Розділ I. Теоретичні основи проблеми впливу особистісних особливостей на вибір виду спорту

1.1. Теоретичні аспекти психології особистості спортсмена

1.1.1. Вивчення особистості у психології

Як показує аналіз літературних джерел, проблема особистості -проблема неосяжна, значима і складна, що охоплює величезне поле досліджень. До цих пір в психології ще не склалося досить обгрунтованого і загальноприйнятого визначення, оскільки багатозначність змісту цього поняття обумовлена ​​багатоаспектністю проявів особистості, різноманіттям її становлення і розвитку [14, с. 92].

Теорії особистості формулюють, що собою представляє людина в сьогоденні, дають відповідь на питання, чому люди ведуть себе певним чином в тій чи іншій життєвій ситуації. Деякі дослідники переконані, що коріння людських вчинків знаходяться глибоко в області несвідомих мотивів, що сформувалися в далекому минулому і витіснених в несвідоме. Інші вважають, що люди в значній мірі усвідомлюють мотиви своєї поведінки, що є результатом життєвих ситуацій. Наприклад, З. Фрейд стверджував, що поведінка в значній мірі детерміновано ірраціональними, неусвідомлювані факторами, а А. Маслоу вважає, що більшість вчинків людини є наслідком свідомого і вільного вибору. Створенням і розробкою теорій особистості займалися також такі вчені як: К. Г. Юнг, А. Адлер, Б. Скіннер, А. Бандура, Дж. Роттер, К. Р. Роджерс, Дж. А. Келлі, А. Н. Леонтьєв, С. Л. Рубенштейн, К. К. Платонов, Б. Г. Ананьєв, Б. М. Теплов, Г. Олпорт, Г. Айзенк та ін.

Особистість найчастіше визначають як людини в сукупності її соціальних, набутих. У поняття «особистість» вчені також зазвичай включають властивості, які є більш-менш стійкими і свідчать про індивідуальність людини, визначаючи її значимі для людей вчинки.

Таким чином, особистість – це людина, виокремлена в системі таких її психологічних характеристик, що соціально обумовлені, виявляються в суспільних за природою зв’язках і стосунках, є стійкими, визначають моральні вчинки людини, що мають істотне значення для неї самої та оточуючих [19, с. 336].

Р. С. Нємов вказує, що в структуру особистості зазвичай включаються:

• здібності являють собою високий рівень розвитку загальних і спеціальних знань, умінь і навичок, що забезпечують успішне виконання людиною різних видів діяльності [19, с. 338];

• темперамент – це якості особистості, що сформувалися в особистому досвіді людини на основі генетично зумовленого типу нервової системи і значною мірою визначають стиль її діяльності [24, с. 150];

• характер – »каркас» особистості, в який входять тільки найбільш виражені і тісно взаємопов’язані властивості особистості, які чітко проявляються у різних видах діяльності [32, с. 174];

• вольові якості – спеціальні особистісні властивості, що впливають на прагнення людини до досягнення поставлених ц е лей [19, с. 338];

• емоції – особливий клас суб’єктивних психологічних станів, що відображаються у формі безпосередніх переживань, відчуттів приємного або неприємного, ставленні людини до світу і людей, процес і результати його практичної діяльності [24, с. 171];

• мотивація розглядається як процес психічної регуляції конкретної діяльності, як процес впливу мотиву і як механізм, що визначає виникнення, напрямок і способи здійснення конкретних форм діяльності, як сукупна система процесів, що відповідають за спонукання і діяльність [11, с. 64];

• соціальні установки – сприятливі чи несприятливі оціночні реакції, які виражаються в думках, почуттях і цілеспрямованому поведінці людей [18, с. 681].

Отже, всебічне і повне розкриття структури та змісту особистості передбачає пошук найбільш точних і в той же час зручних з практичної точки зору способів її дослідження та опису.