2.2. Обґрунтування фінансової потреби підприємства в капітальних інвестиціях.

Від розгляду загальних тенденцій розвитку інвестиційних процесів перейдемо до аналізу процесу створення, планування та реалізації конкретного бізнес проекту.

Зрозуміло, будь-який інвестиційний проект не може розглядатися у відриві від конкретного підприємства. Кожне підприємство під час свого життєвого циклу проходить різні стадії розвитку, які й обумовлюються тими проектами, які здійснює підприємство, а оперативна діяльність вже є похідною від цього процесу, життєвий цикл підприємства складається з поступового проходження різних інвестиційних проектів, як певних стадій свого розвитку. Такі проекти не обов'язково повинні повністю базуватися на окремому підприємстві, вони можуть розроблятися спільно, фінансуватися з різних джерел та справляти вплив на стан не лише конкретного підприємства, а й у межах міста чи держави.

Отже, відповідно до поставленої мети дослідження, розглядатиметься саме процес планування та реалізацій інвестиційного проекту, як складової частини будь-якої економічної активності.

Бізнес-план є поняттям набагато ширшим, ніж прийнято уявляти. Принаймні, в нашій країні, за відсутності практики бізнес планування, його дуже часто ототожнюють із штучними економічними розрахунками, або техніко-економічним обґрунтуванням. Насправді ж, складання бізнес-плану інвестиційного проекту вимагає роботи не одного спеціаліста, бо як буде розглянуто далі, кожен бізнес проект зачіпає велику купу питань пов'язаних із різними сферами знання. Це насамперед питання економічної ефективності, маркетингового аналізу, фінансового планування та, навіть, політичні аспекти.

Треба сказати, що навіть на Заході, де вже сформувалися чіткі історичні традиції планування будь-якої економічної діяльності, тим більше діяльності інвестиційної, не існує єдиного стандарту на розробку бізнес-плану. Це в першу чергу пов'язано із різницею в цілях бізнесу чи окремих проектів, та із безлічі варіантів середовища, в якому вони діятимуть.

Хоча в цілому бізнес-план вважається інструментом для отримання кредиту, він безумовно виконує функції набагато глибші:

1. виявлення цілей бізнесу

2. сприяння виробленню стратегії та оперативної тактики для досягнення цілей бізнесу

3. створення системи вимірювання результатів діяльності

4. надання інструментів для управління бізнесом

5. виявлення альтернативних напрямків розвитку.

Існують різні вимоги до бізнес-плану для вже існуючої компанії та для компанії, що починає створюватися, існування якої залежить від даного проекту.

У випадку вже існуючої компанії, бізнес-план повинен містити звіт про минулу роботу та базуватися саме на ній, у той час, як у випадку нової компанії, особлива увага повинна бути відведена самому проекту.

Існує велика кількість розробок щодо складання бізнес-плану, проте всі вони частково відтворюють одна одну та можуть відрізнятися послідовністю розділів.

Як було вже зазначено вище, бізнес-план включає такі розділи:

1. Резюме;

2. Загальна характеристика підприємства;

3. Історична довідка;

4. Характеристика продукції, ринків збуту, маркетинг;

5. План виробництва;

6. Організаційний план;

7. Фінансовий план та програма інвестицій;

8. Аналіз можливих ризиків та їх страхування;

9. Охорона навколишнього середовища;

10. Заключні положення;

В курсовій роботі ми навели деякі особливості складання фінансової частини бізнес - плану. Отже, саме цей розділ є має особливе значення. Як правило, дуже важливо перше враження від запропонованого проекту, якщо він, звичайно, є інструментом для отримання додаткового фінансування. Потенційний інвестор скоріше не буде ретельно роздивлятися та досліджувати всі розділи запропонованого бізнес-плану, цим будуть займатися відповідні підрозділи банків або інвестиційних компаній.

Фінансовий розділ бізнес - плану є узагальнюючим, в ньому у вартісному вираженні наведені матеріали всіх інших розділів. Цей розділ бізнес - плану повинен дати можливість оцінити можливість проекту забезпечувати надходження грошових коштів у обсязі, достатньому для покриття витрат.

Тут доцільно окреслити загальні переваги від проекту. А саме, треба окреслити сторони, які виграють від здійснення проекту. Особливо це торкається проектів, які сприяють впровадженню енергоефективних технологій та є очевидно суспільне корисними. Цими сторонами можуть бути: національні та місцеві уряди (включаючи податкові органи), жителі, інвестори, фінансисти, постачальники обладнання та споживчих товарів, робітники, працівники компанії та ін.

В плані повинна бути зроблена спроба принести користь всім сторонам, створити безпрограшні ситуації.

Насправді, все що буде написано в цьому розділі потім повинно бути детально розкрито у основних розділах бізнес-плану. Але перед тим, як до цього перейти, треба детально окреслити само підприємство, яке висуває цей проект.

Необхідним є обґрунтування потреби в фінансових ресурсах, у джерелах фінансування, системі гарантій. Вимагається чіткий розподіл витрат проекту та використання коштів.

