3.Визначте програмні вимоги до опрацювання розділів «Текст»……

Відповідно до вимог програми учнів формуються деякі уявлення про мову мовлення і текст.

-мова є засобом спілкування, одиницями мови є звуки , словосполучення слів, речення, текст, мова пов»язана з мисленням,українська мова – мова українського народу, мова споріднена з рос і білорос мовами ,знання застосовуються у практичному мовленні, є дві форми мовлення усне і писемне. Робота над досягненням цієї мети розпочинається на спеціально відведених уроках і продовжується при вивченні всіх тем і розділів програми, на заннятях з розвитку зв»язного мовлення. Основою роботою має стати підручник, уитель повинен постійно спрямовувати бесіду, роз»яснювати наведене в пдручнику, при потребі доповнювати їх фактами.

У ході роботи слід зазначити що словниковий запас мови весь час поповнюється., що у світі є багато мов і кожен народ має свою мову ,предмети ознаки, що є дві форми мовлення – усна і писемна. Учні мають навчитися вимовляти чітко слова, виділяти більшою силою голосу ті частини речення які є відповіддю на поставлення питання, тобто слова які в даній ситуації мовлення є найголовнішими для висловлення думки..Учитель повинен стежити щоб учень не обривав речення а завершував їх логічно і граматично.Питання культури мовлення і етики спілкування треба тримати в полі зору як на уроках так і в позаурочний час, домагаючись усвідомлення кожним учнем усіх названих вимог. Формування уявлення про текст – не самоціль.Вони – основа для розвитку зв»язного мовлення школярів.Тексти різні за будовою, призначенням , за типами і стилями викладу, жанрами, стають не тільки об»єктом спостереження і аналізу, а й зразком для власних висловлювання.Учні поступово вчаться користуватися у мовленні всіма лексичними і граматичними засобами мови.набувають умінь висловлювати свої думки ,робити висновки.З терміном «текст» учні стикаються вже в букварному періоді , коли вчаться читати і переказувати тексти букваря. Лінгвістичні уявлення про текст як зв»язне висловлювання формується в учнів починаючи з 2 класу. Учні засвоюють що текст утворюється з речень пов»язаних між собою за змістом і до тексту можна дібрати заголовок.Важливим є вміння членувати текст на смислові частини – абзаци.

Учні мають засвоїти що в тексті буває зачин основна частина і кінцівка.Тексти для аналізу треба обирати виразні і за змістом, і за засобами зв»язку.

4.Обгрунтуйте суть методів навчання граматики…

Є такі методи єврестичний, частково – проблемний та проблемний метод. Вони не виключають можливоті використання й інших методів, зокрема пояснювально – ілюстративного й репродуктивного. При вивченні граматики можливо різне співвідношення методів навчання, а також різні прийоми реалізаціі іх. Євристичний метод – головним прийомом роботи є евристична бесіда та користуються тоді коли в учнів є попердні знання спираючись на які на основі спостереження за мовним матеріалом діти більш чи менш самостійно можуть прийти до узагальнення, зробити потрібний висновок. Проблемний метод – цей метод також спрямований на оактивізацію пошукової діяльності школярів. Головним прийомом, що лежи в основі цього методу є спостереження за мовним матеріалом яке викликає проблемну ситуацію, та евристична беіда, яка допомагає вийти з ситуації інтелектуально утруднення. Створення проблемної ситуаціі одне з найважливіших питань у теорії і практиці проблемного навчання.

