослідження авторських лексичних новотворів;

2) здійснити лексико-граматичну і лексико-семантичну класифікацію авторських лексичних новотворів;

3) визначити найбільш репрезентативні лексико-семантичні групи АЛН у поетичному мовленні поетів кінця ХХ – початку ХХІ століття;

4) виконати частотний аналіз авторських номінацій за частиномовною належністю;

5) описати дериваційну структуру авторських лексичних новотворів, визначити продуктивні способи оказіональної номінації;

6) укласти словники авторських лексичних новотворів у поезії Василя Слапчука та у поетичному мовленні сучасних авторів;

Об′єктом дослідження є індивідуально-авторська номінація в поезії кінця ХХ – початку ХХІ століть.

Предмет дослідження – семантична, лексико-граматична і дериваційна структура авторських лексичних новотворів та їхнє лексикографічне представлення.

Джерельною базою роботи є поетичні тексти, вміщені в літературних журналах «Дніпро», «Дзвін», «Київ», «Дивослово» за 2012 рік та в поетичних збірках Василя Слапчука: Вибране : поезії / ред-упоряд. П. Коробчук ; передм. Є. Барана. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 586 с.; Дванадцять ню: Інтим. лірика. – Луцьк: Твердиня, 2005. – 180 с.; Золоті куполи. Поезії. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – 276 с.; Крапка зсередини: Передмови, поезії, простотаки. – Львів: Престиж-Інформ, 2000. – 120 с.; Мовчання адресоване мені: Трикнижжя Явіна: Максими і простотаки: Поезії. – Луцьк: Надстир’я, 1996. – 112 с.; Навпроти течії трави: Поезія, проза. – Луцьк: Надстир’я, 2001. – 208 с.; Німа зозуля: Вірші. – Дрогобич: Відродження, 1994. – 111 с.; Новенький ровер старенького пенсе (Книга життя і смерті): Поезія. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007. – 88 с.; Птах з обпаленим крилом: Трикнижжя: Поезія, проза. – Луцьк: Волин. обл. друк., 2002. – 304 с.; Солом’яна стріха Вітчизни: Поезії. – Луцьк: Волин. обл. друк., 2003. – 176 с.; Сучок на костурі подорожнього: Поезії. – Луцьк: Волин. обл. друк., 2002. – 192 с.; Так!..: Поезія, публіцистика: Присвячую моєму Президенту Вікторові Ющенку та всім героям Помаранчевої революції. – Луцьк: Твердиня, 2005. – 33 с.: іл.; Трикнижжя Явіна: Максими і простотаки: поезії. – Луцьк, 1996. – 110 с.; Укол годинниковою стрілкою: Вірші укр. мовою. – Луцьк: ІНІЦІАЛ, 1998. – 176 с.; Як довго ця війна тривала: поезії. – Луцьк, 1991. – 128 с.

Матеріал дослідження – близько 300 авторських лексичних новотворів.

У роботі використано такі методи дослідження: аналіз фактичного матеріалу здійснено за допомогою загальнонаукового аналітично-описового методу та його прийомів (лінгвістичного спостереження, узагальнення, класифікації, кількісної репрезентації); метод кількісних підрахунків застосовано для виявлення основних тенденцій індивідуально-авторької номінації в поезії кінця ХХ – початку ХХІ століть.

Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що в ньому вперше докладно проаналізовано поетичні словники українських авторів кінця ХХ – початку ХХІ століть, досліджено семантику та дериваційні особливості виявлених новотворів як специфічних репрезентантів мовно-поетичної картини світу.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження дають змогу простежити основні тенденції творення лексичних інновацій у поезії кінця ХХ – початку ХХІ століть і сприяють поглибленню теорії української неології, ідіостилістики, лінгвостилістики, дериватології, подальшому опрацюванню теоретичних засад письменницької неографії.

Практичне значення. Результати дослідження можна використати у процесі читання таких розділів сучасної української літературної мови, як «Лексикологія», «Лексикографія», «Словотвір», а також спецкурсів з індивідуально-авторської неології, лінгво- та ідіостилістики. Зібраний фактичний матеріал буде корисним у практиці поетичної лексикографії для укладання авторських словників та в неографії – для підготовки словника авторських лексичних новотворів у поезії ХХ – ХХІ століть.

Апробація роботи. Основні положення роботи обговорено на засіданнях неографічної лабораторії «NEOLEX-Рівне» Рівненського державного гуманітарного університету та круглого столу «Українська індивідуально-авторська неологія на зламі тисячоліть» (до 5-річчя лексикографічної лабораторії «Острозький неограф» Національного університету «Острозька академія») (19 вересня 2012 р.), на Фестивалі науки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (12–16 травня 2014 р.).

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків.