- •1. Значення та предмет фінансової науки
- •2. Необхідність та суть фінансів
- •3.Функції фінансів
- •4. Роль фінансів у регулюванні, економічному стимулюванні та забезпеченні процесу відтворення
- •5. Суть значення та види фінансової політики
- •6. Механізм реалізації фінансової політики
- •7. Фін. Механізм
- •8. Фінансовий контроль його суть види форми і методи
- •10. Організаційна структура фінансової системи її характеристика
- •11. Організація фінансової діяльності суб'єктів господарювання
- •9. Внутрішня структура фінансової системи, її сфери і ланки
- •12. Фінансова служба підприємства її структура та функції
- •13. Фінансові категорії функціонування підприємств їх характеристика
- •14. Приватизація державних підприємств та її фін. Аспекти
- •15. Податки їх суть роль та функції
- •16. Елементи системи оподаткування їх характеристика
- •17. Класифікація податків
- •18. Суть та принципи формування податкової системи
- •19. Податкова політика її напрями і принципи
- •20. Організація податкової роботи
- •21. Реформування податкової системи україни
- •22. Бюджет держави його сутність і призначення
- •23. Видатки бюджету їх склад, напрями і форми
- •24. Доходи бюджету джерела їх формування
- •25. Стан бюджету як фінансового плану його показники
- •26. Поняття бюджетної системи та бюджетного устрою
- •27. Бюджетний процес його поняття і складові частини
- •28. Бюджетне планування його завдання та методи
- •29.Суть, призначення та методи формування бюджетних резервів
- •30. Організація виконання бюджету
- •31. Державний кредит його економічна сутність, завдання, функції та форми
- •32. Класифікація державних позик
- •33. Поняття державного боргу його види та характеристики
- •34. Управління державним боргом
- •35. Фінансові проблеми місцевого і регіонального самоврядування
- •36. Місцеві бюджети роль і значення для розвитку території
- •37. Доходи місцевих бюджетів їх структура
- •38. Видатки місцевих бюджетів їх характеристика
- •39. Реформування міжбюджетних відносин
- •40. Цільові фонди місцевого самоврядування
- •41. Фінанси комунальних підприємств
- •42. Роль місцевих фінансових органів в управління фінансами
- •43. Державні цільові фонди їх поняття і причини формування
- •44. Джеоела формування та напрямки використання пенсійного фонду
- •45. Джерела доходів і напрями видатків фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •46. Фонд соціального страхування на випадок безробіття, джерела його формування та напрямки використання
- •47. Джерела доходів і напрями видатків фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництвію
- •48. Тимчасові фонди соціального призначення їх характеристика
- •49. Економічна необхідність і сутність страхування
- •50. Страхові фонди їх форми
- •51. Об'єкти і суб'єкти страхування їх характеристика
- •52. Форми та види страхування
- •53. Страховий ринок поняття, структура, показники
- •54. Структура фінансового ринку
- •55. Ринок цінних паперів
- •56. Види цінних паперів
- •57. Фондова біржа її роль і функції
- •58. Перспективи розвитку фінансового ринку в україні
- •59. Міжнародні фінанси їх сутність і напрямки та ланки
- •60. Міжнародна фінансова політика її типи та інструменти
- •61. Міжнародні розрахунки та їх основні форми
- •62. Валютний курс та порядок його встановлення
- •63. Валютний ринок поняття суб'єкти види
- •64. Фінанси міжнародних організацій та міжнародні фінансові інститути
48. Тимчасові фонди соціального призначення їх характеристика
49. Економічна необхідність і сутність страхування
50. Страхові фонди їх форми
Створення резервних страхових фондів може здійснюватися у таких формах:
-самострахування
-централізоване страхове забезпечення
-колективні страхові фонди
Самострахування-це дорога і нераціональна форма, дорога тому що кожен суб'єкт повинен витрачати кошти на створення резервного фонду в повному обсязі можливих збитків що зменшує його фінансові можливості, нераціональна тому що передбачає вилучення з обігу значних фінансових ресурсів.
Централізоване страхове забезпечення означає, що частина коштів на відшкодування можливих збитків повинна виділятися із резерву кабміну та державного бюджету, але державні фінанси призначені для забезпечення функції держави до яких страхування не належить.
Колективні страхові фонди (страхування) створюються за рахунок внесків усвх учасників, а відшкодування збитків з цих фондів проводиться для тих хто їх заснував в наслідок певних подій й обставин, отже страхування- це обмінно-перерозподільчі відносини з приводу формування і використання колективних страхових фондів на засадах солідарності.
51. Об'єкти і суб'єкти страхування їх характеристика
Суб'єктами страхового ринку є:
1.страховик
2.страхувальник
3.застрахований
Страхувальник-це юридична особа яка діє на підставі ліцензії бере на себе зобов'язання, щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхових відшкодувань.
Страхувальник-це юридична чи фізична особа яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду
Застрахований-це юридична чи фізична особа якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку.
Об'єкти страхування:
Страхові платежі- це перерахування одноразово чи поетапно коштів страхувальником страховику
Страхове відшкодування-це виплата страховиком застрахованому повної чи часткової суми збитків.
Перестрахування-це переміщення коштів страхового фонду між двома страховиками.
52. Форми та види страхування
За формою проведення страхування буває:
— добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону України " Про страхування".
— обов'язкове - це страхування, яке здійснюється відповідно до законодавчих норм, згідно з яким страховик зобов'язується страхувати відповідні об'єкти, а страхувальники — вносити належні страхові платежі (страхування майна сільськогосподарських підприємств, страхування пасажирів і військових). Видами добровільного страхування можуть бути:
— страхування життя;
— страхування від нещасних випадків;
— медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);
— страхування здоров'я на випадок хвороби;
— страхування залізничного транспорту;
— страхування наземного транспорту (крім залізничного);
— страхування повітряного транспорту;
Залежно від об'єкту страхування поділяється на майнове (обов'язкове і добровільне), особисте (добровільне) та страхування відповідальності.
Майнове страхування. Об'єктами цієї галузі є матеріальні цінності у широкому понятті - майно громадян, основні й оборотні засоби підприємств, організацій та установ, транспортні засоби тощо. Призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитку, що виражається при загибелі й ушкодженні яких-небудь предметів через настання стратегічного випадку. Страхувальником виступає власник майна. Максимальний розмір страхового відшкодування визначається страховою сумою і виплачується при повній загибелі майна. При ушкодженні майна відшкодування складає частину страхової суми, в залежності від ступеня ушкодження і методу відшкодування витрат.
Особисте страхування. Об'єктом є життя, здоров'я і працездатність населення. Його призначення - виплата громадянам обумовленої грошової суми при настанні визначеної події в їхньому житті.
Особисте страхування підрозділяється на:
1. Страхування від нещасних випадків:
- індивідуальне страхування громадян;
- страхування працівників за рахунок організацій, де вони працюють;
- страхування дітей і школярів;
- страхування пасажирів авіаційного і залізничного транспорту.
2. Страхування життя:
- змішане страхування; його тарифи підвищуються зі збільшенням віку і знижуються при великій тривалості дії договору;
- страхування дітей;
- весільне страхування;
- страхування пенсій;
- страхування на випадок смерті застрахованого;
- страхування на випадок втрати працездатності.
Страхування відповідальності. При страхуванні відповідальності об'єктом виступають зобов'язання страхувальників виконувати договірні умови з поставок продукції, погашення заборгованості кредиторам чи відшкодування матеріального або іншого збитку, якщо він був заподіяний іншим особам. При страхуванні відповідальності необхідне відшкодування за винного виплачує, згідно із , організація.