Частково проблемний метод- суть цього методу полягає в тому що учні оволодівають лише окремими елементами пошукової діяльності. В основі цього методу лежать такі прийоми як єврестична бесіда, работа з підручником граматичний розбір. Пояснювально – ілюстративний і репродуктивний метод – входить і такий що підлягає засвоєнню внаслідок запам’ятовування. Учитель користується тоді, коли досягнути навчальної мети іншими методами неможливо. Тому його використовують закріплення знань, засвоєння способів оперування ними використання різних методів забезпечення не тільки засвоєння учнями граматичного матеріалу, а й формування умінь і навичок його застосування. Методика формування граматичних понять-можна засвоїти, спираючись тільки на логічну работу мислення. Для того щоб необхідно навчити прийомів розумової діяльності , за допомогою яких досягаеться виявлення, ви членування і обьеднання істотних ознак обьектів що вивчаються. У зв’язку з цим засвоюють поняття корінь, суфікс, префікс, закінчення, іменник прикметник займенник, дієслово, прийменник, підмет, присудок тощо. Процес формування граматичних понять умовно можно поділити на 4етапи: 1. Формування граматичних понять поягає в аналізі мовного матеріалу з метою виділення стотних ознак поняття 2. Формванння граматичних понять полягає в узагальненні істотних ознак, вставленні зв’язків між ними та у введенні терміна 3. Формування граматичних понять полягає в уточненні суті ознак поняття і зв’язків між ними 4. Полягає в конкретизації вивченого поняття завдяки виконанню вправ, які вимагають практичне застосування одержаних знань . Під час формування граматичних понять слід учити школярів абстрагуватись від лексичного значення конкретних слів, узагальнювати

(синтезувати) та спільне, що власне певній мовній категорії. Кінцевою метою є формування уміння застосовувати набуті граматичні знання безпосередньо з метою спілкування. Значення знань з синтаксису в поч. класах набуває особливого значення. Пояснює значення уроків української мови в початковій ланці освіти. Оволодіти нормами граматичної структури школярам в будові рідної мови способом висловлення думки, піднести рівень розвитку зв’язного мовлення вивченя в школі синтаксису має на меті, по перше формувати у дитини правильне уявлення про мову як особливу сферу дійсності по друге підвищувати рівень розвитку мовлення школяра. Можна виділити кілька напрямів, між якими існує тісний зв’язок 1.практичні спостереження за синтаксичною будовою та інтонацією оформленням речень, побудова речень з різної кількості членів,з різним розташуванням їх за поданим зразком та схемою.2. Формування уявлень про одиниці синтаксису – словосполучення, речення, зв’язне висловлювання (текст)3. засвоєння структури речення і найважливіших синтаксичних понять. Засвоєння синтаксичної термінології 4. Поглиблення знань і умінь під час опрацювання несинтаксичних тем. 5. Формування учнів уміння використовувати у власному мовленні за метою висловлювання. Вироблення початкових уявлень про речення і його будову – учні одержують у період навчання грамоти вони засвоюють смислові та формальні ознаки щоб учні усвідомили будову речення, вони повинні зрозуміти що воно складається зі слів вчителю слід пам’ятати що правильні уявлення про речення і його будову сформуються лише тоді коли учні глибоко усвідомлять кожну його ознаку вчитель постійно повинен дбати про урізноманітнення вправ добирати для аналізу різні варіанти речень. Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку учні застосовують лише одну з ознак словосполучення: слова у ньому повьязуться за смислом та граматично-за допомогою закінчень слів або закінчень і прийменників; зв’язок встановлюється постановкою питання від головного слова до залежного. Однак у процесі практичної роботи учні поступово вчаться відрізняти сполучення гловних членів від інших сполучень слів з цією метою з перших же кроків навчання учні вчаться визначати основи речення. За таким методичним підходом здійснюється ознайомлення учнів з порядом встановлення зв’язків між членами речення.

5.Визначтепрограмні вимоги до вивчення елементів лексикології…Робота над вивченням лексики в школі спрямована на збагачення активного словника учнів,розвиток зв’язного мовлення,вироблення навичок свідомого оволодіння новими словами,уточнення значення і сфери вживання відомих слів. У початкових класах лексика як самостійний розділ науки про мову не вивчається. Учні засвоюють лише деякі лексичні відомості,зокрема практично ознайомлюються з прямим і переносним значенням слова,багатозначністю,синонімією й антонімією. Програма початкових класів не передбачає виділення годин на лексичні вправи.Вони повинні проводитися із заняттями граматики й правопису і включатися як органічна частина занять в уроки української мови. У роботі над уточненням і розширенням словника можна визначити такі основні напрямки: 1лексичний аналіз мови художнього твору який вивчається на уроці.2зясування значення слів шляхом використання різних способів.3виконання завдань на добір слів з певними значенням.4Введенняподаних слів у речення чи тексти. Так в учнів поступово виховується увага до значення слів і висловів,що є важливою передумовою успішної роботи над збагаченням і активізацією словникового запасу школярів. Особливості методики формування поняття про багатозначність слів передбачає: усвідомлення того що слово може мати кілька значень;точність уживання багатозначних слів у мовленні. Синоніми робота над синонімами допомагає учням тонше сприймати слово, бачити в ньому, крім основного значення, ще й різні смислові та експресивні відтінки, а від та бути точнішими у слововживанні. Антоніми школярі користуються такими логічними операціями, як порівняння, зіставлення, протиставлення, які сприяють розвиткові розумової здібності дітей.

