- •Житомир-2013
- •Розділ I. Теоретичні основи проблеми впливу особистісних особливостей на вибір виду спорту
- •1.1. Теоретичні аспекти психології особистості спортсмена
- •1.1.1. Вивчення особистості у психології
- •1.1.2. Погляди вітчизняних та зарубіжних психологів на проблему особистості
- •1.2. Вплив особистісних особливостей на обрання індивідуальних та командних видів спорту
- •1.2.1. Індивідуально-психологічні особливості, що обумовлюють вибір виду спортивної діяльності
- •1.2.2. Психологічні критерії, які використовуються при виборі виду спорта
- •2.1.1. Систематизація методів дослідження
- •2.2. Організація дослідження
- •2.1. Аналіз основних методичних підходів до вивчення мотивації досягнення та самооцінки тривожності
- •Розділ III. Емпіричне дослідження особистісних особливостей дітей, що займаються різними видами спорту
- •3.1. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження особистісних особливостей дітей, що займаються різними видами спорту
- •Результати дітей по тесту Кеттелла, що займаються в спортивній секції тейквандо
- •Результати дітей по тесту Кеттелла, що займаються в спортивній секції футболом
- •Підсумок
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Бланк для відповідей
- •Мотивація успіху і боязнь невдачі Модифікація опитувальника а.А. Реана
- •Дякуємо за відповіді на питання анкети!
Розділ I. Теоретичні основи проблеми впливу особистісних особливостей на вибір виду спорту
1.1. Теоретичні аспекти психології особистості спортсмена
1.1.1. Вивчення особистості у психології
Як показує аналіз літературних джерел, проблема особистості -проблема неосяжна, значима і складна, що охоплює величезне поле досліджень. До цих пір в психології ще не склалося досить обгрунтованого і загальноприйнятого визначення, оскільки багатозначність змісту цього поняття обумовлена багатоаспектністю проявів особистості, різноманіттям її становлення і розвитку [14, с. 92].
Теорії особистості формулюють, що собою представляє людина в сьогоденні, дають відповідь на питання, чому люди ведуть себе певним чином в тій чи іншій життєвій ситуації. Деякі дослідники переконані, що коріння людських вчинків знаходяться глибоко в області несвідомих мотивів, що сформувалися в далекому минулому і витіснених в несвідоме. Інші вважають, що люди в значній мірі усвідомлюють мотиви своєї поведінки, що є результатом життєвих ситуацій. Наприклад, З. Фрейд стверджував, що поведінка в значній мірі детерміновано ірраціональними, неусвідомлювані факторами, а А. Маслоу вважає, що більшість вчинків людини є наслідком свідомого і вільного вибору. Створенням і розробкою теорій особистості займалися також такі вчені як: К. Г. Юнг, А. Адлер, Б. Скіннер, А. Бандура, Дж. Роттер, К. Р. Роджерс, Дж. А. Келлі, А. Н. Леонтьєв, С. Л. Рубенштейн, К. К. Платонов, Б. Г. Ананьєв, Б. М. Теплов, Г. Олпорт, Г. Айзенк та ін.
Особистість найчастіше визначають як людини в сукупності її соціальних, набутих. У поняття «особистість» вчені також зазвичай включають властивості, які є більш-менш стійкими і свідчать про індивідуальність людини, визначаючи її значимі для людей вчинки.
Таким чином, особистість – це людина, виокремлена в системі таких її психологічних характеристик, що соціально обумовлені, виявляються в суспільних за природою зв’язках і стосунках, є стійкими, визначають моральні вчинки людини, що мають істотне значення для неї самої та оточуючих [19, с. 336].
Р. С. Нємов вказує, що в структуру особистості зазвичай включаються:
здібності являють собою високий рівень розвитку загальних і спеціальних знань, умінь і навичок, що забезпечують успішне виконання людиною різних видів діяльності [19, с. 338];
темперамент – це якості особистості, що сформувалися в особистому досвіді людини на основі генетично зумовленого типу нервової системи і значною мірою визначають стиль її діяльності [24, с. 150];
характер – »каркас» особистості, в який входять тільки найбільш виражені і тісно взаємопов’язані властивості особистості, які чітко проявляються у різних видах діяльності [32, с. 174];
вольові якості – спеціальні особистісні властивості, що впливають на прагнення людини до досягнення поставлених ц е лей [19, с. 338];
емоції – особливий клас суб’єктивних психологічних станів, що відображаються у формі безпосередніх переживань, відчуттів приємного або неприємного, ставленні людини до світу і людей, процес і результати його практичної діяльності [24, с. 171];
мотивація розглядається як процес психічної регуляції конкретної діяльності, як процес впливу мотиву і як механізм, що визначає виникнення, напрямок і способи здійснення конкретних форм діяльності, як сукупна система процесів, що відповідають за спонукання і діяльність [11, с. 64];
соціальні установки – сприятливі чи несприятливі оціночні реакції, які виражаються в думках, почуттях і цілеспрямованому поведінці людей [18, с. 681].
Отже, всебічне і повне розкриття структури та змісту особистості передбачає пошук найбільш точних і в той же час зручних з практичної точки зору способів її дослідження та опису.