В процесі фінансового планування на підприємстві виконують наступні основні розрахунки:

1. Змінних витрат на одиницю продукції (товарів, робіт, послуг);

2. Умовно - постійних витрат підприємства на плановий період;

3. Виробничої собівартості одиниці кожного виду продукції (товарів, робіт, послуг);

4. Варіантів цін реалізації одиниці кожного виду продукції (товарів, робіт, послуг);

5. Виручки від реалізації кожного виду продукції (товарів, робіт, послуг) та в цілому на період, що заплановано;

6. Амортизаційних відрахувань;

7. Податків та обов'язкових платежів;

8. Собівартості продукції, що реалізується (товарів, робіт, послуг) та в цілому на період, що заплановано;

9. Доходів від реалізації основних фондів та інших необоротних активів;

10. Планового валового прибутку (збитку) від реалізації по кожному виду продукції (товарів, робіт, послуг) та в цілому на період, що заплановано;

11. Платежів по добровільному страхуванню майна, медичному страхуванню робітників та ін.;

12. Розподіл прибутку;

13. Кошторисів формування та використання грошових фондів підприємства;

14. Виплата дивідендів, що планується;

15. Збільшення (зменшення) власного капіталу в плановому періоді;

16. Приросту потреби в оборотних коштах та джерел її покриття;

17. Потреби у короткострокових кредитах;

18. Обсягів капітальних вкладень та джерел їх фінансування;

19. Потреби у довгостроковому кредиті;

20. Витрат за договорами підряду в підрядному способі будівництва;

21. Грошових витрат при господарському способі будівництва;

22. Джерел погашення кредитів, які взяті на фінансування капіталовкладень. [30]

При обґрунтуванні потреби підприємства ТОВ "Обрій" у капіталовкладеннях необхідно:

1. Визначити строк, на який розрахований проект.

2. Зробити опис наявних площ для виробництва певної продукції, їх місцезнаходження.

3. Вказати рівень інфляції, який було враховано при складанні плану.

4. Зробити повний опис непрямих витрат підприємства при виготовленні продукції, та занести ці дані до прогнозної таблиці. До непрямих витрат можуть бути віднесені витрати на збут, плата за оренду приміщень, адміністративні витрати та ін. Обов'язковим є вказати суму витрат.

5. Скласти таблицю витрат на закупівлю основних засобів для виробництва: транспортних засобів, інструментів, необхідного обладнання, його кількість та вартість та ін.

6. Сировина і матеріали, які необхідні для виробництва однієї одиниці виробу, витрати на одиницю, вартість за одиницю та кількість матеріалу, який потрібен для початку виробництва даної продукції заносяться до окремої таблиці.

7. Обов'язковою є таблиця прогнозу продажу продукції, розроблена на термін дії бізнес - плану, куди заносяться дані про кількість продукції, яка буде вироблятися за один тиждень, кількість штук зарік, ціна одного виробу та виручка від реалізації.

1. Наступним етапом є обґрунтування собівартості продукції, де враховуються всі витрати, які будуть включені в собівартість. Наприклад: витрати на сировину та матеріали, заробітна плата та соціальні відрахування з доходу.

8. Необхідним є вказати відпускну ціну виробу, вказати прибуток на одиницю виробу, який підприємство планує отримати.

Плануючи розвиток виробництва необхідно звернути увагу на зміну таких показників:

1. Планова динаміка виручки від реалізації по роках дії проекту;

2. Обґрунтування витрат грошових коштів, куди входять такі витрати:

Амортизація - поступове віднесення витрат на придбання основних фондів та нематеріальних активів, виготовлення або поліпшення їх, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань;

Собівартість - поточні витрати виробництва то обігу, реалізації . продукції, перераховані в грошовому виразі. Включають матеріальні витрати, амортизацію основних засобів, заробітну плату основного та допоміжного персоналу, інші витрати, безпосередньо пов'язані, обумовлені виробництвом і реалізацією даного виду та обсягу продукції;

Непрямі витрати - витрати, що супроводжують основне виробництво, але не пов'язані з ним безпосередньо. Вони не включаються у вартість праці та матеріалів. Це витрати на утримання та експлуатацію основних фондів, на обслуговування виробництва, на відрядження, навчання робітників та інші невиробничі витрати ;

ПДВ;

Податок на прибуток;

Інші податки та збори.

Необхідним є вказати прибуток до оподаткування та чистий прибуток підприємства.

3. Доповненням до прогнозних результатів діяльності підприємства при прийнятті даного проекту є також прогнозні показники ефективності проекту:

1. Чистий приведений дохід (NPV) дозволяє отримати найбільш узагальнену характеристику результату інвестування, тобто його кінцевий ефект в абсолютній сумі;

2. Індекс прибутковості дозволяє співвіднести обсяг інвестиційних витрат з майбутнім чистим грошовим потоком по проекту;

3. Строк окупності капітальних вкладень - період, протягом якого забезпечується повернення вкладених грошей на реалізацію підприємницького проекту (спорудження, побудова чи реконструкція підприємства, запуск виробничо-технологічної лінії тощо) в розмірах, що дорівнюють фактичним капітальним вкладенням;

Індекс рентабельності, який в процесі оцінки ефективності інвестиційного проекту може грати допоміжну роль , тому що не дозволяє в повній мірі оцінити весь зворотній інвестиційний потік по проекту (велику частину цього потоку складають амортизаційні відрахування).