Омоніми,робота над вивченням омонімів має на меті:усвідомлення учнями того,що окремі слова,які однаково звучать,мають різне значення;точне вживання однозвучних слів у мовленні. Ознайомлення учнів із словами,які однаково звучать,але мають різне значення,починається в період навчання грамоти

Пряме і переносне значення слів:учні часто плутають пряме і переносне значення слова і тому роблять помилки,вживаючи слова з переносним значенням. Завдання класовода,навчити-розрізняти пряме і переносне значення слів;-уживати слова з переносним значенням у мовлення.

6.Обгрунтуйте програмні вимоги і завдання морфемної будови слова…Ознайомлення молодших школярів із морфемною будовою слова розкриває широкі можливості для систематичного розширення і уточнення словника дітей,оволодіння одним із способів розкриття лексичного значення слова,знайомляться із словотворчими засобами-це сприяє на розвиток точного і образного мовлення дітей.Оволодіння умінням здійснювати морфемний аналіз слова закладає основі для формування письма.Завдання вивчення морфемної будови слова в початкових класах полягає у формуванні в учнів поть:основа,закінчення,корінь,суфікс,префікс,усвідомлення їх ролі,а також у практичному оволодінні морфологічним способом словотвору у збагаченні і розширенні словника учнів. Формант показник похiдностi слова, кожне  похiдне слово крiм твiрноï частини має словотвiрний елемент  формант. Формантами бувають префiкси, суфiкси, постфiкси, кофiкс і так далі.

Префікс

Учитель знайомить дітей з ознаками частини слова

-префікси утворюють нові слова або слова з новими відтінками значень –префікс стоїть перед коренем.Значення префіксів найзручніше показувати під час вивчення дієслів.Для ознайомлення дітей з префіксами краще брати словосполучення.

Суфікс

Мета- розкрити роль суфіксів у слові.Суфікс це частина слова,з допомогою якої утворюються нові слова і, яка надає слову іншого смислового відтінку.При першому знайомстві з поняттям суфік учитель спирається на уявлення дітей та поглиблення про словотворчу роль суфіксів.Усвідомити роль суфісів допомогає дітям порівняння його з префіксом.

Корінь

Вчитель має сформувати що корінь це головна частина слова що обов»язково присутня в кожному слові і містить основний елемент лексичного значення – слова з однаковими коренем наз спорідненими або однокореневими.-слова близькі за значенням що не мають спільної смислової частини не вважається спорідненими словами.-слова можуть мати однакову смислову частину, не ввжаються однокореневими б у них різні корені. Закі́нчення (фле́ксія) — змінна звукова частина змінюваного слова. Відсутність звукового закінчення прийнято називати нульовим закінченням.

Закінчення додаються до основи слова при відмінюванні для позначення граматичного значення слова у реченні.

Незмінювані слова не мають закінчень.

МОРФЕМНИЙ АНАЛІЗ СЛОВА — це поділ слова на значущі части­ни, з яких складається слово. Морфемний аналіз слів виконувати в такій послідовності:

1)   з’ясувати, що означає аналізоване слово;

2)   встановити, до якої частини мови воно належить;

3)   встановити, яка форма (змінна чи незмінна) аналізується;

4)   у змінному слові визначити флексію й основу, пам’ятаючи, що:

а)  не завжди флексія стоїть в абсолютному кінці слова (пор. п’ятисот, дивляться, ходи-но);

б)   не завжди флексія позначається окремою буквою (пор.: гай

-     гаї, соловей — солов’ї)]

в)  змінне слово може мати нульову флексію (вікон, рук, мате­рин)]

5)   визначити характер основи (вона може бути похідною і непохід­ною), вичленувати службові морфи шляхом зіставлення одно- корінних і одноструктурних слів; закінчувати аналіз основи зна­ходженням кореня.