- •Розрахункова – графічна робота
- •Загальні положення
- •1. Початкові (вихідні) данні по двигуну внутрішнього згоряння:
- •2. Вхідні дані параметрів теплообмінних потоків:
- •3. Визначення об’ємів повітря та продуктів спалювання палива.
- •4. Побудова діаграми нг -t, (ентальпія - температура газів).
- •5. Конструктивний розрахунок паро утворюючого пучка.
- •6. Розрахунок конвективного теплообміну.
- •7. Розрахунок коефіцієнта тепловіддачі від газів до стінки труби випромінюванням
- •2. Розрахунок гідравлічного опору котла.
- •3. Розрахунок аеродинамічного опору котла.
- •4. Розрахунок на міцність
2. Розрахунок гідравлічного опору котла.
2.1. Загальні відомості:
Метою розрахунку гідравлічного опору є визначення втрати тиску при течії потоків води, пароводяної суміші чи пари в трубах, що необхідно при виборі живильних або циркуляційних насосів котла.
Слід зазначити, що втрата тиску для водогрійних котлів розраховується по даним течії води у конвективній поверхні нагріву. Для парових котлів це окремий розрахунок втрати тиску у економайзері, у паро утворюючих пучках труб і у пароперегрівачі. Для цих поверхонь, відповідно, вибираються теплофізичні характеристики потоків води, пароводяної суміші і пари на вході і виході із теплообмінного пучка.
2.2. Вхідні дані для теплообмінної поверхні, що розглядається.
а) довжина труб — Lтр=2,751 мм.
б) внутрішній діаметр труб — dвн=0,025 м.
в) число труб по ходу потоку — n=2 шт.
г) число ходів потоку — N=2 шт.
д) температура потоку на вході і виході з поверхні нагріву — tвх/tвих, 0С.
2.3. Розрахунок втрати тиску.
2.3.1. Середня густина потоку у теплообмінній поверхні
ρ=
=
=
321,4
-
для економайзера
густина води при різних температурах,
- для паро утворюючого пучка труб це густина води на вході, і пари на виході (ρв і ρп),
- для перегрівала, ρвх і ρвих відповідно – густина насиченої і перегрітої пари (ρн.п. і ρп.п.).
Густина вибирається по даним приведеним в додатках по температурі і тиску у потоці.
2.3.2. Середня швидкість потоку у трубах розраховується на підставі рівняння нерозривності.
W=
,
;
де G — масова витрата потоку, що проходить через трубки теплообмінної поверхні,
G=
=
=0,076
,
t — площа живого перетину труб для течії потоку;
t=
∙ h,
м2
враховуючи значення t середня швидкість потоку визначається по залежності:
W
=
=
= 0,24
.
Оптимальна швидкість води в трубах котлів при примусовій подачі пропонується від 0,1 до 2,0 м/c (можливо 0,5 до 0,1). В тих випадках, коли швидкість перевищує рекомендовані значення необхідно передбачити два або більше паралельних хода потоку.
2.3.3. Втрати тиску за рахунок тертя при русі потоку, Па.
∆Ртр=λ∙
∙
= 0,031∙
∙
= 1,57
де: λ — коефіцієнт тертя, залежить від відносної шераховатості стінки труб і числа Рейнольдса, який визначається по залежності
λ=0,11
=
0,11∙
=0,031
де: Ке — абсолютний еквівалент шероховатості внутрішньої поверхні труб,
Ке=0,1∙10-3, м;
Re
– число
Рейнольдса Re=
=
= 30456,85
v – коефіцієнт кінематичної в’язкості, вибирається по середній температурі потоку.
Втрата тиску від тертя для всього теплообмінного пучка, що складається з N паралельних ходів потоку.
∆Ртр.пуч.=∆Ртр∙N=1,57∙2=3,14 Па
2.3.4. Визначення втрат тиску на подолання місцевого опору при зауваженнях площі перетину, або зміні напрямку руху потоку.
∆Рм.с.=
= 3,9∙
= 1,23
Па,
де:
– сума
коефіцієнтів місцевого опору по
теплообмінній поверхні залежить від
геометричної форми її виконання і
визначається по 4. Наприклад для входу
в колектор і виходу із нього коефіцієнт
місцевого опору має значення 𝜉=0,7,
а в разі повороту потоку 𝜉=1,1.
= n(𝜉вх.+𝜉вих.)+(N-1)𝜉пов.=2∙(0,7+0,7)+(2-1)∙1,1=3,9
Слід зазначити, що n це кількість входів і виходів труб в колектор із нього. Наприклад, змійовик складається з шести труб, але має один вхід із колектора, в такому разі n=1.
2.3.5. Загальна втрата тиску в конвективній поверхні нагріву
∆Рк=∆Ртр+∆Рм.с.=1,57+1,23=2,8
